Анотація до роботи:

Коломієць Н.Д. Екотоксикологічне обгрунтування застосування протруйників Преміс 25 і Паноктин тоталь на зернових колосових культурах в умовах Прикарпаття та Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2004.

На основі проведених досліджень дана екотоксикологічна оцінка застосування протруйників зернових культур Премісу 25 і Паноктину тоталь в Лісостепу України та Прикарпатті. Вивчена їх поведінка у системі “грунт- рослина” і встановлений ступінь небезпеки за кінетичними показниками. Розроблена шкала різних рівнів фітотоксичності за показниками зміни активності пероксидази, яка відповідає чотирьом класам небезпечності пестицидів і дозволяє виявляти мінімальні відхилення у метаболізмі рослин ще до появи видимих ознак негативної дії пестицидів на рослини.

Проведені дослідження по вивченню біологічної ефективності даних протруйників проти сажкової, гельмінтоспоріозної, альтернаріозної та фузаріозної інфекції озимої пшениці і ярого ячменю. Розроблені нормативи застосування протруйників Премісу 25, 2,5% т.к.с. і Паноктину тоталь, 32,5% т.к.с. в залежності від ступеня ураження рослин, встановлена їх господарська та економічна ефективність. Отримані матеріали покладені в основу реєстрації цих препаратів Управлінням з питань безпеки хімічних речовин при Кабінеті Міністрів України.

1. Для екотоксикологічного обгрунтування застосування протруйників необхідним є їх моніторинг пестицидів, який включає вивчення динаміки і кінетики процесів детоксикації, оцінку негативного впливу їх застосування, вивчення фітотоксичності, біологічної, господарської та економічної ефективності.

2. За результатами моніторингу протруйників в агроценозах зернових колосових культур Лісостепу та Прикарпаття України підтверджено, що розпад пестицидів відбувається за експоненційною моделлю. Розраховані константи швидкості розпаду (k) та періоди напіврозпаду (Т₅₀): в умовах Носівської СДС у рослинах озимої пшениці для Премісу 25, 2,5% т.к.с. (д.р. тритиконазол) k =0,44 і Т₅₀=1,6; для Паноктину тоталь (д.р ацетат гуазатину) k=0,11 і Т₅₀=6,3; у грунті (д.р. ацетат гуазатину) k=0,05 і Т₅₀=13,90. В умовах Коломийської ДС кінетичні показники мали такі значення: у рослинах озимої пшениці для Премісу 25 (д.р. тритиконазол) k =0,37 і Т₅₀=1,90; для Паноктину тоталь 32,5% т.к.с. (д.р. тритиконазол) k=0,45 і Т₅₀=1,50; (д.р. ацетат гуазатину) k=0,12 і Т₅₀=5,80; у грунті (д.р. ацетат гуазатину) k=0,04 і Т₅₀=17,30.

3. Експериментально доведено і статистично підтверджено, що на дерново-середньопідзолистих поверхнево-глеюватих грунтах Прикарпаття протруйники розкладаються повільніше, ніж на чорноземах типових малогумусних зони Лісостепу. Через уповільнення процесу детоксикації пестицидів у Прикарпатті забезпечується триваліший захист проростків зернових культур від хвороб.

4. Запропонована шкала рівнів фітотоксичності за показниками зміни активності пероксидази, яка відповідає чотирьом класам небезпечності пестицидів. Обробка насіння зернових культур протруйниками Преміс 25, 2,5% т.к.с. і Паноктин тоталь, 32,5% т.к.с. в рекомендованих нормах витрати (2,0л/т) спричиняє задовільну адаптацію рослин до дії препарату, а їх норми витрати можна віднести до другого класу шкали (мало небезпечних концентрацій). Менші норми витрати (1,5л/т) препаратів відносяться до першого класу шкали рівнів фітотоксичності (умовно безпечних концентрацій) і зумовлюють стимулюючий ефект.

5. Встановлений склад мікофлори насіння зернових культур. Зараженість насіння озимої пшениці грибами роду Alternaria досягає 46%, а ярого ячменю грибами роду Helminthosporium - 70%. За таких рівнів ураженості насіння ячменю рекомендовано проводити його протруювання Паноктином тоталь з нормою витрати 2,0л/т. Коли ураженість насіння не перевищує 40%, можливе застосування протруйника з нормою витрати 1,5л/т.

6. В Лісостепу України протруйник Паноктин тоталь на зернових культурах мав вищу біологічну ефективність, ніж Преміс 25 і забезпечив захист на 93-100% від збудників борошнистої роси і гельмінтоспоріозу на 73-100,0%.

В умовах Прикарпаття ці препарати теж забезпечили високу біологічну ефективність: 87-92% проти борошнистої роси і дещо нижчу проти кореневих гнилей озимої пшениці 57%; а проти гельмінтоспоріозу ярого ячменю – високу (67-83%).

7. Доведено, що обробка насіння протруйниками Преміс 25 і Паноктин тоталь не має фітотоксичної дії на зернові культури і позитивно впливає на їх урожайність і якість. Приріст урожайності озимої пшениці на чорноземах типових становив 3,7-4,7 ц/га, а на ярому ячмені 1,9-2,6 ц/га. Зерно пшениці кращої якості було отримане на варіанті з Премісом 1,3 л/т, а зерно ярого ячменю – при обробці Премісом 2,0 л/т.

В умовах дерново-середньопідзолистих грунтів збережений урожай озимої пшениці становив 4,9-5,4 ц/га і ярого ячменю 2,1-3,8 ц/га. Якість зерна була вища при використанні Паноктину тоталь 2,0 л/т.

8. Підтверджено, що протруєння насіння є економічно доцільним засобом. Рентабельність виробництва озимої пшениці була досить високою і становила 88,3-98,2%; ярого ячменю – 61,5-79,5%. Найбільший прибуток був отриманий на варіантах з Премісом 25, 2,5% т.к.с. з нормами витрати 1,5л/т і 2,0 л/т.

9. Виявлено, що застосування суміші препаратів тритиконазолу і ацетату гуазатину знижує середньозважений інтегральний ступінь небезпечності Паноктину тоталь, 32,5% т.к.с. з 4,0 до 4,2 та підвищує біологічну ефективність і продуктивність у порівнянні з препаратом Преміс 25, 2,5% т.к.с.

10. Встановлено, що Преміс 25, 2,5% т.к.с. (д.р. тритиконазол) за інтегральною класифікацією має ступінь небезпеки 7 і належить до мало небезпечних пестицидів, а Паноктин тоталь, 32,5% т.к.с. (д.р. ацетат гуазатину) – має 4 ступінь і відноситься до помірно небезпечних пестицидів. Ці препарати не накопичуються у врожаї зернових культур і не становлять потенційної небезпеки для навколишнього середовища.

Публікації автора:

1. Кицно Л.В., Кавецкий В.Н., Коломиец Н.Д., Маркарова К.А. Премис и Премис тотал против семенной инфекции зерновых культур // Защита и карантин растений – 1998.- №2.- С.18-19. (Особистий внесок здобувача полягає в одержанні експериментальних даних, їх аналізі та формуванні висновків).

2. Коломієць Н.Д., Кавецький В.М. Фітотоксичність – як біотест для екотоксикологічної оцінки пестицидів // Збірник наук. праць. Агроекологія і біотехнологія.— К.: Нора-прінт, 2000.- вип.4.- С.32-35. (Особистий внесок здобувача полягає в одержанні експериментальних і зборі літературних даних, їх аналізі та формуванні висновків).

3. Коломієць Н.Д., Кавецький В.М. Екотоксикологічна оцінка сучасних протруйників зернових культур // Вісник аграрної науки – 1998.-№3-4.-С.60-62. (Особистий внесок здобувача полягає в одержанні експериментальних і зборі літературних даних, їх аналізі та формуванні висновків).

4. Коломієць Н.Д. Екотоксикологічне обгрунтування застосування Премісу і Преміс тоталу – протруювачів зернових культур // Сталий розвиток агроекосистем : Матеріали міжнародної наукової конференції. – Вінниця: 2002.- С.93-95.

5. Коломієць Н.Д. Екотоксикологічна оцінка небезпечності пестицидів за фітотоксичністю // Науково-виробнича конференція “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів.” – Київ: ДІА, 2000.— С.101-102.