Анотація до роботи:

Гунчак В.М. Екотоксикологічне обґрунтування хімічного захисту зернових колосових культур від шкідливих організмів в Лісостепу та Передгір’ї Буковини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут захисту рослин УААН. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена екотоксикологічному обґрунтуванню хімічного захисту зернових колосових культур від шкідливих організмів, тобто в проведенні моніторингу, який включає вивчення та контроль динаміки вмісту залишків пестицидів в рослинах та ґрунті, оцінку і прогнозування забруднення навколишнього середовища.

Встановлено кореляційну залежність константи швидкості детоксикації (k) від полярності пестицидів. Неполярні пестициди розпадаються в агроценозах зі швидкістю до 0,12 частин за добу, період їх напіврозпаду (Т₅₀) складає від 12 до 5 діб, для малополярних пестицидів швидкість становить до 0,24 частин за добу і період напіврозпаду Т₅₀ – 5-3 діб, для полярних швидкість більше 0,24 частин за добу, Т₅₀ – менше 3 діб.

Створено комп’ютерні моделі оцінки екотоксикологічного ризику застосування пестицидів при вирощуванні зернових культур за агроекотоксикологічним індексом.

Розроблено принципи раціонального застосування пестицидів – удоскона-

лення асортименту за рахунок більш полярних сполук з меншими нормами витрат, співвідношення сезонного навантаження пестицидів з толерантністю території.

1. Нарощування валового виробництва зерна як в Чернівецькій області, так і в Україні, на перспективу можливе, переважно, завдяки удосконаленню технології захисту зернових колосових культур від шкідливих організмів, яка передбачає багаторазове застосування пестицидів. Тому системи захисту зернових культур мають бути спрямовані не тільки на збереження врожаю, але і на екологічні та економічні аспекти їх оптимізації. Раціональне застосування пестицидів ґрунтується на порівнянні їх властивостей, навантаження на агроценози зі здатністю останніх до самоочищення.

2. За результатами моніторингу фітосанітарного стану посівів встановлено, що за роки досліджень поширення в області набули хвороби зернових колосових культур (кореневі гнилі, різні плямистості) та збільшилась кількість зимуючих та озимих бур’янів (підмаренник чіпкий, грицики звичайні та ін.), що зумовлено абіотичними, біотичними та антропічними чинниками. Розроблено систему хімічного захисту зернових колосових культур, яка враховує грунтово-кліматичні умови Лісостепу та Передгір’я Буковини.

3. За даними екотоксикологічного моніторингу не виявлено забруднення ґрунту та рослинної продукції хімічними засобами захисту рослин. Залишки пестицидів наприкінці вегетаційного періоду в ґрунті та урожаї не перевищували гігієнічні нормативи (ГДК в грунті – 0,01-0,5 мг/кг, МДР – 0,01-0,1 мг/кг).

4. Встановлено, що детоксикація пестицидів під впливом біотичних, абіотичних та антропічних чинників проходить за експоненційною моделлю. Неполярні пестициди розпадаються в агроценозах зі швидкістю до 0,12 частин за добу, період їх напіврозпаду (Т₅₀) складає від 12 до 5 діб, для малополярних пестицидів швидкість становить до 0,24 частин за добу і період напіврозпаду Т₅₀ – 5-3 діб, для полярних швидкість більше 0,24 частин за добу, Т₅₀ – менше 3 діб.

5. Сучасний асортимент пестицидів представлений, в основному, малопо-лярними сполуками 4-5 ступенів небезпеки. До неполярних, які є небезпечними (3 ступінь), відносяться інсектициди та протруйники. До малонебезпечних (ступінь небезпеки 6) відносяться більш полярні пестициди (переважно гербіциди). Ступінь небезпеки можна використовувати для удосконалення асортименту пестицидів за рахунок препаратів, які ефективні з меншими нормами витрат.

6. Побудована комп’ютерна модель оцінки ризику застосування пестицидів за АЕТІ, яка враховує ступінь небезпеки застосованого асортименту пестицидів, навантаження за сумарною нормою витрати та здатність території до самоочищення. Доведено, що обсяги застосування пестицидів сучасного асортименту із середньозваженим ступенем небезпеки (Снс=4-5) за сезон на рівні здатності території до самоочищення (АЕТІ < 1) складають для Лісостепу до 10 кг/га, а в Передгір’ї до 15 кг/га.

7. Доведено екологічну безпеку застосування більше двадцяти варіантів систем захисту зернових колосових культур. Встановлено, що при повній технологічній схемі захисту сезонне навантаження пестицидів не перевищує 15 кг, а АЕТІ – значно менший одиниці.

8. Насиченість технологічної сівозміни не більше ніж на 50 відсотків зерновими колосовими культурами дозволить впливати на кількість шкідливих організмів. Удосконалення асортименту пестицидів за рахунок менш небезпечних препаратів, ефективних з малими нормами витрати, селективної дії, дотримання технологій та регламентів їх застосування сприятиме отриманню якісного урожаю та охороні навколишнього середовища.

9. Для Лісостепу та Передгір’я Буковини найбільш економічно вигідною є система, яка включає застосування протруйника, гербіциду та фунгіциду. При протруєнні насіння препаратом Гранівіт, 40% в.с.к., застосуванні гербіциду Гроділ Ультра, 62,5% в.г., фунгіциду Альто Супер, 33% к.е. та вартості зерна 3-го класу 650 грн./т рентабельність складає 162%, а собівартість при цьому становить 248,5 грн./т.

Публікації автора:

1. Гунчак В.М. Стан та перспективи хімічного захисту зернових колосових культур в умовах Чернівецької області // Міжвід. темат. збір. „Захист і карантин рослин”. - 2002. - №48. - С. 32-35.

2. Бублик Л.І., Чергіна О.Д., Гунчак В.М. Моніторинг та екотоксичний ризик застосування хімічних засобів захисту зернових колосових культур в умовах Чернівецької області //Міжвід. темат. збірн. „Захист і карантин рослин”. - 2003. –№ 49. - С. 211-216. (Особистий внесок здобувача 50%. Планування та проведення моніторингу, лабораторні дослідження, написання статті).

3. Бублик Л.І., Гунчак В.М. Екотоксикологічний ризик застосування пестицидів в технології вирощування озимої пшениці в Лісостепу та Передгір’ї Чернівецької області // Міжвід. темат. збірн. „Захист і карантин рослин”. - 2005. - №51. - С. 86-93. (Особистий внесок здобувача 80%. Планування та виконання досліджень, виконання комп’ютерного моделювання, написання статті).

4. Гунчак В.М., Пернай П.Ф. Система захисту рослин // Система ведення сільського господарства Чернівецької області. Ч.2. – Чернівці: Місто, 2003. - С. 373-422. (Особистий внесок здобувача 80%. Підбір матеріалу, написання розділу).

5. Гунчак В.М. Динаміка детоксикації гербіцидів в ґрунті в Лісостепу та Передгір’ї // Сучасні проблеми захисту рослин. Тези доповідей конференції молодих учених (14 вересня 2004р.).- К.: Колобіг, 2005.- С. 13-14.

6. Гунчак В.М., Бублик Л.І. Сівозміна та екологічний ризик хімічного захисту озимої пшениці в Лісостепу та Передгір’ї Чернівецької області //Інтегрований

захист рослин на початку ХХI століття. Матер. міжн. наук.-практ. конф.-К.: 2004.- С.284-288. (Особистий внесок здобувача 60%. Планування та виконання досліджень, виконання комп’ютерного моделювання, участь у написанні матеріалів).

7. Гунчак В.М., Гунчак О.Д., Гордієвич В.М., Стасюк М.В., Повар Г.І., Мартинова М.М., Слободяник Є.П. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів Чернівецької області у 2005 році та рекомендації щодо захисту рослин. – Чернівці: Місто, 2005. - 102 с. (Особистий внесок здобувача 40%. Обробка даних, розробка прогнозу та рекомендацій, організаційна робота).

8. Гунчак В.М., Гунчак О.Д., Немченко О.М., Гордієвич В.М., Стасюк М.В., Повар Г.І., Мартинова М.М., Слободяник Є.П. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів Чернівецької області у 2006 році та рекомендації щодо захисту рослин. – Чернівці. - 2006. - 52 с. (Особистий внесок здобувача 40%. Обробка даних, розробка прогнозу та рекомендацій, організаційна робота).

9. Гунчак В.М., Бублик Л.І., Шевчук О.В., Гаврилець С.В., Пастух А.М. Рекомендації із хімічного захисту зернових колосових культур від хвороб, шкідників та бур’янів в Чернівецькій області. Чернівці:Місто, 2005. – 52 с. (Особистий внесок здобувача 30%. Підбір матеріалу, участь у написанні рекомендацій, організаційна робота).