Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Фармакологія


Ніколаєва Валентина Валентинівна. Експериментальне обгрунтування доцільності застосування донатора оксиду азоту глутаргіну та його комбінації з пірацетамом при гемічній гіпоксії : дис... канд. мед. наук: 14.03.05 / АМН України; Інститут фармакології та токсикології. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Ніколаєва В.В. Експериментальне обґрунтування доцільності застосування донатора оксиду азоту глутаргіну та його комбінації з пірацетамом при гемічній гіпоксії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. Інститут фармакології та токсикології АМН України. Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню профілактичної активності донаторів оксиду азоту (L-аргініну, глутаргіну) окремо та в комбінації з пірацетамом при циркуляторно-гемічній гіпоксії (ЦГГ), викликаній крововтратою та гемічній гіпоксії (ГГ), викликаній інгаляційним впливом монооксиду вуглецю.

Доведено, що попередники синтезу оксиду азоту – L-аргінін та глутаргін – попереджують розвиток істотних зрушень показників системи прооксиданти-антиоксиданти та активності мітохондріальних ферментів при ЦГГ та ГГ. Комбінація глутаргіну в дозі 100 мг/кг маси із пірацетамом в дозі 400 мг/кг маси чи монопрофілактика глутаргіном (100 мг/кг) виявились ефективнішими у попередженні негативних змін при ЦГГ, ніж застосування з цією ж метою пірацетаму (400 мг/кг). Крім того, профілактичне введення глутаргіну, пірацетаму чи комбінації цих препаратів перед гострим отруєнням СО, підвищує працездатність тварин. Механізм позитивного впливу глутаргіну в значній мірі обумовлений підвищенням вмісту нітрит-аніону у гомогенатах внутрішніх органів. Введення ж перед моделюванням ЦГГ чи ГГ блокатора NО-синтази N-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг маси, навпаки, призводить до погіршення всіх досліджуваних нами біохімічних показників.

У дисертації наведено нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у встановленні можливостей профілактики порушень, які виникають у печінці, серці, нирках та мозку при гемічній гіпоксії, викликаній гострою крововтратою та гострою інтоксикацією монооксидом вуглецю, за допомогою аргініновмісного препарату глутаргіну та його комбінації з пірацетамом.

В результаті вирішення завдання зроблено такі висновки:

1. При ЦГГ та ГГ у білих щурів значно зростає вміст ТБКа та ГПЛ у гомогенатах печінки, нирок, серця та мозку на фоні вірогідного зниження активності ферментів антиоксидантного захисту – КТ та СОД, а також пригнічення активності СДГ та зростання – ЦХО при одночасному зменшенні вмісту нітрит-аніону у гомогенатах печінки, нирок, серця та мозку при ЦГГ та печінки і мозку – при ГГ.

2. Профілактичне в/о введення білим щурам L-аргініну в дозі 25 мг/кг маси протягом 21 доби сприяє зниженню інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів, що проявляється вірогідним зменшенням вмісту ТБКа на 45 і 49% у печінці, на 20 і 42% у нирках, на 55 і 37% у серці та ГПЛ на 37 і 34% у печінці, на 10 і 17% у нирках, на 33 і 22% у серці відповідно при ЦГГ і ГГ, зростанню активності ферментів антиоксидантного захисту КТ і СОД, порівняно із тваринами контрольної групи, попереджує зміну активності цитохромоксидази та сукцинатдегідрогенази у гомогенатах досліджуваних органів піддослідних тварин при циркуляторно-гемічній та гемічній гіпоксії на фоні зростання вмісту нітрит-аніону у цих органах та його зменшення у сироватці крові на 67 і 45% при ЦГГ та ГГ відповідно.

3. Введення білим щурам-самцям N-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг маси, в/о, щоденно, на протязі 4 діб перед циркуляторно-гемічною та гемічною гіпоксією призводить, у порівнянні із контрольною групою, до зниження вмісту нітрит-аніону в 2,3 рази у печінці, в 1,6 рази у нирках, в 1,7 рази у серці при ЦГГ та на 51% у печінці, на 28% у нирках, на 19% у серці, на 30% у мозку піддослідних тварин при ГГ, зростання його вмісту у сироватці крові у 1,5 рази при ЦГГ та на 50% при ГГ з одночасною активацією перекисного окислення ліпідів та прогресуванням порушень функціонування електронно-транспортного ланцюга мітохондрій; активність ферментів антиоксидантної системи за введення N-нітро-L-аргініну при циркуляторно-гемічній гіпоксії зростає, а при гемічній, навпаки, знижується, порівняно із відповідними показниками у тварин контрольної групи.

4. Попереднє введення білим щурам при циркуляторно-гемічній та гемічній гіпоксії протягом 4 діб глутаргіну в дозі 100 мг/кг маси попереджує розвиток зсуву у системі прооксиданти-антиоксиданти та зміну активності сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази у печінці, нирках, серці та мозку піддослідних тварин на фоні зростання вмісту нітрит-аніону у цих же органах та його зниження у сироватці крові.

5. Введення перед гемічною гіпоксією, викликаною гострою інтоксикацією монооксидом вуглецю, донорів оксиду азоту – L-аргініну в дозі 25 мг/кг маси протягом 21 доби та в дозі 300 мг/кг маси одноразово чи глутаргіну в дозі 100 мг/кг маси впродовж 4 діб – призводить до зниження вмісту карбоксигемоглобіну в крові.

6. Глутаргін та пірацетам при їх профілактичному введенні, окремо чи у комбінації, при гострій гемічній гіпоксії викликають односпрямовані позитивні зміни досліджуваних показників, вірогідно підвищуючи толерантність до фізичного навантаження у білих щурів, але комбіноване застосування обох препаратів є ефективнішим, ніж монопрофілактика глутаргіном чи пірацетамом.

7. Профілактична активність глутаргіну при гіпоксії певною мірою зв’язана з його здатністю стимулювати синтез оксиду азоту, оскільки поєднане введення N-нітро-L-аргініну та глутаргіну нівелює позитивний вплив останнього на показники перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та перешкоджає нормалізації активності мітохондріальних ферментів при циркуляторно-гемічній гіпоксії.

Публікації автора:

1. Посохова К.А., Буковська В.В. Вплив L-аргініну та N-нітро-L-аргініну на деякі показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в здорових тварин // Вісник наукових досліджень. – 2002.– №1. – С. 100-102.

Дисертантом особисто виконано пошук літератури, біохімічні дослідження, статистичну обробку результатів, оформлено статтю, підготовлено матеріал до друку.

2. Посохова К.А., Буковська В.В. Вплив L-аргініну та N-нітро-L-аргініну на деякі показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу за умов гострої циркуляторно-гемічної гіпоксії // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т. 6, №3. – С. 185-190.

Дисертантом особисто виконано пошук літературних даних, біохімічні дослідження, статистичну обробку результатів, оформлено статтю, підготовлено матеріал до друку.

3. Посохова К.А., Ніколаєва В.В. Вплив глутаргіну та пірацетаму на перебіг експериментальної циркуляторно-гемічної гіпоксії // Ліки. – 2003. – №5-6. – С. 42-46.

Дисертантом особисто виконано пошук літературних даних, біохімічні дослідження, статистичну обробку результатів, оформлено статтю, підготовлено матеріал до друку.

4. Ніколаєва В.В. Вплив профілактичного введення глутаргіну та N-нітро-L-аргініну на деякі біохімічні показники при гемічній гіпоксії, викликаній інгаляцією чадного газу // Медична хімія. – 2004. – Т. 6, №4. – С. 105-107.

5. Посохова К.А., Буковська В.В. Вплив L-аргініну на показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та функціональну активність мітохондрій у внутрішніх органах здорових тварин // Матеріали ІІ Національного з’їзду фармакологів України. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 200-201.

6. Посохова К.А., Буковська В.В., Олещук О.М. Вплив L-аргініну на деякі показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу при експериментальній циркуляторно-гемічній гіпоксії // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2001. – Вип.6. – С. 88.

7. Буковська В., Олещук О. Вплив L-аргініну на функціональну активність мітохондрій у внутрішніх органах тварин при циркуляторно-гемічній гіпоксії // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль, 2001. – С. 196.

8. Буковська В.В., Олещук О.М., Казанська О.О. Вплив донатора оксиду азоту та блокатора NO-синтази на показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у печінці в нормі та при експериментальній гіпоксії // Молоді науковці – медицині України: Матеріали 76 підсумкової наукової конференції студентів і молодих вчених-медиків. – Чернівці, 2002. – С. 55.

9. Буковська В.В., Заєць Т.А. Вплив L-аргініну та N-нітро-L-аргініну на функціональний стан внутрішніх органів щурів при циркуляторно-гемічній гіпоксії // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. – Т. 6, №1. – С. 134.

10. Буковська В.В., Олещук О.М. Вплив глутаргіну та цитраргініну на деякі показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та функціонування мітохондрій при циркуляторно-гемічній гіпоксії // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 2002. – С. 294.

11. Зміни деяких біохімічних показників при важкій гемічній гіпоксії, викликаній інгаляцією монооксиду вуглецю / К.А. Посохова, В.В. Буковська, І.М. Кліщ, О.М. Олещук // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2002. – №7. – С. 139.

12. Патент на винахід №55682 А України. МПК G09В23/28. Пристрій для інгаляційного затруєння тварин монооксидом вуглецю / К.А. Посохова, В.В. Буковська, О.В. Гриців, В.В. Дем’яненко (Україна); – 2002043461; Заявл. 25.04.2002; Oпубл. 15.04.2003; Бюлетень №4. – 2 с.

Дисертантом особисто розроблено конструкцію установки, відпрацьовано методику інгаляційного затруєння тварин СО.

13. Ніколаєва В.В. Вплив глутаргіну та пірацетаму на толерантність до фізичного навантаження при гострому отруєнні монооксидом вуглецю // Медична хімія. – 2004. – Т. 6, №3. – С. 161.

14. Ефективність глутаргіну при патологічних станах різного генезу / К.А. Посохова, О.М. Олещук, В.В. Буковська, О.В. Гриців, Т.А. Лєбєдєва, О.О. Казанська, Л.Й. Плосканич // Матеріали Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці, 2004. – С. 516.