Анотація до роботи:

Кавун О. Ф. Експериментальне обгрунтування розробки нових консервантів для заготівлі вологого зерна, силосу і сінажу.— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 — годівля тварин і технологія кормів. Інститут кормів УААН. Вінниця, 2003.

Дисертація присвячена розробці нових консервантів для заготівлі вологого зерна і силосу, вивченню консервуючої дії пропіонової кислоти, сухих заквасок молочнокислих бактерій вітчизняного і зарубіжного виробництва.

Розроблено біологічний консервант на основі насіння гірчиці білої сорту Кароліна, яке подрібнюється два рази на ДКУ перед використанням. При силосуванні кукурудзи молочно-воскової стиглості доза внесення консерванту 10 кг/т. Вегетативна маса гірчиці білої сорту Кароліна у фазу молочно-воскової стиглості насіння проявляє фітонцидну здатність, яка забезпечує консервуючу дію при заготівлі силосу з кукурудзи. Така ж вегетативна маса у фазу цвітіння гірчиці консервуючою здатністю не володіє, але з метою підвищення вмісту протеїну в силосі гірчицю в цій фазі в кількості 30% за масою необхідно використовувати як високопротеїновий компонент при силосуванні кукурудзи молочно-воскової стиглості.

Біологічний метод інгібування антитрипсину в зерні сої за рахунок цукрів меляси та насіння гірчиці білої забезпечує одержання високобілкового корму з низьким вмістом уреази в ньому. В основу технологічного процесу консервування покладено співвідношення 70% подрібненого зерна сої і 30% кукурудзи при додаванні 10 кг меляси у водному розчині та 1,0 кг подрібненого насіння гірчиці білої на 1 тонну зерносуміші.

1. Експериментально розкрито механізм консервуючої дії нового нейтрального консерванту на основі вулканічних туфів для заготівлі силосу і сінажу та мінерально-біологічного консерванту в поєднанні сапоніту і насіння гірчиці білої для зберігання вологого зерна кукурудзи в анаєробних умовах.

2. За умови виробництва пропіонової кислоти в Україні внесення її в дозі 10-14 л/т при консервуванні зерна кукурудзи вологістю 30-32% та 7-10 л/т для пшениці, ячменю, гороху вологістю 20-25% забезпечує високу якість зернофуражу при зберіганні в буртах без укриття плівкою на критих токах протягом 6-12 місяців. Висока якість подрібненого зерна кукурудзи вологістю 30-32% при зберіганні в анаеробних умовах досягається при використанні пропіонової кислоти в дозі 3 л/т.

3. Насіння гірчиці білої сорту Кароліна, завдяки наявності в ньому сінальбіну, одного з найбільш ефективних фітонцидів, проявляє консервуючу дію при силосуванні кормів, тому може використовуватися як біологічний консервант. При силосуванні кукурудзи молочно-воскової стиглості висока консервуюча дія біологічного консерванту проявляється в дозі 10 кг/т. Силос за показниками якості та органоліптичної оцінки перевищував контрольний та дослідні варіанти з сухими бактеріальними заквасками в дозі внесення 5 г/т “Літосил” вітчизняного і “Есо соrn” зарубіжного виробництва.

4. Нерозкритою є здатність насіння гірчиці білої сорту Кароліна як консерванту кукурудзяного силосу достовірно підвищувати перетравність клітковини, сухої та органічної речовин корму. В основі такої дії є вітамін Е та селен, які в значних кількостях містяться в насінні. Селен у взаємодії з вітаміном Е можуть відігравати важливу роль у захисті корму від перекисного пошкодження, чим обумовлювати вищу перетравність корму.

5. Збільшення дози внесення бактеріальної закваски „Літосил” до 20 г/т при силосуванні підв’яленої маси люцерни різко змінює динаміку бродіння. Вже через 2 години розпочинається інтенсивне виділення газів і за перші 2 доби його виділяється більше, ніж 50% від їх загальної кількості за весь період бродіння. Тривалість бродіння складала лише 8 діб проти 26 діб у контролі. Застосування нового консерванту мінерального походження — сапоніту в поєднанні з біологічним позитивно впливає на перебіг процесів силосування підв’яленої маси люцерни.

6. Динаміка бродильних процесів в зерні кукурудзи з консервантом мінерального походження — сапонітом переконливо розкриває процес гальмування, очевидно, в першу чергу гетероферментативного молочнокислого бродіння. Сапоніт володіє бактерицидною властивістю, чим зумовлює зміну перебігу бродильних процесів та має здатність адсорбувати значну кількість вуглекислого газу.

7. Різні композиції біологічних, мінеральних та кислотних консервантів розкривають різну ступінь консервуючої здатності пропіонової кислоти, насіння гірчиці білої, сухих бактеріальних заквасок молочнокислих бактерій та сапоніту в поєднанні з біологічними компонентами.

8. Біологічний метод інгібування антитрипсину в зерні сої за рахунок цукрів меляси та насіння гірчиці білої забезпечує одержання високобілкового корму з низьким вмістом уреази в ньому. В основу технологічного процесу консервування покладено співвідношення 70% подрібненого зерна сої і 30% кукурудзи при додаванні 10 кг меляси у водному розчині та 1,0 кг подрібненого насіння гірчиці білої на 1 тонну зерносуміші.

9. Вегетативна маса гірчиці білої сорту Кароліна у фазу молочно-воскової стиглості насіння проявляє фітонцидну здатність, яка забезпечує консервуючу дію при заготівлі силосу з кукурудзи. Така ж вегетативна маса у фазу цвітіння гірчиці консервуючою здатністю не володіє, але з метою підвищення вмісту протеїну в силосі гірчицю в цій фазі в кількості 30% за масою необхідно використовувати як високопротеїновий компонент при силосуванні кукурудзи молочно-воскової стиглості.

10. Традиційні рослинні корми можна консервувати без застосування хімічних консервантів і при цьому одержувати силос високої якості, якщо використовувати до 30% за масою вегетативну масу гірчиці білої сорту Кароліна у фазі молочно-воскової стиглості насіння. В цій фазі насіння володіє фітонцидною здатністю за висловом професора М. Т. Таранова (1982) “Корми консервувати кормами”.

Пропозиції виробництву

1. Новий консервант мінерального походження на основі вулканічних туфів використовувати для заготівлі силосу і сінажу, що забезпечує одержання корму високої якості та продуктивної дії при згодовуванні молочному стаду. Доза внесення біологічно-мінерального консерванту (насіння гірчиці білої в поєднанні з вулканічними туфами) при силосуванні кормів і заготівлі вологого зернофуражу в анаеробних умовах залежить від вологості вихідної сировини. Консервант на основі вулканічних туфів для заготівлі силосу і сінажу вносити в дозі 10 кг/т, а для вологого зерна кукурудзи — 1-1,5% подрібненого насіння гірчиці та 4-5% туфів.

2. При виробництві пропіонової кислоти в Україні, використовувати її для консервування в аеробних умовах вологого зерна кукурудзи в дозі 10-14 л/т, а для пшениці, ячменю і гороху 7-10 л/т. Біологічно-мінеральний консервант (насіння гірчиці білої сорту Кароліна та мінерал сапоніт) при силосуванні кормів і заготівлі вологого зернофуражу. Доза внесення консерванту залежить від вологості вихідної сировини.

3. Закладати в поліетиленові мішки на зберігання подрібнену зерносуміш в співвідношенні сої 70% і 30% кукурудзи з додаванням 10 кг меляси і 1 кг подрібненого насіння гірчиці білої сорту Кароліна з розрахунку на 1 тонну зернофуражу. Технологія забезпечує одержання високобілкового корму з низьким вмістом уреази в ньому.

4. Проводити заготівлю силосу з кукурудзи з високим вмістом протеїну необхідно з додаванням до 30% за масою вегетативної маси гірчиці білої сорту Кароліна. Гірчиця у фазу молочно-воскової стиглості насіння проявляє фітонцидну здатність, яка проявляє консервуючу дію, а при цвітінні фітонцидна здатність відсутня. В силосі з кукурудзи при додаванні вегетативної маси гірчиці вміст сирого протеїну підвищується на 33%, а жиру на 10,3%, що забезпечує підвищення на 15-20% продуктивної дії кормової одиниці такого корму порівняно до контролю.

Публікації автора:

1. Вдосконалення технологій зберігання та використання зерна / М. Ф. Кулик, А. О. Бабич, А. А. Засуха, Г. М. Калетник, В. Д. Атаманюк, О. Ф. Кавун та ін. / За редакцією М. Ф. Кулика, А. О. Бабича, А. А. Засухи, А. Gracey. — Wilmington.: WGCC, 1996. — 226 c. (Дисертант провів досліди по консервуванню зерна органічними кислотами).

2. Кавун О. Ф., Солодкий Ю. Ф. Хімічне консервування зерна // Сучасні та перспективні технології зберігання і використання вологого зернофуражу / За ред. М. Ф. Кулика, Т. В. Засухи, О. В. Жмудя, П. П. Маковецького, Г. М. Калетника. — К.: Світ, 2000. — С. 86-105. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

3. Кавун О. Ф. Кулик М. Ф., Олішинська І. О., Герасимчук А. І. Біохімічні процеси та якість подрібненого зерна кукурудзи при консервуванні пропіоновою кислотою // Зб. Статей міжнар. Науково-практичної конф. „Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва”. — Львів, 1997. — С. 497-498. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

4. Зберігання зерна в аеробних умовах при консервуванні пропіоновою кислотою / Кавун О. Ф., Кулик М. Ф., Обертюх Ю. В., Герасимчук А. І., Овсієнко А. І. // Зб. Статей міжнар. Науково-практичної конф. „Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва”. — Львів, 1997. — С. 498-499. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

5. Кавун О., Атаманюк В., Обертюх Ю., Герасимчук А. Використання пропіонової кислоти для консервування вологого зернофуражу // Тваринництво України, 1998. — № 4. — С. 26-28. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

6. Кулик М., Олішинська І., Кавун О., Маковецький П. Порівняльна оцінка дії біологічних консервантів при силосуванні кукурудзи // Тваринництво України, 1998. — № 4. — С. 30. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

7. Кавун О. Ф., Маковецький П. П., Обертюх Ю. В. Консервуюча дія пропіонової кислоти і нових консервантів при заготівлі вологого зернофуражу і силосу // Вісник аграрної науки. — 1999. — № 7. — С. 20-23. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

8. Кавун О. Ф., Підпалий І. Ф. Мінерально-біологічний консервант для зеленої маси кукурудзи // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Корми і кормовиробництво”. — К.: Аграрна наука, 2001. — № 47. — С. 313-314. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

9. Нова технологія зберігання вологого зернофуражу / Кулик М. Ф., Бабич А. О., Засуха Т. В., Бугайов В. Д., Овсієнко А. І., Маковецький П. П., Стасюк О. К., Кавун О. Ф., Атаманюк В. Д., Обертюх Ю. В., Герасимчук А. І., Малиновський В. І., Казачек В. В., Лисюк С. П., Горчак М. А. // Вісник аграрної науки. — 2001. — № 11. — С. 68-72. (Дисертант приймав участь у проведенні дослідів, підготовці матеріалів до публікації).

10. Кавун О. Ф., Обертюх Ю. В., Коник І. Ф. Гірчиця біла в консервуванні і підвищенні перетравності поживних речовин кукурудзяного силосу // Вісник аграрної науки. — 2002. — № 2. — С. 24-26. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).

11. Кавун О. Ф., Скоромна О. І., Бугайов В. Д., Олішинська І. О. Консервуюча дія гірчиці білої різних фаз вегетації при силосуванні кукурудзи // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Корми і кормовиробництво”. — К.: Аграрна наука, 2002. — № 49. — С. 188-196. (Дисертант провів досліди, описав матеріал).