Анотація до роботи:

Горбачова С.В. Експериментальне обґрунтування використання лікарської комбінації гліцину, магнію та ГАМК при церебральній ішемії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Державна установа ,,Інститут фармакології та токсикології АМН України”, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню терапевтичної ефективності та особливостей нейропротективної дії гліцину та його комбінацій в умовах церебральної ішемії.

Вивчення нейрофармакологічного профілю вказало на наявність у гліцину антигіпоксичної та антиамнестичної активності. На моделях порушень мозкового кровообігу доведена нейропротективна активність комбінації гліцину, магнію хлориду та -аміномасляної кислоти під робочою назвою Магнелонг при внутрішньочеревному введенні експериментальним тваринам. Вказано, що нейропротективний ефект Магнелонга обумовлений взаємопотенційною дією гліцину та магнію та спрямований на зменшення загибелі нейронів при глутаматній ексайтотоксичності in vitro та в умовах церебральної ішемії. Виявлена здатність Магнелонгу активувати окисну продукцію енергії за рахунок інтенсифікації шунта Робертса та дикарбонової ділянки циклу Кребса, знижувати окисну модифікацію білків, активувати супероксиддисмутазу, глутатіонпероксидазу та каталазу. Встановлено, що ця комбінація гальмує розвиток неврологічного та когнітивного дефіциту.

В результаті дослідів in vitro та in vivo показана нейропротективна дія комбінації гліцину, магнію хлориду та ГАМК, експериментально обґрунтована доцільність використання такої комбінації при церебральній ішемії.

1. В умовах in vitro гліцин (100 мкмоль) здатен знижувати загибель нейронів на 10,4% (р<0,05) в умовах нейротоксичних концентрацій глутамату та N-метил-D-аспартату. При моделюванні експериментальної церебральної ішемії гліцин (200 мг/кг) знижує прояви неврологічного (на 10,8 балів) та когнітивного (на 42,8%) дефіциту.

2. Внесення до нейрональної суспензії гліцину з іонами магнію в умовах токсичних концентрацій глутамату попереджує загибель нейронів на 27%, що свідчить розвиток толерантності нейронів, зниження гіперактивації NMDA-рецепторів та попередження глутаматної ексайтотоксичності.

3. Комбінація гліцину з магнієм хлоридом та ГАМК (робоча назва «Магнелонг») знижує загибель щурів на 60%, зменшує прояви неврологічного дефіциту на 11 балів за шкалою P.С.McGrow, зменшує развиток когнітивних порушень (на 66%) у щурів з церебральною ішемією ( р <0,05).

4. Введення Магнелонгу тваринам з експериментальною ішемією головного мозку і викликало підвищення активності СОД (138%), каталази (70%), ГПР (68%), зниженню маркерних продуктів окисного стресу (МДА на 52%, АФГ на 76%, КФГ на 75%), збільшувало продукцію АТФ на 165% за рахунок окислення в циклі Кребса (підвищення малата на 154%) та активації компенсаторного шунта Робертса (зростання рівня ГАМК на 241%, активності СДГ на 132%, ГДК на 25%). Вірогідність відмінностей (р<0,05) порівняно з групою контролю.

5. Магнелог нормалізує морфофункціональні показники нейронів сенсомоторної зони кори: підвищує щільність нейронів (на 28%), площу нейронів (25%), збільшує вміст РНК (на 74%), знижує кількість апоптичних і деструктивно змінених нейронів (на 67%) у щурів з гострим порушенням мозкового кровообігу (р<0,05).

6. За силою нейропротективної дії Магнелонг вірогідно (р<0,05) переважає препарат-порівняння – пірацетам за такими показниками, як зниження неврологічного дефіциту (на 2,2 бали), збільшення вмісту АТФ (на 115%), РНК (на 33,1%), зниження кількості апоптичних й деструктивно змінених нейронів (на 62,6%).

Публікації автора:

1. Бєленічев І.Ф. Вплив композиції ,,Магнелонг”, гліцину, емоксипіну та пірацетаму на розвиток оксидативного стресу в мозку щурів з гострими порушеннями мозкового кровообігу (ішемічний інсульт) /І.Ф. Бєленічев, С.В. Горбачова, В.В. Головкін, Н.В. Бухтіярова //Мед. хімія. – 2006. – Т.8, №3. – С.107 – 110 (Здобувач провела експериментальні дослідження, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів)

2. Бєленічев І.Ф. Експериментальні моделі ішемії головного мозку у фармакологічних дослідженнях /І.Ф. Бєленічев, С.В. Горбачова, Н.В. Бухтіярова, І.В. Сидорова, Л.О. Громов //Ліки. – 2006. - № 3-4. – С. 11 – 19 (Дисертант провів аналіз та узагальнення літературних даних).

3. Горбачева С.В. Фармакологическая коррекция повреждений нейронов сенсомоторной зоны фронтальной коры в условиях экспериментального нарушения мозгового кровообращения /С.В. Горбачева, И.Ф. Беленичев, В.В. Дунаев, Н.В. Бухтиярова //Экспериментальная и клиническая фармакология. – 2006. - №6. – С. 13 – 16 (Здобувач провела морфометричні дослідження, узагальнила отримані результати).

4. Губский Ю.И. Влияние тиотриазолина, глицина, магния и их комбинаций на ответ генома и показатели антиоксидантной активности в коре головного мозга крыс с церебральной ишемией /Ю.И. Губский, И.Ф. Беленичев, Е.Л. Левицкий, С.В. Горбачева, Н.В. Бухтиярова, А.Г. Горюшко, Л.П.Бабенко, О.В. Задорина // Современные проблемы токсикологии. – 2007. – №3. – С.61–65. (Дисертант провела експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

5. Горбачова С.В. Нейропротективна дія іонів магнію в умовах моделювання глутаматної ,,екзайтотоксичності” in vitro /С.В.Горбачова, І.Ф. Бєленічев //Ліки. – 2007. - №3-4. – С. 47 – 51 (Здобувач провела експериментальні дослідження, статистичну обробку отриманих результатів).

6. Бєленічев І.Ф. Вплив гліцину та його комбінацій на показники біоенергетичних процесів у головному мозку в умовах моделювання ішемічного інсульту /І.Ф. Бєленічев, С.В. Горбачова //Мед. хімія. – 2008. – Т.10, №1. – С. 88 – 91. (Здобувач провела експериментальні дослідження).

7. Губский Ю.И. Нейропротективный эффект глицина при моделировании глутаматной ,,эксайтотоксичности” in vitro / Ю.И.Губский, С.В. Горбачева, И.Ф. Беленичев, Е.И. Левицкий, Н.В.Бухтиярова, Л.П. Бабенко //Современные проблемы токсикологии. – 2008. - №1. – С. 28 – 31. (Горбачова С.В. провела експериментальні дослідження та узагальнення результатів)

8. Горбачова С.В. Експериментальні дослідження церебропротективних властивостей композиційного препарату ,,Магнелонг” /С.В.Горбачова, І.Ф. Бєленічев, Н.В. Бухтіярова //Біологічне окислення в нормі і патології: матеріали міжнар. наук.-практ. конференції, 21-22 вересня 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 141

9. Беленичев И.Ф. Перспектива создания препаратов вторичной нейропротекции /И.Ф. Беленичев, С.В. Горбачева, Н.В. Бухтиярова, И.В. Сидорова //Тези доповідей ІІІ Національного з’їзду фармакологів України ,,Фармакологія 2006 – крок у майбутнє.” – Одеса, 2006. – С. 14 – 15.

10. Горбачева С.В. Перспективные направления создания вторичных нейропротекторов /С.В. Горбачева, А.В. Березовский // Теоретичні та практичні аспекти сучасної медицини: матеріали науково-практич. конференції студентів та молодих вчених Сімферопіль, 2006. – С. 30.

11. Горбачева С.В. Взаимопотенцирующий эффект глицина и ионов магния в условиях экспериментального мозгового инсульта / С.В.Горбачева, И.Ф. Беленичев //Фармакология – практическому здравоохранению: матер. ІІІ съезда фармакологов Росии, 25-28 сентября, Москва, 2007. – Т. 1., С. 1664.

12. Горбачева С.В. Нейропротективный профиль глицина и его комбинаций / С.В. Горбачева //Санкт-Петербургские научные чтения: тезисы докладов II Международного молодежного медицинского конгресса, 5-7 декабря 2007 г. – Санкт-Петербург, 2007. – С. 179.

13. Горбачева С.В. Сравнительная оценка нейропротективного действия глицина, солей магния, тиотриазолина в некоторых их комбинациях в условиях моделирования ишемического инсульта /С.В. Горбачева, И.Ф. Беленичев, Л.И. Кучеренко, Н.В. Бухтиярова, Г.И. Ткаченко //Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2007. – № 11. – С. 757 – 758.

14. Беленичев И.Ф. Роль гена c-Fos в регуляции типа нейрональной гибели в условиях экспериментального нарушения мозгового кровообращения /И.Ф. Беленичев, А.В. Абрамов, С.В. Павлов, С.В. Горбачева, Н.В.Бухтиярова //Сучасні проблеми патофізіології: від молекулярно-генетичних до інтегративних аспектів: матеріали V Національного конгресу патофізіологів України, 17-19 вересня 2008 р. – Запоріжжя, 2008 – С. 91.

15. Чекман І.С., Бєленічев І.Ф., Горчакова Н.А., Кучеренко Л.І., Мазур І.А., Бухтіярова Н.В., Савченко Н.В., Горбачова С.В. Магнієвмісні препарати: фармакологічні властивості, застосування. – Запоріжжя, Київ: Вид-во ЗДМУ, 2007. – 124 с.