Анотація до роботи:

Ткаченко Є.В. Експериментальне вивчення фармакологічної ефективності нового похідного тіазолідину при гіпоксичному синдромі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Національний фармацевтичний університет, Харків, 2007.

Дисертація присвячена експериментальному обгрунтуванню доцільності профілактичного застосування похідного тіазолідину (Les-15) при гіпоксичному синдромі.

При розробці режиму дозування експериментально доведено, що макси-мальний протигіпоксичний ефект сполука реалізує при її внутрішньоочеревинному введенні в дозі 82, 5 мг/кг за 48 хвилин до початку моделювання патології.

В основі протигіпоксичної дії похідного тіазолідину, що вивчається, лежить його здатність попереджати формування розповсюдженої мембранопатії за рахунок істотного зниження інтенсивності генерації та накопичення вільних радикалів, а також ефективної регуляції прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у тканинах щурів в умовах гострої нестачі кисню.

Крім того, протекторна активність Les-15 реалізується значним позитивним впливом на енергетичний обмін шляхом збереження фонду АТФ та модифікації активності ферментів, а також ефективною корекцією метаболічного ацидозу в умовах досліджуваної форми гіпоксії.

Профілактичне застосування сполуки призводить до збереження активності компонентів мікросомального та мітохондріального електронтранспортного ланцюгів, а також посилення функціонування захисно-компенсаторних реакцій організму на етапі біотранспорту ендотоксинів в умовах гіпоксії замкнутого простору.

В дисертаційній роботі наведено нове рішення наукової проблеми, що полягає в теоретичному та експериментальному обґрунтуванні доцільності та ефективності профілактичного застосування нового похідного тіазолідину (Les-15) у якості засобу для попередження порушень, що виникають в умовах гострої гі-поксичної гіпоксії на тлі гіперкапнії. Протигіпоксична активність Les-15 реалізується його здатністю коригувати основні ланки патогенезу гострого киснедефіцитного стану, що моделюється, за рахунок встановленого у роботі ряду особливостей фармакологічної дії.

1. Первинний фармакологічний скринінг та порівняльна оцінка ефективності потенційних засобів лікарської профілактики гіпоксичного синдрому серед нових похідних тіазолідину на моделях гіпоксії замкнутого простору та гострої гіпоксичної гіпоксії на тлі гіпертермії показали, що з 16 оригінальних сполук, що вивчалися, найбільш високою протигіпоксичною активністю володіє 5-фенілпропеніліден-роданін-3-пропіонат натрію (Les-15), який підвищує коефіцієнт протигіпоксичного захисту та відносний показник збільшення терміну життя (К_з=1,5, П=50,51%), на рівні референтного препарату – кверцетину, а також сприятливо впливає на перебіг клінічної картини гіпоксичного синдрому у щурів.

Токсикометричними дослідженнями встановлено, що Les-15 в умовах однократного внутрішньоочеревинного введення є малотоксичною (IV клас токсичності) та практично безпечною сполукою для теплокровних, включаючи людину, в плані виникнення та розвитку гострих отруєнь.

2. В серії фармакометричних досліджень з використанням методу двофакторного експерименту розроблено оптимальний режим дозування потенційного антигіпоксанту. Показано, що найбільш високу протигіпоксичну активність Les-15 реалізує при його одноразовому внутрішньоочеревинному введенні у вигляді 1 % водного розчину в дозі 82,5 мг/кг за 48 хвилин до початку моделювання гострого киснедефіцитного стану у поєднанні з гіперкапнією.

3. Експериментально доведена здатність вивчаємого похідного тіазолідину – Les-15 суттєво коригувати кінетику вільнорадикальних реакцій за рахунок зниження в усі терміни дослідження інтенсивності повільного спалаху в сироватці (в 1,3 – 1,8 рази) та тканині мозку (в 1,1-1,8 рази), а також зменшення площи під кривою біохемілюмінісценції в обох біосубстратах щурів з ГЗП (в 1,4-2,3 та 1,2-1,8 рази в сироватці крові і тканині мозку, відповідно), при підвищенні часу індукції повільного спалаху в сироватці (в 1,3-2,2 рази) та тканині мозку (в 1,5-1,6 рази), що свідчить про високу антирадикальну активність сполуки.

4. Профілактичне застосування похідного тіазолидину, що вивчається, проявляється виразною мембранопротекторною дією, що попереджує розвиток розповсюдженої мембранопатії, обумовленої порушенням прооксидантно-антиоксидантної рівноваги за рахунок зниження первинних (дієнові кон’югати) та кінцевих продуктів ліпідпереокислення (ТБК-реактанти) при одночасному збільшенні активності і концентрації компонентів ферментативної (супероксиддисмутаза і каталаза) та неферментативної (SH-группи і глутатіон відновлений) ланок антиоксидантної системи захисту організму в умовах ГЗП.

5. У тварин з гіпоксичним синдромом на тлі введеня Les-15 відмічається нормалізація процесів енергетичного гомеостазу за рахунок попередження дисбалансу в системі аденілових нуклеотидів (АТФ, АДФ, АМФ) з одночасним збільшенням основних показників енергообміну (ЭЗ на 17-36%, ЭП на 33-66%, ТДК на 50-73%, ІФ на 54-62%), а також зниження активності лактатдегідрогенази (у середньому на 15%) і підвищення при цьому активності креатинкінази (у середньому на 45%) в усі терміни дослідження.

6. Потенційний антигіпоксант ефективно регулює вуглеводний обмін в організмі тварин з гіпоксичним синдромом шляхом попередження зниження рівня глюкози та глікогену, а також накопичення молочної кислоти в системі лактат-піруват, що суттєво попереджує розвиток метаболічного ацидозу.

7. ЕПР-спектрометричні дослідження гепатоцитів щурів в динаміці з формою гіпоксії, що моделюється, на тлі введення Les-15 показали, що ця сполука попереджає зниження рівня окремих компонентів мітохондріального (залізосірчані білки, семіхінонні радикали, Мn²⁺- вмісткі парамагнітні центри), а також мікросомального (цитохром Р-450, парамагнітні центри, що належать Мо⁵⁺) електрон-транспортних ланцюгів з одночасною профілактикою утворення нітрозильних комплексів заліза в гепатоцитах тварин.

8. Протигіпоксична активність похідного тіазолідину, що вивчається, реалізується за рахунок його здатності модифікувати в динаміці комплексоутворюючі властивості білків сироватки крові щурів з ГЗП за рахунок збільшення константи асоціації зворотніх комплексів «білок-ліганд» (на 13 - 19%) при незмінній кількості зв’язуючих центрів на молекулах транспортних протеїнів.

Публікації автора:

1. Експериментальне вивчення взаємодії лікарських засобів із сироватковим альбуміном: Методичні рекомендації / В.Д. Лук’янчук, Д.С.Кравець, Д,М. Болгов, Є.В. Ткаченко, М.В. Оглобліна – К.: ДФЦ МОЗ України, 2004. – 31 с. (Дисертантом виконані обробка і аналіз даних літератури, оформлення рекомендацій та підготовка до друку).

2. Лук’янчук В.Д., Ткаченко Є.В., Кравець Д.С. Оптимізація режиму дозування похідного тіазолідину та математичний аналіз його протигіпоксичної дії на експериментальній моделі гіпоксії замкнутого простору // Ліки. – 2004. - № 1-2. - С. 77-82. (Дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка даних, підготовка матеріалів до друку).

3. Ткаченко Є.В., Лесик Р.Б., Лук’янчук В.Д. Порівняльна оцінка протигіпоксичної дії похідних тіазолідину // Фарм. журнал. - 2004. - № 5. – С. 88-93. (Дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та інтерпретація даних, оформлення статті).

4. Ткаченко Е.В., Лесык Р.Б., Лукьянчук В.Д. Фармакологическая характеристика и клиническое применение производных тиазолидина (обзор литературы) // Укр. мед. альманах. – 2005. – № 1. - С. 214-218 (Дисертантом виконані пошук та аналіз даних літератури, оформлення статті).

5. Ткаченко Є.В. Роль производных 2,4-тиазолидина в профилактике нарушений окислительного гомеостаза организма при гипоксии замкнутого пространства // Укр. журн. екстремал. мед. ім. Г.О. Можаєва. – 2004. – Т. 5, № 1. – С. 77-81.

6. Ткаченко Є.В. Зв’язуюча здатність сироваткових білків при гострій гіпоксичній гіпоксії та її модифікація похідним тіазолідину // Укр. журн. екстремал. мед. ім. Г.О. Можаєва. – 2005. – Т. 6, № 1. – С. 90-93.

7. Ткаченко Е.В. Оценка антирадикальной эффективности производного 4-тиазолидиндиона при гипоксическом синдроме // Ліки. – 2005. – № 1-2. - С. 78-80.

8. Деклараційний патент на корисну модель 5977, Україна, МПК 7 А61К31/00. 5-фенілпропеніліден-роданін-3-пропіонат натрію, який виявляє протигіпоксичну активність / В.Д. Лук'янчук, Р.Б. Лесик, Б.С. Зіменковський, Є.В. Ткаченко, О.І. Вовк. - № 2004031521; Заявл. 02.03.2004; Опубл. 15.04.2005, Бюл. № 4. – 6 с. (Дисертантом виконаний розділ експериментальних досліджень та оформлення патенту).

9. Ткаченко Е.В. Оптимизация режима дозирования нового высокоэффективного антигипоксанта - производного тиазолидина // Матер. VII Міжнародної наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 39-40.

10. Ткаченко Е.В. 2.4-тиазолидины – новый класс фармакологических веществ политропного типа действия // Матер. ІV Української міжнар. наук.-практ. конф. з між нар. участю з клін. фармакології. – Вінниця, 2004. – С. 145-146.

11. Ткаченко Е.В. Влияние 5-фенипропенилиден-2-тиоксо-4-оксотиазолидин-3-пропионата натрия на процессы липидпереокисления при гипоксическом синдроме // Матер. I Між регіон. конф. мол. вчених „Актуальні питання біології та медицини”. – Луганськ, 2004. – С. 53-54.

12. Ткаченко Є.В. Токсикометричні параметри похідного тіазолідину – 5-фенілпропеніліден-роданін-3-пропіонату натрію // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. мол. вчених “Вчені майбутнього”. – Одеса, 2004. – С. 42.

13. Ткаченко Е.В. Модификация комплексообразующих свойств сывороточных белков 5-фенилпропенилиден-роданин-3-пропионатом натрия в условиях гипоксической гипоксии // Матер. V Міжнар. мед. конфер. студ. і мол. вчених “Молодь – медицині майбутнього”. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 28-29.

14. Ткаченко Е.В. Биохемилюминисценция коры головного мозга крыс на фоне применения нового производного 2,4-тиазолидина в условиях острой гипоксии // Укр. мед. альманах (додаток). – 2004. – Т. 7, № 5. – С. 102.

15. Ткаченко Е.В. Влияние 5-фенилпропенилиден-роданин-3-пропионата натрия на биохемилюминисценцию сыворотки крови крыс с гипоксическим синдромом // Матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю “Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині”. – Харків, 2005. – С. 60.

16. Ткаченко Є.В. Фармакокінетика потенційного антигіпоксанта Les-15 на етапі біотранспорту в умовах гіпоксії замкнутого простору // Матер. І регіон. наук.-практ. конф. мол. вчених та студ. “Перспективи розвитку фармацевтичної науки та практики в Україні”. – Луганськ, 2005. – С. 28-30.

17. Ткаченко Є.В. Скринінг потенційних антигіпоксантів серед похідних 2,4-тіазолідиндіону // Матер. Ювілейного VIII з’їзду Всеукр. лікар. тов. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 346.

18. Лук’янчук В.Д., Ткаченко Є.В. Фармакокорекція обміну аденілових нуклеотидів похідним 4-тіазолідиндіону при гіпоксичному синдромі // Матер. XLVIII підсумкової наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – Тернопіль, 2005. – С. 192-194.

19. Лук’янчук В.Д., Ткаченко Є.В. Корекція енергодефіциту в умовах гіпоксичної гіпоксії // Матер. ІІ наук.-практ. конф. мол. вчених та спеціалістів “Актуальні проблеми фармакології та токсикології”. – Київ, 2005. – С. 35-36.

20. Tkachenko E.V.Experimental investigation pharmacological efficiency of potential antihypoxant – Les-15 in conditions of acute hypoxic hypoxia // Укр. мед. альманах (додаток). – 2006. – Т. 9, № 2. – С. 230.

21. Ткаченко Е.В. Антиоксидантный профиль производного тиазоладина – Les-15 в условиях гипоксии замкнутого пространства // Матер. ІІІ Міжнар. мед.-

фарм. конф. студ. і мол. вчених. – Чернівці, 2006. – С. 213.

22. Ткаченко Е.В. Использование метода математического планирования в разработке дозового режима потенциального антигипоксанта // Матер. I Міжнар. наук.-практ. конф. „Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів”. – Тернопіль, 2006. – С. 107.

23. Лук’янчук В.Д., Ткаченко Є.В. Протигіпоксична активність Les-15 за умов гострого гіпоксичного синдрому // Матер. ІІІ Нац. з’їзду фармакол. України. – Одеса, 2006. – С. 101.

24. Ткаченко Е.В. Состояние углеводного обмена у животных с острой гипоксической гипоксией и его фармакокоррекция Les-15 // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. „Актуальні пит. біол., мед. та фармації”. - Луганськ, 2006. – С. 208.