Анотація до роботи:

Бітчук Д.Д. Експериментально-математичне обґрунтування багатоплощинного кортикального остеосинтезу при поперечних діафізарних переломах великогомілкової кістки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України». Харків, 2007.

На підставі концепції лікування поперечних діафізарних переломів великогомілкової кістки розроблено метод багатоплощинного кортикального остеосинтезу. Принципова особливість цього методу полягає у фіксації фрагментів крізь товщу кортикального шару при поперечних діафізарних переломах великогомілкової кістки без проникнення до кістковомозкового каналу та ушкодження кісткового мозку. Розроблені техніка, імплантати та пристрої для виконання багатоплощинного кортикального остеосинтезу поперечних діафізарних переломів великогомілкової кістки. Форма та розміри розроблених імплантатів та пристроїв дозволяють виконати операцію з мінімального хірургічного доступу, який дозволяє виконати відкриту репозицію.

Математичним моделюванням дозволило досліджено напружено-деформований стан математичної моделі поперечного діафізарного перелому діафіза великогомілкової кістки при багатоплощинному кортикальному остеосинтезі. Експериментальне дослідження багатоплощинного кортикального остеосинтезу показало оптимальний варіант розташування імплантатів для фіксації поперечного перелому діафіза великогомілкової кістки.

Результати клінічної апробації багатоплощинного кортикального остеосинтезу дозволяють вважати доцільним його застосування для лікування пацієнтів з поперечними переломами діафіза великогомілкової кістки.

1. Дослідження еволюції методів лікування поперечних діафізарних переломів великогомілкової кістки показало, що найбільш ефективним є внутрішній металоостеосинтез. Його перспективними напрямками є зниження травматичності операції, багатоплощинна фіксація фрагментів, раннє осьове навантаження й безболісна мобілізація пацієнта. Разом з тим, методів внутрішнього остеосинтезу поперечних діафізарних переломів великогомілкової кістки, що відповідають цим вимогам у повній мірі, немає, що породжує необхідність розробки малотравматичного багатоплощинного кортикального остеосинтезу, міцнісні характеристики якого дозволили б забезпечити раннє осьове навантаження і своєчасне відновлення функції суміжних суглобів.

2. Розроблена концепція лікування поперечних та близьких до них переломів діафіза великогомілкової кістки методом багатоплощинного кортикального остеосинтезу базується на її анатомічних особливостях, зокрема, виражених трикутних контурах перетину її діафіза та нерівномірній товщині кіркового шару. Ці обставини дозволяють використати мостовидні П-подібні фіксатори, що перекривають лінію перелому під прямим кутом, заглиблюючись тільки у кортикальний шар обох фрагментів діафіза. Доцільна реалізація концепції шляхом розробки малотравматичних, багатоплощинних способів кіркового остеосинтезу та пристроїв для їх здійснення при поперечних та близьких до них переломах діафіза великогомілкової кістки.

3. Розроблені способи багатоплощинного кортикального остеосинтезу діафіза великогомілкової кістки скобами (патент України № 34192А) та пластинами (патент України № 60859А), пристрої для його здійснення, а також пристрій для виготовлення фіксуючих скоб, призначені для виконання малотравматичної багатоплощинної фіксації фрагментів поперечних та близьких до них переломів діафіза великогомілкової кістки, у тому числі і у пацієнтів зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини.

4. Дослідження напружено-деформованого стану діафіза великогомілкової кістки при різних варіантах багатоплощинного кортикального остеосинтезу на математичній моделі поперечного перелому дозволило обґрунтувати оптимальне число та взаєморозташування кіркових фіксаторів. З усіх варіантів кіркової фіксації поперечного перелому діафіза великогомілкової кістки, для яких проводили розрахунки на математичній моделі, N-подібне розташування фіксаторів на медіальній поверхні діафіза великогомілкової кістки є оптимальним. Моделювання зниження мінеральної щільності кістки показало перевагу використання багатоплощинного кортикального остеосинтезу пластинами у пацієнтів з остеопорозом.

5. Біомеханічні дослідження багатоплощинного кортикального остеосинтезу методом стендового експерименту дозволили визначити його міцнісні характеристики й оптимальне розташування фіксаторів. Багатоплощинний кортикальний остеосинтез діафіза великогомілкової кістки при фіксації фрагментів трьома П-подібними фіксаторами, розташованими у переднього гребеня на латеральній поверхні, у заднього гребеня на медіальній поверхні та під кутом, що утворює букву N на медіальній поверхні, переважніше з різними варіантами розташування двох або трьох паралельних імплантатів.

6. Клінічна апробація розроблених способів багатоплощинного кортикального остеосинтезу при лікуванні пацієнтів з поперечними, поперечно-зубчастими й косопоперечними діафізарними переломами великогомілкової кістки продемонструвала його малу травматичність, достатню міцність фіксації фрагментів, що дозволило своєчасно почати розробку рухів у суміжних суглобах. Анатомо-функціональна оцінка результатів лікування хворих з поперечними та близькими до них переломами великогомілкової кістки показала, що при застосуванні багатоплощинного кортикального остеосинтезу скобами та пластинами у всіх пацієнтів досягнуто зрощення перелому та відновлення функції кінцівки, у тому числі у хворих зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини.

Публікації автора:

1. Битчук Дм.Д., Михайлов С.Р. Экспериментальное обоснование интракортикального остеосинтеза скобами при диафизарных переломах длинных костей // Ортопедия, травматология и протезирование.-2002.-№ 2.-С. 33-36.

Особистий внесок автора полягає в проведенні біомеханічного експерименту з дослідження багатоплощинного кортикального остеосинтезу.

2. Корж Н.А., Битчук Дм.Д. Лечение диафизарных переломов костей голени кортикальным остеосинтезом // Вістник ортопедії, травматології та протезування. - 2004. – (42)№3. – С.59-61.

Особистий внесок автора полягає в участі в розробці способу функціонального обстеження пацієнтів, участі в оперативному лікуванні.

1. Битчук Дм.Д. Экспериментально – математическое обоснование кортикального остеосинтеза диафизарных переломов большеберцовой кости // Врачебная практика. – 2005. - №6. – С.51-56.

4. Корж Н.А., Битчук Дм.Д. Концептуальная модель многоплоскостного кортикального остеосинтеза переломов диафиза большеберцовой кости // Ортопедия, травматология и протезирование.-2005.-№ 4.-С. 97-99.

Особистий внесок автора полягає в проведенні аналізу літератури та анатомо – біомеханічного обгрунтування багатоплощинного кортикального остеосинтезу.

5. Битчук Дм.Д. Математическое обоснование кортикального остеосинтеза диафизарных переломов большеберцовой кости // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупіка. – 2006. – випуск 15.Т.2. – С.5-9.

6. Патент України № 60859 А. Спосіб остеосинтезу фрагментів довгих кісток та пристрій для його здійснення / Д.Д.Бітчук, Дм.Д.Бітчук, М.Д.Бітчук(UA); Заявл. 11.06.99; Опубл. 15.02.01, Бюл. №1.

Особистий внесок автора полягає в проведенні патентно-інформаціонного пошуку, участі в розробці пристрою.

7. Патент України № 34192 А. Спосіб кортикального остеосинтезу діафізарних переломів довгих кісток та пристрій для його здійснення / Дм.Д.Бітчук; Заявл. 19.03.03; Опубл. 15.10.03, Бюл. №10.