270. Пирець Наталія Михайлівна. Експортний потенціал України в контексті розвитку світового господарства: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2005.
Анотація до роботи:
Пирець Н.М. Експортний потенціал України в контексті розвитку світового господарства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет, Донецьк, 2005.
Дисертація присвячена розробці підходів до розвитку експортного потенціалу на основі аналізу тенденцій формування та реалізації конкурентних переваг України у світовому господарстві.
У дисертаційній роботі викладено теоретичні засади формування експортного потенціалу як основи зовнішньоторговельної діяльності країни, проаналізовано вплив процесу лібералізації торгівлі на розвиток експорту.
На підставі основних макроекономічних показників і експертних оцінок міжнародних організацій розкрито конкурентні переваги національної економіки України в контексті розвитку світового господарства.
Для виявлення пріоритетів розвитку експортного потенціалу розроблено алгоритм і економетричну модель оцінки товарної та географічної структури експорту відповідно.
На основі аналізу міжнародного і вітчизняного досвіду розроблено систему напрямків розвитку експортного потенціалу України на макро- і мезорівнях. Обґрунтовано і показано можливість створення експортного кластера як нового ефективного інструменту реалізації напрямків підтримки національних виробників і підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках.
У ході проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення політики державного стимулювання розвитку експортного потенціалу України та забезпечення комплексного застосування розроблених заходів для підвищення конкурентоспроможності національної економіки.
У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:
Наукове узагальнення теоретичних основ дослідження експортного потенціалу на основі критичного аналізу існуючих теорій і концепцій та уточнення понятійного апарату дозволило надати нове визначення сутності таких економічних категорій: “експортного потенціалу” як здатності національної економіки виробляти конкурентоспроможні товари та реалізовувати їх на міжнародних ринках, за умов постійного зростання ефективності використання природних ресурсів, розвитку науково-технічного потенціалу при забезпеченні економічної безпеки країни в цілому; “експортного кластера” як сукупності географічно локалізованих, взаємодоповнюючих підприємств-експортерів, постачальників, фінансових організацій, науково-дослідних центрів, вузів та інших організацій, які доповнюють один одного в досягненні конкретного господарського ефекту і посилюють міжнародні конкурентні переваги окремих компаній, а отже, і кластера в цілому.
У процесі дослідження сутності експортного потенціалу було виявлено його головні складові: “експорт” та “конкурентоспроможність”, що дозволило розробити класифікацію структурних елементів експортного потенціалу залежно від рівня формування конкурентоспроможності (макро-, мезо-, мікрорівень), залежно від рівня диверсифікації експорту (товарна і географічна структура) та залежно від рівня використання конкурентних переваг (порівняльні національні переваги та перспективні конкурентні переваги, засновані на використанні досягнень науки і науково-технічного прогресу).
На основі аналізу світової практики державної підтримки експорту обґрунтовано, що зовнішньоекономічна політика у сфері реального товарообігу практично усіх розвинутих країн орієнтована на лібералізацію торгівлі. Ця тенденція зберігає своє пріоритетне значення в зовнішній торгівлі в двадцять першому столітті, в тому числі і для країн з транзитивною економікою, до числа яких відноситься Україна.
Проведений у дисертаційній роботі аналіз експортного потенціалу України показав, що відбувається збільшення кількісних параметрів національного експорту. Так, рівень експортної квоти зростає і перевищує 50%, позитивна динаміка українського експорту випереджає світові тенденції. З 1999 р. Україна входить до 50 країн-лідерів експорту товарів. Але якісні характеристики експортного потенціалу стають бар’єрами на шляху розвитку торгового співробітництва України, а саме: товарна структура відзначається сировинною спрямованістю та недостатньою географічною диверсифікацією, що робить національну економіку дуже залежною від зміни зовнішньоекономічної кон’юнктури. Ці проблеми можна вирішити шляхом реалізації комплексу заходів, пов’язаних з удосконаленням процесу формування і використання експортного потенціалу, опрацювання яких, у свою чергу, пов’язане з необхідністю виявлення конкурентних переваг експортної продукції і можливостей поглиблення диверсифікації географічної структури експорту. Це вимагає розробки і удосконалення системи показників аналізу зовнішньоторговельної діяльності країни.
Для оцінки рівня якості товарної структури експорту запропоновано та розраховано алгоритм, для якого характерна систематизація показників за двома критеріями – поточним і динамічним станом. Результати представленої системи показників можуть виступати “експортним портфелем” країни, в якому представлена не тільки детальна інформація щодо кожної товарної групи на національному і міжнародному рівнях, але й виявлено поточні і динамічні конкурентні переваги експортного потенціалу. Застосування такого підходу на державному рівні дозволить виявити резерви підвищення ефективності експорту, збільшити кількість зарубіжних партнерів України.
Розроблена автором економетрична модель оцінки експортного потенціалу України в географічному розрізі дала можливість визначити, що тільки з п’ятнадцятьма країнами з сімдесяти, що аналізувались, Україна не повною мірою використовує переваги торговельного співробітництва. З цих країн десять належать до країн-членів ЄС. Отже, дослідження детермінант розвитку експортного потенціалу України (таких як обсяг ВВП, рівень митних тарифів, розмір прямих іноземних інвестицій на душу населення, транспортні витрати, показники інформаційної інфраструктури, рівень грамотності і культури, наявність національних кордонів з країнами-партнерами, густота населення) свідчать про потенційну можливість розширення географічної диверсифікації українського експорту в напрямку розвинутих країн ЄС.
На основі дослідження реалізації державних заходів розширення експортної експансії розвинутих держав запропоновано рекомендації щодо використання міжнародного досвіду в зовнішньоторговельній політиці України. У загальному вигляді ці заходи включають: пряме і непряме субсидування експорту, кредитування і страхування експорту, податкові пільги для експортних виробництв, фінансування НДДКР, інформаційно-консультативну підтримку, моральне заохочення експортерів.
З метою забезпечення комплексного підходу щодо політики державної підтримки національних експортерів розроблено систему напрямків розвитку експортного потенціалу України з виділенням таких етапів: вибір стратегічного напрямку державної політики експорту; визначення бар’єрів і можливостей на шляху розвитку експорту; ідентифікація напрямків товарної і географічної диверсифікації експортного потенціалу; розробка заходів державної підтримки розвитку експортного потенціалу; формулювання рекомендацій для підприємств-експортерів щодо активізації зовнішньоторговельної діяльності; визначення вигод від стимулювання експортного потенціалу.
Запропоновано створення експортного кластера, який являє собою об’єднання різних організацій (промислових компаній-експортерів, дослідних центрів, органів державного управління, громадських організацій та ін.), що забезпечить найбільш ефективну реалізацію заходів розвитку експортного потенціалу. Кластер дозволяє використовувати переваги двох способів координації економічної системи – внутрішньофірмової ієрархії та ринкового механізму, що надає можливість швидко і раціонально розподіляти нові знання, наукові дослідження, відкриття і адаптуватися до змін кон’юнктури світових ринків.
Публікації автора:
Публікації в наукових фахових виданнях:
Пирець Н.М. Формування сучасного рівня міжнародної конкурентоспроможності України // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. – Донецьк: ДонНУ. – 2005. – С.973-980 (0,60 д.а.).
Пирець Н.М. Можливості використання світового досвіду стимулювання експорту в українській практиці // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – №195/1. – С.173-182 (0,52 д.а.).
Пирець Н.М. Фактори розвитку експортного потенціалу України // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. – Донецьк: ДонНУ. – 2004. – С.166-170 (0,38 д.а.).
Пирець Н.М. Регіональний аспект українського експорту // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. – Донецьк: ДонНУ. – 2003. – С.620-622 (0,27 д.а.).
Пирець Н.М. Формування експортної стратегії підприємства // Вісник Технологічного університету Поділля. – Хмельницький. – 2003. – №1. – Ч. 2. – С.91-96 (0,66 д.а.).
Пирець Н.М. Проблеми інтеграційного руху економіки України до системи світогосподарських відносин // Вісник Донецького університету / Серія В. Економіка і право. – Вип. №2-2. – Донецьк: ДонНУ. – 2002. – С.366-371 (0,35 д.а.).
Публікації в інших виданнях:
Пирець Н.М. Система стимулювання експорту // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках ЧЭС и ГУААМ. – Свиштов-Донецк: СА “ДА-Ценов”; ДонНУ. – 2004. – С.234-241 (0,38 д.а.).
Пырец Н.М. Экспортная политика Украны в контексте интеграции в ОЧЕС// Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. – Донецк-Свиштов-Албена: ДонНУ. – 2003. – С. 424-429 (0,29 д.а.).
Пырец Н.М. Экспортный потенциал Украины в контексте вступления в ВТО // Ломоносов – 2003: Междунар. конф. студентов, аспирантов, молодых ученых по фундаментальным наукам, МГУ им. М.В. Ломоносова. Сб. тез. / Под общ. ред. В.Н. Сидоренко и др. – М.: ТЕИС. – 2003. – С. 94-96 (0,14 д.а.).
Пирець Н.М. Система управління якістю експортної продукції // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – С. 105-107 (0,13 д.а.).
Пирець Н.М. Шляхи стимулювання експортного потенціалу України // Донбасс-Инвест. – 2002. - №5-6. – С.97-98 (0,35 д.а.).
