Результати дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином. 1. Для цілісного науково-теоретичного осмислення всіх процесів екстремного характеру доречно ввести в науковий обіг поняття «екстремалізм», яке означає комплексне явище, що охоплює всі крайні прояви поведінки і діяльності індивідуальних та групових соціальних суб’єктів у системі суб’єкт-суб’єктних та суб’єкт-об’єктних відносин, зумовлених сукупністю природно-біологічних та соціокультурних особливостей людського буття. 2. Науково-методологічна база дослідження феномена екстремалізм ґрунтується на визнанні того, що вихідні детермінанти екстремалізму об’єднують у собі природні й соціальні чинники. Особливу роль у його виникненні та поширенні відіграють соціокультурні умови людського буття, які здатні активізовувати або послабити екстремалізаційні тенденції, перевести їх з однієї площини в іншу. Це дозволяє говорити про соціокультурний аспект детермінованості екстремалізму як методологічну основу його дослідження. 3. Феномен екстремалізму має чітко визначені сутнісні характеристики. Він являє собою діалектичну єдність екстремних обставин і дій соціального суб’єкта, який перебуває в цих умовах, містить об’єктивну та суб’єктивну сторони, характеризується наявністю ризику. Зазвичай екстремалізм пов’язаний з кризово-катастрофічним станом суспільних та особистісних структур, нерідко виступає як продукт цілеспрямованого конструювання екстремальних умов існування певного соціального суб’єкта, як спосіб перевірки його реакції на такі умови, як засіб підготовки до діяльності в надзвичайних ситуаціях тощо; визначається не лише об’єктивними чи суб’єктивними детермінантами, але й сам здійснює вплив як на самого соціального суб’єкта, так і на природне чи соціальне середовище. Рівень поширення екстремалізму в суспільстві може визначатися кількісним і якісним показниками, а також динамікою. 4. Екстремалізм доцільно поділяти на такі форми: залежно від суб’єкта, він може бути індивідуально-особистісний, локально-суспільний (колективно-груповий), національно-державний, глобально-цивілізаційний; залежно від об’єкта – природний, техногенний, соціальний, природно-соціальний; залежно від сфери діяльності соціального суб’єкта — економічний, політичний, релігійний, професійний, спортивний, розважальний тощо. 5. Екстремалізм є невід’ємним складником суспільного розвитку, залишаючи свою присутність і в суспільстві інформаційного типу. Звідси розуміння останнього як такого, яке представляє собою прогресивну сходинку в історії розвитку людства, однак зберігає екстремалізаційні тенденції, що набувають особливостей, обумовлених формуванням нових сутнісних ознак і специфічної системи протиріч як на рівні суб’єкт-суб’єктних, так і суб’єкт-об’єктних відносин. 6. Екстремалізаційні тенденції в інформаційному суспільстві детермінуються його сутнісними особливостями. Важлива роль тут належить глобалізаційно-інформатизаційним процесам. Це сприяє створенню «нової економіки». Розширюються масштаби організаційно-управлінської діяльності та ризиків у напрямку створення деструктивних для цієї системи наслідків. Відверто екстремалізаційних рис набувають різні форми економічної злочинності. Поглиблюється екстремалізм політичного характеру. Формування інфократичної еліти загострює міжелітні стосутки в суспільстві і робить імовірним виникнення відкритого конфлікту з представниками капіталу. Впровадження Інтернет-технологій розширює можливості використання засобів масової інформації як способу втручання в політико-технологічні процеси, створює реальні загрози повернення до диктаторського суспільства з «тоталітарним і централізованим» контролем над людиною. Посилюються дегуманістичні тенденції в духовній культурі, сприяючи поширенню культу насилля і страху. Разом зі збільшенням часу на дозвілля, інтенсифікується розвиток екстремних форм відпочинку — екстремального туризму, екстремних видів спорту, екстремних шоу-програм тощо. 7. Формування ринкових відносин в сучасній Україні є складником загального трансформаційного процесу. Прогресивна спрямованість розвитку несе в собі певні елементи екстремалізму як системного, так і національно-специфічного характеру. Особлива роль належить процесу формування ринкових відносин, які посилюють фактор ризику, конкуренцію. Це корелює з ризиковим станом української економіки в цілому, де залишаються неврегульованими відносини власності, суттєва її криміналізація, корупція, нерозвиненість фінансової інфраструктури тощо. 8. Наявні в сучасному українському суспільстві соціально-політичні та політико-ідеологічні протиріччя сприяють екстремалізації суспільних відносин та стають вагомим чинником інтеграційно-дезінтеграційних тенденцій, що набуває особливого значення в умовах націо- та державобудівництва. Подолання тенденцій деструктивного та дезінтеграційного екстремалізму — це скасування соціальних умов для суспільно небезпечних його форм та спрямування його природної енергетики в небезпечне для існування соціуму русло. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Статті у фахових виданнях: 1. Шведовський С.Е. Екстремалізація суспільної свідомості в контексті проблеми формування української національної ідеї // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії.— Запоріжжя: ЗДІА, 2005.— № 20.— С. 147-152. 2. Шведовський С.Е. Деякі аспекти визначення поняття «екстремалізм» // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії.— Запоріжжя: ЗДІА, 2005.— № 21.— С. 104-114. 3. Шведовський С.Е. Роль психо-біологічного чинника у природі екстремалізму // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П. Бех.— Вип. 60.— К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006.— С. 123-130. 4. Шведовський С.Е. Деякі теоретико-методологічні основи дослідження природи екстремалізму // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини.— Запоріжжя: Просвіта, 2007.— № 18.— С. 149-154. 5. Шведовський С.Е., Таран В.О. Екстремалізаційні тенденції політичного життя в умовах формування інформаційного суспільства // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова.— Вип. 29.— Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2007.— С. 128-136. 6. Шведовський С.Е., Таран В.О. Деякі екстремалізаційні тенденції в умовах формування ринкових відносин в Україні // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова.— Вип. 32.— Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2008.— С. 33-44. Публікації в інших виданнях: 7. Шведовський С.Е. Змістовні особливості поняття «екстремалізм» // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, 25 травня 2005 року.— Київ-Запоріжжя: Просвіта, 2005.— С. 176-179. 8. Шведовський С.Е. Екстремалізація суспільної свідомості як чинник соціально-політичної дезінтеграції сучасного українського суспільства // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Влада і суспільство: проблеми взаємодії», 18-19 листопада 2005 року м.Запоріжжя.— Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2005.— С. 81-84. 9. Шведовський С.Е. Зміна освітянської парадигми в контексті проблеми екстремалізму // Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 25 травня 2007 року, м.Запоріжжя.— Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2007.— С. 59-60. 10. Шведовський С.Е., Таран В.О. Проблема політичного екстремалізму в умовах формування інформаційного суспільства // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2007.— № 1.— С. 238-246. 11. Шведовський С.Е., Таран В.О. Проблема екстремалізму в контексті сучасних трансформаційних тенденцій // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2007.— № 2.— С. 260-271. | 