Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні інститути, етнополітична конфліктологія, національні та політичні процеси і технології


30. Доцяк Ігор Іванович. Електоральна поведінка студентської молоді в умовах трансформації політичної системи України (на прикладі Івано-Франківської та Львівської областей): дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004.



Анотація до роботи:

Доцяк І.І. Електоральна поведінка студентської молоді в умовах трансформації політичної системи України (на прикладі Івано-Франківської та Львівської областей). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню електоральної поведінки сучасної студентської молоді в контексті трансформації політичної системи України на прикладі Івано-Франківської та Львівської областей.

Аналізується роль студентства у виборчому процесі. Досліджені теоретико-методологічні підходи щодо електоральної поведінки та типологізації виборців. Розглядається вплив соціально-економічних, соціально-політичних та соціально-демографічних чинників на виборчу поведінку студентської молоді.

Досліджується вплив політичних партій, блоків, громадських організацій та виборчих технологій на електоральну поведінку студентства.

На основі теоретичних та практичних досліджень виділяються шляхи та методи підвищення рівня електоральної активності студентської молоді.

Вивчення проблеми виборчої активності сучасної студентської молоді дозволило наблизитись до розуміння стану українського суспільства, яке перебуває на етапі трансформації політичної системи, визначити можливі тенденції та перспективи цієї трансформації.

На основі проведеного дослідження зроблено наступні висновки:

1.Вибори активно впливають на трансформацію політичної системи України, визначаючи динаміку та напрямок суспільних змін. Вони є основною формою політичної участі для більшості студентів. На електоральну поведінку впливають такі чинники:

суб’єктивні – визначають суть виборця і формуються за рахунок соціально-демографічних характеристик (стать, вік, рід занять, національність, релігійність, освіта, матеріальний та сімейний стан), рівня політичної культури та політичної свідомості, соціально-психологічних особливостей, пов’язаних із досвідом, характером, темпераментом.

об’єктивні – це виборчі закони та процедури, які діють у державі, рівень соціально-економічного розвитку, рівень демократії і взагалі виборчого процесу зокрема, інтенсивність впливу засобів масової інформації, їх рівень заангажованості та об’єктивності, домінуюча політична культура суспільства чи соціальної спільноти, регіональні чи етнічні особливості території проживання та ін.

Виборча активність є чинником політичної соціалізації сучасного студентства, як процесу засвоєння основних елементів політичної культури суспільства і соціальних спільнот, в які вона входить, що дає можливість реалізувати себе, як члена суспільства і громадянина держави.

2. Проведені дослідження дозволили виділити такі типи виборчої активності студентської молоді: свідомо-активна, свідомо-пасивна і поведінка, пов’язана з відмовою від участі у виборах (абсентеїзм). Свідома і цілеспрямована поведінка носить активістський характер і проявляється протягом всієї виборчої кампанії. Притаманна тим, хто чітко усвідомлює свої політико-ідеологічні орієнтації, вважає себе достатньо обізнаними щодо виборчого законодавства, здійснює активне сприйняття і передачу політичної інформації. Такий тип поведінки реалізується через участь у зборі підписів на підтримку партії, партійного блоку чи окремого кандидата, розповсюдження агітаційних матеріалів, участь у групі підтримки того чи іншого кандидата, присутність у якості спостерігача на виборчій дільниці. Простежується взаємозв’язок активістської поведінки на виборах з економічною активністю в повсякденному житті. Свідомо-пасивний тип виборчої поведінки проявляється лише через участь в самому процесі голосування. Така поведінка формується під впливом засобів масової інформації, навколишнього оточення, громадської думки.

Студентський електорат, що відноситься до цього типу, усвідомлює саму значимість інституту виборів, але проявляє мінімальну активність і обмежується лише голосуванням і пасивним (інформаційним) вираженням своєї думки. Поведінка заснована на несприйнятті виборів є проявом абсентеїзму, що проявляється в нонконформістській і аберантній дії. Домінує свідомо-пасивний тип електоральної поведінки при обмеженому і приблизно однаковому рівні як свідомо-активного, так і абсентеїстського типів.

3. Для сучасного студентства характерна підтримка легітимних форм політичної участі та низький протестний потенціал. Найбільш прийнятним засобом реалізації своїх політичних інтересів студентська молодь бачить можливу участь в політичних партіях та громадських організаціях. Хоча лише близько третини визначились із політико-ідеологічним напрямком, який вони підтримують, домінує несприйняття комуністичної ідеології і можливості повернення до радянського минулого. Більшість студентів не ідентифікують себе як соціально-демографічну спільноту, якій притаманні особливі соціальні, економічні та політичні інтереси. Власний соціальний статус вони оцінюють завищено, не пов’язуючи його з рівнем задоволення потреб. Назагал особливості електоральної поведінки студентської молоді відображають трансформативний характер сучасного українського суспільства.

4. Сучасне студентство характеризується недостатнім рівнем освоєння демократичної політичної культури. Більшість вважає недостатнім рівень знань щодо політичної сфери. Низька політична освіченість утруднює можливість свідомого і відповідального електорального вибору. На нашу думку, це в значній мірі пов’язане із недостатнім рівнем викладання суспільно-гуманітарних наук через їх надмірну затеоретизованість і відособлення від реалій політичного життя.

Підвищення рівня політичної культури студентства можливе через покращення політичної інформованості та компетентності у сфері політики, поєднання навчання із використанням освітніх програм для виборців, формуванням практичних навичок (моделювання виборів). Зростання демократичності та прозорості виборів сприятиме політичній соціалізації і підвищенню електоральної активності. Політичні партії можуть активно сприяти підвищенню електоральної активності студентства через реалізацію потенційної зацікавленості щодо членства в партіях, пропаганди партійної ідеології та вирішення конкретних проблем. Ідеї щодо удосконалення системи вищої освіти в Україні, на нашу думку, можуть, в разі використання їх в партійних програмах, сприяти підвищенню привабливості даних партій в очах як студентів, так і їх рідних.

5. Засоби масової інформації як розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою та поширенням інформації, є джерелом залучення студентства до політичного життя і агентом політичної соціалізації. Вирішальну роль у зборі електоральної інформації і впливі на формування виборчих симпатій студентської молоді відіграє телебачення. Використання ЗМІ агресивних технологій і поширення негативної інформації зменшує рівень довіри до них і приводить до зниження виборчої активності. Поширення Інтернету та його українського сегменту, де відносно високий рівень свободи слова і обмежений адміністративний контроль з боку влади, а також життєва необхідність для студентства оволодіння комп’ютерними технологіями, стимулюватимуть роль інформаційних систем щодо можливості впливу на електоральну поведінку студентської молоді.

Основні положення дисертаційної роботи відображені у публікаціях:

1.Доцяк І.І. Сучасне студентство у виборчому процесі: роль, особливості та перспективи. –Івано-Франківськ: “Місто-НВ”, 2001. – 181с.

2. Доцяк І.І. Гендерні та вікові характеристики у виборчому процесі // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 18. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С. 454-459.

3.Доцяк І.І. Електоральна поведінка сучасної студентської молоді (досвід соціологічного моніторингу) // Нова парадигма. Альманах наукових праць. Вип. 24. – Запоріжжя, 2002. – С. 173-180.

4.Доцяк І.І. Вибори в контексті трансформації політичної системи України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 24. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – С. 609-614.

5.Доцяк І.І. Студентська молодь і вибори: регіональний аспект // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування 15-16 листопада 2001 року, Запоріжжя. Зб. Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії і практики. Міжвузівський збірник наукових праць Вип. 13-14. – Запоріжжя: Вид-во ГУ “ЗІДМУ”, 2002. – С. 172-180.

6. Доцяк І.І. Вибори, як чинник політичної соціалізації сучасного студентства // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: Видавничий центр ХНУ ім. В.Каразіна, 2002. – С. 197-200.