Анотація до роботи:

Бурахович Т.К. Електропровідність земної кори та верхньої мантії території України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.22 – геофізика. Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено побудові глибинної геоелектричної моделі земної кори та верхньої мантії (до глибин 200 км) територій України та суміжних регіонів, виявленню зон і шарів аномально високої електропровідності, а також поясненню природи їх виникнення.

Дані магнітоваріаційного профілювання та магнітотелуричного зондування було проаналізовано приблизно в 2500 пунктах спостережень.

Розроблено методику побудови геоелектричних моделей земної кори та частини верхньої мантії, яка ґрунтується на використанні апарату квазітривимірного плівкового та двовимірного моделювання в зоні низькочастотних природних електромагнітних полів. Сумісний аналіз квазітривимірних плівкових і двовимірних моделей дав об’ємне уявлення про глибинний розріз кори та мантії Землі.

Виділено та побудовано глибинні геоелектричні моделі земної кори і верхньої мантії України, які містять зони з аномально низькими значеннями електричного опору: Коростеньська, Гайворон-Добровеличківська, Кіровоград-ська, Приазовська, Волинська, Чернівецько-Коростеньська, Яворівська, Донбаська, Тарханкутська, Керченська, Гірського Криму, Степового Криму, Добрудзька, Карпатська.

Виявлено зони аномально високого опору порід земної кори в межах Придніпровського блока УЩ та частини складчастого Донбасу.

Відокремлено зони, що характеризуються анізотропними властивостями уявного електричного опору, які досягають одного порядку в земній корі УЩ.

Аномалії високої електропровідності в надрах кори виявлено практично в усіх геологічних структурах України незалежно від їх віку та просторового розподілу. Геоелектрична астеносфера зафіксована практично повсюдно в кімерійських та альпійських утвореннях і тільки фрагментарно під докембрійським Українським щитом.

Природа високої аномальної провідності, переважно, пов’язана з комбінованою дією електронної провідності графіту або вуглецю та іонної провідності флюїдів різного походження. Просторовість території, зайнятої аномаліями електропровідності, свідчить про існування розгалуженої сітки електричної зв’язності різного масштабу – від плівок на зернах кристалів усередині породи до сітки тріщин та розломів різного залягання.