Анотація до роботи:

Суслікова Л.В. Ендохірургічне лікування перерваної позаматкової вагітності з масивною та помірною крововтратою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, м. Донецьк, 2005.

Дисертацію присвячено питанням ендохірургічного лікування позаматкової вагітності з масивною та помірною крововтратою. На підставі вивчення клінічних, ехографічних, відеоскопічних, гормональних і гістоструктурних особливостей розроблена схема патогенезу переривання позаматкової вагітності з різною крововтратою і обґрунтований об’єм оперативного втручання. Розроблено інструментальне забезпечення та спосіб оперативної техніки, що надало можливість провести лікування перерваної позаматкової вагітності з помірною і масивною крововтратою за допомогою кровозберігальної та малоінвазійної ендохірургічної технології. Доведено технічну і економічну ефективність розробленої лікувальної технології та її позитивний вплив на стан хворих. Основні результати праці знайшли клінічне впровадження при ендохірургічному лікуванні перерваної позаматкової вагітності з різною крововтратою в черевну порожнину.

У роботі на сучасному рівні приведено нове рішення важливої задачі сучасної гінекології та акушерства – підвищення ефективності діагностики та оперативного лікування перерваної ПВ з помірною та масивною крововтратою. На підставі вивчення клінічного стану, рівня сироваткового -ХГ, ехоструктурних і ендоскопічних особливостей внутрішніх статевих органів, гістоструктури маткових труб та хоріону обґрунтований об’єм оперативного втручання, розроблений ендоскопічний пристрій для аспірації та спосіб кровозберігального ендохірургічного лікування перерваної ПВ з помірною та масивною крововтратою, що привело до скорочення часу виконання оперативного втручання, терміну перебування хворої в стаціонарі та зменшення економічних витрат на лікування.

1. Число хворих, госпіталізованих в гінекологічний стаціонар з підозрою на ПВ, варіює в межах від 1 до 12 %. У 11,92 % хворих переривання ПВ відбувається з помірною та у 8,28 % – з масивною крововтратою в черевну порожнину, що на сучасному етапі робить необхідним розробку неінвазійних критеріїв діагностики та технології кровозберігального малоінвазійного ендохірургічного лікування.

2. Виявлено, що при перериванні ПВ з масивною крововтратою у 74,60 % пацієнток з втратою ОЦК понад 30 %, зниженням серцевого викиду, неможливістю адаптаційних механізмів систем гомеостазу компенсувати знижений ОЦК спостерігається зниження АТ до 93,02±2,49/57,46±2,24 мм рт. ст. (р_м-п<0,01, р_м-к<0,01), прискорення пульсу до 115,13±1,73 ударів за хвилину (р_м-п<0,01, р_м-к<0,01) і підвищення шокового індексу Альговера до 1,31±0,05 (р_м-п<0,01, р_м-к<0,01) з розвитком геморагічного шоку І стадії у 11,11 %, ІІ – у 42,86 %, ІІІ – у 20,63 % хворих, що потребує проведення трансфузіологічної замісної корекції гострої крововтрати. У 25,40 % пацієнток з втратою ОЦК 20-30 % внаслідок компенсованих адаптаційних механізмів гомеостазу не спостерігається зниження АТ, і шоковий індекс Альговера (0,87±0,03, р<0,01) не перевищує одиницю, але частота пульсу (99,25±2,69, р<0,01) цих пацієнток перевищує таку в контролі в 1,41 рази.

3. Встановлено, що у 17,19 % пацієнток при перериванні ПВ з гострою помірною крововтратою розвивається геморагічний шок І стадії з підвищенням індексу Альговера до 1,32±0,04 (р_п-к<0,01) за рахунок прискорення пульсу до 124,55±1,62 ударів за хвилину (р_п-к<0,01) і зниження систолічного АТ до 96,36±3,10 мм рт. ст. (р_п-к<0,01). У 82,81 % пацієнток з помірною крововтратою спостерігається компенсація зменшення ОЦК за рахунок централізації кровообігу, спазму периферичних судин та збільшення серцевого викиду, що проявляється збереженням цифр АТ в нормі або навіть підвищенням (109,94±1,22/69,77±1,00 мм рт. ст., p_п-к>0,05) та зниженням індексу Альговера (0,89±0,04, р_п-к<0,01) менше одиниці.

4. Доведено, що основними ехографічними критеріями перерваної ПВ з масивною та помірною крововтратою є візуальна реєстрація вільної рідини і/або зсідків крові в поглибленнях малого тазу (100 % та 100 %); збільшення розмірів матки при відсутності плодового яйця в порожнині матки – (80,95 % і 64,06 %); потовщення серединного М-ехо (44,44 % та 43,75 %); наявність екстраоваріального утворення (95,24 % і 96,87 %) в проекції одного з додатків матки у вигляді рідинної структури з гіперехогенним обідком навколо (57,14 % і 29,69 %), ехоструктури солідної (4,76 % і 12,50 %) або комплексної побудови (33,33 % і 54,69 %).

5. Встановлено, що у пацієнток з ПВ, яка переривається з масивною та помірною крововтратою, мають місце підвищені життєздатні властивості хоріону і більш сприятливі умови для його розвитку, що проявляється пролонгацією терміну переривання вагітності порівняно з ПВ з легкою крововтратою відповідно в 1,30 та в 1,20 рази, збільшенням продукції -ХГ в 3,37 і 1,55 рази (кореляційна залежність між об’ємом крововтрати в черевну порожнину і рівнем -ХГ в сироватці крові – r=0,47, p<0,01), підвищенням проліферативної активності хоріону. Глибоке проростання проліферувальних ворсин хоріону в стінку труби та її судини з розвитком інтерстиційних кровотеч і/або розриву труби, реактивного серозного сальпінгіту або загострення хронічного сальпінгіту з фіброзуванням стінки та ворсин труби приводять до виразних гістоструктурних змін маткових труб, що потребує проведення оперативного втручання в об’ємі сальпінгоектомії.

6. При перериванні ПВ кров в черевній порожнині представлена рідинним компонентом та зсідками у різних співвідношеннях, а у 34,92 % пацієнток з масивною і у 37,50 % з помірною крововтратою – переважно зсідками. Плодове яйце при перерваній ПВ має пухку консистенцію і діаметр понад 2 см у 96,83 % хворих з масивною крововтратою (4,51±0,18 см) і 89,06 % з помірною (4,05±0,18 см). Розроблений пристрій для ендоскопічної аспірації дає змогу швидкого видалення з черевної порожнини будь-яких об’ємів та в’язкості рідини незалежно від наявності зсідків та тканинних компонентів у аспіраті, а також маткової труби з плодовим яйцем пухкої консистенції будь-яких розмірів, що у сукупності забезпечує можливість проведення оперативних втручань при перерваній ПВ зі значними крововтратами в черевну порожнину лапароскопічним доступом.

7. Розроблений спосіб оперативного лікування перерваної ПВ забезпечує можливість реалізації кровозберігальної та малоінвазійної ендохірургічної технології в умовах помірної та масивної кровотечі в черевну порожнину і дозволяє: зменшити тривалість оперативного втручання при масивній крововтраті порівняно з лапаротомним способом в 2,30 (р<0,01), при помірній порівняно з традиційним ендохірургічним – в 1,45 рази (р<0,01); прискорити при застосуванні інтраопераційної реінфузії автокрові виведення хворої з геморагічного шоку і нормалізацію показників червоної крові (на 5-у добу після операції рівень гемоглобіну вище на 6,56 г/л (р<0,01), кількість еритроцитів – на 0,28 Т/л (р<0,01), гематокрит – на 2,5 % (р<0,01)); скоротити термін перебування пацієнток з масивною крововтратою в стаціонарі в 1,64 рази (р<0,01); зменшити економічні витрати на медичну допомогу пацієнткам при перерваній ПВ з масивною крововтратою в 2,49, з помірною – в 1,19 рази.

Публікації автора:

1. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Сусликова Л.В. Диагностика и лечение внематочной беременности // Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство / Под ред. проф. В.К. Чайки. – Донецк: ООО «Альматео», 2001. – С. 407-410 (Проаналізувала матеріал, провела дискусію).

2. Чайка В.К., Суслікова Л.В. Ендохірургія в лікуванні перерваної позаматкової вагітності з помірною і масивною крововтратою // Одеський медичний журнал. – 2001. – № 2 (64). – С.83-84. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела його статистичну обробку, дискусію та обґрунтувала висновки).

3. Чайка А.В., Сусликова Л.В., Носенко Е.Н., Чермных С.В. Эффективность интраоперационной реинфузии крови при эндохирургическом лечении остро прервавшейся внематочной беременности // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2002. – Т. 7, № 1. – С. 75-79. (Провела статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки)

4. Чайка А.В., Суслікова Л.В. Ендохірургічне лікування гостро перерваної позаматкової вагітності з помірною та масивною крововтратою // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (додаток). – С.272-274. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки)

5. Суслікова Л.В. Особливості загальної клінічної характеристики пацієнток з перерваною позаматковою вагітністю з масивною та промірною крововтратою // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 1. – С. 24-29 (Робота виконана самостійно).

6. Суслікова Л.В. Поширеність, патогенез та діагностика позаматкової вагітності //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 2. – С.108-114 (Робота виконана самостійно).

7. Суслікова Л.В. Клінічні, ехографічні, біохімічні, відеоскопічні та гістоструктурні особливості перерваної позаматкової вагітності з помірною та масивною крововтратою // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 72-79 (Робота виконана самостійно).

8. Сусликова Л.В., Чайка В.К., Попова М.В. Применение реинфузии крови при эндохирургическом лечении прервавшейся трубной беременности с умеренной и массивной кровопотерей // Зб. наук. праць. Асоц. акушер.-гінекол. України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 600-601. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки)

9.Чайка А.В., Носенко Е.Н., Туреев А.Н., Сусликова Л.В., Чека Н.Э. Опыт работы отделения эндохирургической гинекологии Донецкого регионального центра по охране материнства и детства // Зб. наук. праць. Асоц. акушер.-гінекол. України. – К.: Інтермед, 2004. – С.316-320. (Підібрала та проаналізувала матеріал).

10. Чайка А.В., Носенко О.М., Суслікова Л.В. Спосіб ендохірургічного лікування гостроперерваної трубної вагітності. Деклараційний патент на винахід, Україна, 43271 А, А61В17/00. / Заявка № 2001053327 від 17.05.2001. Дата прийняття рішення: 16.10.2001. Опубліковано 15.11.2001. Бюл. № 10. (Підібрала аналог та прототип, прийняла участь в розробці способу, підібрала приклади).

11.Чайка А.В., Носенко О.М., Суслікова Л.В. Пристрій для ендоскопічної аспірації / Деклараційний патент на винахід, Україна, 45887 А, А 61В17 /00. / Заявка № 2001096215 від 10.09.2001. Дата прийняття рішення: 15.04.2002. Опубліковано 15.04.2002. Бюл. № 4. (Підібрала аналог та прототип, прийняла участь в розробці пристрою, підібрала приклади).

12. Суслікова Л.В., Чермних С.В. Можливості лапароскопії в лікуванні перерваної позаматкової вагітності з помірною та масивною крововтратою // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2001. – Т. 6, № 2. – С. 99. (Підібрала та проаналізувала матеріал).

13. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Чермных С.В., Сусликова Л.В. Интраоперационная реинфузия крови в оперативной лапароскопии при остро прервавшейся внематочной беременности с умеренной и массивной кровопотерей //Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней (гинекология, акушерство, урогинекология, онкогинекология) / Под ред. акад. РАМН В.И. Кулакова, чл.-корр. РАМН Л.В. Адамян. – Москва, 2001. – С. 372-374. (Підібрала та проаналізувала матеріал).

14. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Айзятулова Э.М., Сусликова Л.В. Лапароскопия при гетеротопической беременности, наступившей после лечения бесплодия методом экстракорпорального оплодотворения // Лапароскопия и гистероскопия в гинекологии и акушерстве / Под ред. акад. РАМН В.И. Кулакова, чл.-корр. РАМН Л.В. Адамян. – Москва, 2002. – С. 221-222. (Проаналізувала матеріал).

15. Сусликова Л.В. Лапароскопия в лечении прервавшейся внематочной беременности с умеренной и массивной кровопотерей // Книга абстрактов I Евроазиатского международного конгресса акушеров и гинекологов «Событие года в гинекологии и акушерстве». – Санкт-Петербург, 2004. – С. 68. (Робота виконана самостійно).