Чорнбай Анатолій Валентинович. Ендолімфатична терапія в комплексному лікуванні хворих на злоякісні новоутворення малого таза : Дис... д-ра наук: 14.01.07 - 2007.
Анотація до роботи:
Захожай В. А. Статистичні закономірності в зоряних системах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.03.02 – астрофізика, радіоастрономія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2007.
Дисертаційна робота присвячена розв’язанню проблеми виявлення статистичних закономірностей у відокремлених зоряних системах, включаючи сонячні околиці. Досліджено масиви фізичних і кінематичних даних, різні характеристики зоряних систем і їх компонентів, що знаходяться на ключових фазах еволюції, для визначення статистичних закономірностей у їх еволюційних подіях; зв’язки між астрофізичними параметрами зірок і субзірок і їх функції розподілу; зв’язки між різними функціями розподілу характеристик космічних тіл.
Показано, що процес фрагментації можна описувати статистичними методами. Одержано загальний вираз для зоряно-субзоряного спектру мас, який є функцією віку зоряних систем. Установлено зв’язки між масами космічних тіл, що знаходяться на ключових фазах еволюційного розвитку. Виділено зоряні кластери серед популяції найближчих зірок, виконано оцінки віку окремих зірок, субзірок і зоряних систем.
Сукупність результатів теоретичних досліджень, проведених в дисертаційній роботі, є новим напрямком розвитку в астрофізиці і зоряній астрономії. В роботі розв’язано проблему виявлення статистичних закономірностей у відокремлених зоряних системах, включаючи сонячні околиці. Раніше статистичний апарат застосовувався для вивчення структури зоряних систем, які спостерігаються на сучасному стані розвитку Галактики. Менше зверталося уваги застосуванню апарату теорії ймовірності і математичної статистики для аналізу еволюційних процесів в зоряних системах і їх складових. Для розвитку цього напрямку запропоновано комплекс статистичних методів з використанням графів, що дозволило розробити статистичну теорію розвитку зоряних систем, які утворюються шляхом каскадної фрагментації, у склад яких входять зірки і субзірки, що знаходяться на різних стадіях еволюції. За допомогою розробленої методології виявлено загальні статистичні зв’язки між основними характеристиками остигаючих субзірок і зірок головної послідовності; встановлено залежності темпу остигання і тривалості горіння водню від їх мас нульового віку. Установлено зв’язки між масами зірок, що проходять ключові фази еволюції. Одержано вірогідні значення основних астрофізичних параметрів для більшості зірок і субзірок, які знаходяться на відстані від Сонця ближче 10 пк.
Основні результати, отримані в роботі
Вперше обґрунтовано доцільність статистичного підходу до вивчення еволюції замкнутої зоряної системи з використанням графів. Одержано загальні вирази і розроблено алгоритми для обчислення часткових складів речовини, яка йде на формування різних популяцій Галактики.
Вперше виконано теоретичні розрахунки спектрів мас джинсовських згустків з урахуванням фізичного стану фрагментуючого газового середовища. Одержані теоретичні вирази застосовано для опису первинної фрагментації у Місцевій групі, Нашій і Місцевій зоряних системах. Дана інтерпретація спостережних чисел галактик-супутників сімейства Чумацького Шляху, асоціацій і зоряних скупчень в Місцевій зоряній системі з позиції первинної фрагментації у відповідних протосистемах.
Вперше проведено теоретичні розрахунки спектру мас компонентів зоряної системи в залежності від її віку з урахуванням дисипації зірок і субзірок та зоряної еволюції. Одержаний спектр мас узагальнює одержаний раніше вираз для темпу втрати із зоряних систем зірок з однаковими масами.
Вперше одержано узагальнюючу статистичну модель еволюціонуючих зірок різного елементного складу. Одержано зв’язки для фізичних параметрів еволюціонуючих зірок на основі сучасних теоретичних моделей і статистичних співвідношень, які базуються на спостережних даних. Складено зведені каталоги мас, радіусів і спектрів найближчих зірок. Узагальнено і одержано залежності часу перебування зірок на головній послідовності від їх початкових мас та елементного складу. Запропоновано обґрунтування значення максимальних мас зірок диску.
Розроблено нову фізичну еволюційну модель субзірок і хімічну модель їх атмосфер. Проведено чисельне моделювання еволюції субзірок з масами 0.01ч0.08 m8 на етапах еволюції 106ч1010 років. Проаналізовано і виявлено зв’язки між їх фізичними параметрами. Проведено розрахунки для рівноважних концентрацій хімічних частинок у газовій суміші на основі водню і гелію з одновідсотковими домішками вуглецю, азоту і кисню.
Одержано нові каталоги вірогідних значень астрофізичних параметрів близьких до Сонця зірок (мас, радіусів, абсолютних величин, спектрів) і на їх основі обчислено густини розподілів і інші важливі статистичні характеристики. Складено зведений каталог найближчих джерел ІЧ- випромінювання.
Вперше одержано зоряно-субзоряну функцію мас і сумарний спектр мас масивних протозірок. Оцінено частковий вміст субзірок серед зоряно-субзоряної популяції. Обчислено темпи зореутворення і поповнення зорями і субзорями за рахунок їх дисипації із скупчень в сонячних околицях.
Вперше виявлено групи кратних систем в навколосонячній області. Досліджено просторовий розподіл близьких зоряних систем і їх компонентів за новими даними.
Вперше виконано комплексне визначення віку і металічностей найближчих до Сонця зірок і субзірок та проведено їх аналіз. Складено зведений каталог металічностей близьких зірок і на його основі обчислено їх диференційну функцію розподілу.
Цитована література
Гуревич Л. Э., Левин Б. Ю. Эволюция систем гравитирующих тел // Докл. АН СССР. – 1950. – T. 70, № 5. – C. 781-784.
Einasto J., Joeveer M., Kaasik A. The mass of the Galaxy // Tartu Astron. Obs. Teated. – 1976. – Vol. 54. – P. 3-75.
Olano C. A. The Origin of the Local System of Gas and Stars // Astron. J. – 2001. – Vol. 121. – P. 295-308.
Appenzeller I., Tscharnuter W. The evolution of a massive protostar // Astron. Astrophys. – 1974. – Vol. 30, № 2. – P. 423-430.
Westbrook Ch., Tarter B. On protostellar evolution // Astrophys. J. – 1974. – Vol. 200. – P. 48-60.
Yorke H. The evolution of protostellar envelopes of masses 3 mand 10 m. I. Structure and hydrodynamic evolution // Astron. Astrophys. – 1979. – Vol. 80. – P. 308-316.
Yorke H., Krugel H. The dynamical evolution of massive protostellar clouds // Astron. Astrophys. – 1977. – Vol. 54. – P. 183-194.
Heger A., Fryuer C. L., Woosley S.E., et al. How massive single stars end their life // Astrophys. J. – 2003. – Vol. 591, Iss.1. – P. 288-300.
Масевич А. Г., Тутуков А. В. Эволюция звезд: теория и наблюдения. – М.: Наука. – 1988. – 280 с.
Сурдин В. Г. Рождение звезд. – М.: УРСС. – 2001. – 262 с.
Burrows A. Modeling brown dwarfs, L dwarfs, and T dwarfs // Brown Dwarfs, Proc. of IAU Symp. #211, 20-24 May 2002 Univ. of Hawaii, Honolulu, Hawaii. – 2003. – Vol. 211. – P. 393-407.
Nelson L. A., Rappoport S. A., Joss P. C. The evolution of very low mass stars // Astrophys. J. – 1986. – Vol. 311, № 1. – P. 226-240.
Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Теоретическая физика, т. 5: Статистиче-ская физика, ч. 1. – 3-е изд. доп. – М.: Наука. – 1976. – 584 с.
Грязнов В. К., Иосилевский И. Л., Красников Ю. Г. и др. Теплофизические свойства рабочих сред газофазного ядерного реактора. – М.: Атомиздат. – 1980. – 304 с.
Udry S., Eggenberger A., Mayor M., et al. Planets in multiple-star systems: properties and detections // RevMexAA (Serie de Conferencias). – 2004. – Vol. 21. – P. 207-214.
Gould A., Bahcall J. N., Flynn C. Disk M dwarf luminosity function from Hubble space telescope star counts // Astrophys. J. – 1996. – Vol. 465, № 2. – P. 759-768.
Salpeter E. E. The luminosity function and stellar evolution // Astrophys. J. – 1955. – Vol. 121. – P. 161-167.
Захожай В. А. Массы ближайших звезд // Кинематика и физика небесных тел. – 1994. – T. 10, № 2. – C. 68-73.
Скало Д. М. Спектр звездных масс. – В кн.: Протозвезды и планеты. – T. 1 / Под ред. Герелса Т. Пер.с англ. – М.: Мир. – 1982. – С. 295-320.
Kroupa P. The Initial Mass Function of Stars: Evidence for Uniformity in Variable Systems // Science. – 2002. – Vol. 295, Iss. 5552. – P. 82-91.
Публікації автора:
В фахових виданнях і журналах:
Александров Ю. В., Захожай В. А. Существование планетных систем в Галактике и проблемы их поиска // В кн.: Проблемы поиска жизни во Вселенной. – M.: Наука. – 1986. – С. 201-210.
Захожай В. А. Статистические свойства звезд и кратных систем в области 10 пк // Астрономо-геодезические исследования: Близкие двойные и кратные звезды. – Свердловск: УрГУ. – 1990. – С. 44-54.
Zakhozhaj V. A., Ruban E. V., Ejgenson A. M., Yatsyk O. S. Cluster analysis of nearest stars // Astron. Astrophys. Transact. – 1992. – Vol. 3. – P. 93-94.
Захожай В. А. Массы ближайших звезд // Кинематика и физика небесных тел. – 1994. – T. 10, № 2. – C. 68-73.
Захожай В. А., Шапаренко Э. Ф., Васильев В. П., Васильева Л. В. ИК-источники в окрестностях Солнца // Кинематика и физика небесных тел. – 1994. – T. 10, № 2. – C. 74-85.
Zakhozhaj V. A. The distribution of multiple systems in the neighbourhood of the Sun // Astron. Astrophys. Transact. – 1995. – Vol.7. – P. 167-170.
Захожай В.А., Шапаренко Э.Ф. Металличности близких звезд // Кинематика и физика небесных тел. – 1996. – T. 12, № 2. – C. 20-29.
Zakhozhaj V. A. Initial Jeans mass spectra of the three models of galactic star formation: a theoretical model // Astron. Astrophys. Transact. – 1995. – Vol. 6. – C. 221-228.
Zakhozhaj V. A. Possible application of Graphs to Galactic evolution // Astron. Astrophys. Transact. – 1996. – Vol. 10. – C. 321-328.
Zakhozhaj V. A., Blokhina M. D., Pysarenko A. I., Yatsenko A. A., Slusarenko Yu. V. On the problem of the numerical model connstruction of zero-age substars // Odessa Astron. Publ. – 1996. – Vol. 9. – P. 173-174.
Захожай В. А., Шапаренко Э. Ф. Функция распределения металличности близких звезд // Кинематика и физика небесных тел. – 1997. – T. 13, № 6. – C. 63-66.
Захожай В. А., Яценко А. А., Писаренко А. И. Внутреннее строение субзвезд. Модели и проблема теории вещества // Кинематика и физика небесных тел. – 1999. – Vol. 15, № 3. – C. 206-214.
Захожай В. А., Писаренко А. И., Яценко А. А., Педаш Ю. Ф., Котелевский С.И. Химическое равновесие в атмосферах водородно-гелиевых субзвезд // Кинематика и физика небесных тел. – 1999. – T. 15, № 6. – C. 516-522.
Захожай В. А. Функция масс звезд Галактики // Кинематика и физика небесных тел. – 2000. – T. 16, № 2. – C. 153-168.
Захожай В. А., Котелевский С. И., Педаш Ю. Ф., Писаренко А. И., Яценко А. А. Особенности молекулярного состава атмосфер субзвезд // Кинематика и физика небесных тел. – 2001. – T. 17, № 1. – C. 3-16.
Захожай В. А. Ожидаемый спектр масс звезд и субзвезд в скоплениях Галактики // Радиофизика и радиоастрономия. – 2001, июнь. – Vol. 6, № 2. – S97-S100.
Котелевский С. И., Педаш Ю. Ф., Захожай В. А. Молекулярные постоянные и энтальпия образования астрофизически важных соединений. Элементы H, He, C, N, O // Кинематика и физика небесных тел. – 2001. – T. 17, № 6. – C. 503-529.
Захожай В. А. Роль субзвезд в эволюции Галактики // Вісник астрономічної школи. – 2001. – T. 2, № 1. – C. 34-44.
Evsukov N. N., Zakhozhaj V. A., Psaryov V. A. Planetary systems of the Galaxy // Odessa Astronomical Publications. – 2001. – Vol. 14. – P. 205-207.
Захожай В. А. Радиусы и спектры ближайших звезд // Кинематика и физика небесных тел. – 2002. – T. 18, № 6. – C. 535-552.
Захожай В. А. Космические тела Галактики: классификация и эволюция // Вісник астрономічної школи. – 2002. – T. 3, № 2. – С. 81-99.
Котелевський С. І., Педаш Ю. Ф., Захожай В. А., Писаренко А. І. Особливості хімічної та іонізаційної рівноваги у атмосферах субзірок сонячного елементного складу при низьких температурах // Кинематика и физика небесных тел. – 2004. – T. 20, № 2. – C. 118-132.
Захожай В. А. Проблема существования планетных систем. I. Методы и средства поиска // Вісник астрономічної школи. – 2005. – T. 4, № 2. – С. 34-54.
Захожай В. А. Проблема существования планетных систем. II. Ожидаемые свойства и первые результаты поиска // Вісник астрономічної школи. –2005. – T. 4, № 2. – С. 55-72.
Захожай В. А. Структура нашей звездной системы // Кинематика и физика небесных тел. – 2005. – T. 21, №6. – C. 414-440.
Писаренко А. И., Яценко А. А., Захожай В. А. Модель эволюции субзвездных объектов // Астрон. журн. – 2007. – Т. 84, № 8. – С. 675-684.
В матеріалах конференцій:
Захожай В. А., Писаренко А. И. Современные возможности и перспективы поиска субзвезд в Галактике // Сборник трудов “Первая украинская конференция по перспективным космическим исследованиям”, Киев, 8-10 октября 2001. – Киев (Украина). – 2001. – С. 66-70.
Захожай В. А. Cубзвезды – новый класс космических тел // Международная междисциплинарная научно-практическая конференция “Современные проблемы науки и образования” (г. Керчь, 27 июня – 4 июля 2001 г.). – Материалы конференции в двух частях: Часть 1. – Харьков (Украина). – 2001. – С. 32-33.
Zakhozhaj V. A. Astrometrical method of searching for cool satellites of stars. Results and perspectives // In: Extension and connection of reference frames using ground based CCD technique. – Nikolaev (Ukraine). – 2001. – Р. 274-283.
Захожай В. А., Педаш Ю. Ф., Писаренко А.И. Внутреннее строение и эволюция субзвезд // Международная научная конференция «Каразинские естественнонаучные студии» (г. Харьков, 14-16 июня 2004 г.). – Материалы конференции. – Харьков (Украина). – 2004. – С. 85-86.
Захожай В. А. Химическая эволюция в Галактике // Вісник Харк. Націон. Ун-ту. – 2005. – № 648. – Хімія, вип. 12 (35). – С. 154-158.
В міжнародній астрономічній базі даних (на Інтернет-сайтах):
Zakhozhaj V. A. The masses of the nearest stars //
Zakhozhaj V. A., Shaparenko E. F., Vasilev V. P. and Vasileva L. V. Infrared sources in the neighbourhood of the Sun //
Zakhozhaj V. A., Shaparenko E. F. The catalogue of nearby stars metallicities // (и/или: )
Zakhozhaj V. A. Mass functions of stars in the Galaxy //
Zakhozhaj V. A. The radii and spectra of the nearest stars //
Zakhozhay V. A. The structure of our stellar system // + bibcode&bibcode=2005KFNT...21f.414Z
