Анотація до роботи:

Бойко В.В. Ендоскопічні електрохірургічні методи гемостазу при кровоточивих гастродуоденальних виразках (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі лікування пацієнтів з кровоточивими гастродуоденальними виразками. Робота основана на лікуванні 681 пацієнтів з кровоточивими гастродуоденальними виразками група FI A, FI B, FIІ A, FIІ B. Пептичні виразки шлунку діагностовано – у 148 (21,7%), дванадцятипалої кишки – у 503 (73,9%), виразки подвійної локалізації – у 30 (4,4%) пацієнтів.

Дані застосування електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань при активних кровотечах (FI) показали однаково високу ефективність всіх способів: електрокоагуляції – 93,8%, радіочастотної коагуляції – 98,4%, аргоноплазмової коагуляції – 100%, але частота рецидивів кровотечі сягає при електрокоагуляції – 16,9%, а при застосуванні радіочастотної і аргоноплазмової коагуляції – 9,7% і – 10% відповідно, тобто в 1,8 та 1,7 рази менше. Поєднання ін’єкційної терапії з електрохірургічними мініінвазивними ендохірургічними втручаннями показала однаково високу ефективність для зупинки активної кровотечі і частоті рецидивів кровотечі, але при ендоскопічному моніторингу відмічалися суттєво більш виражені деструктивні зміни тканин у зоні впливу у порівнянні з монометодом електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань.

Результати застосування електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань для профілактики рецидиву кровотечі, у пацієнтів з зупиненою кровотечею і наявністю стигмат (FII А, FII В) при кровоточивих ГДВ, показали високу їх ефективність. Частота рецидиву кровотечі при застосуванні електрокоагуляції сягає – 13,2%, радіочастотної коагуляції – 6,6%, аргоноплазмової коагуляції – 7,1%. Тобто застосування радіочастотної коагуляції та аргоноплазмової коагуляції у порівнянні із електрокоагуляцією у групі пацієнтів FII A, FII B знижує частоту рецидивів кровотечі в 2 і 1,9 рази відповідно.

Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукової задачі, що передбачає покращення результатів лікування пацієнтів з кровоточивими ГДВ, шляхом розробки і впровадження удосконалених і нових електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань, що сприяє зменшенню кількості рецидивів кровотечі, необхідності оперативних втручань і покращує результати лікування пацієнтів.

1. Патоморфологічні дослідження стінки шлунку в експерименті при застосуванні різних електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань слизової оболонки показують, що методи електрокоагуляції при температурному режимі 60 – 80С, зберігаючи гемостатичний ефект, у меншій степені супроводжуються процесами деструкції, при застосуванні електрокоагуляції з ендоскопічною ін’єкційною терапією відмічається розвиток некротичних змін в тангенціальному напрямку в глибоких шарах слизової оболонки; при радіочастотній коагуляції оптимальний процес тромбоутворення відмічений при застосуванні методу монополярної радіочастотної коагуляції в температурних параметрах 45 – 60С та радіочастотної коагуляції (t 45 – 60С) в комбінації з ін’єкційною терапією, але при застосуванні радіочастотної коагуляції у комбінації з ін’єкційною терапією спостерігаються більш виражені деструктивні зміни стінок венозних судин і судин мікроциркуляторного русла; застосування аргоноплазмової коагуляції супроводжується гемостатичним ефектом, оптимально виражений процес тромбоутворення відмічений при застосуванні аргоноплазмової коагуляції зі швидкістю подачі аргону 1–1,5 л/хв при потужності 60 Вт та аргоноплазмової коагуляції з ін’єкційною терапією, але при застосуванні аргоноплазмової коагуляції у комбінації з ін’єкційною терапією спостерігалися більш виражені деструктивні зміни, які розповсюджувались за межі зони дії аргоноплазмової коагуляції і сягали підслизового шару. Тому більш оптимально є застосування монометоду електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань в зазначених режимах.

2. Дані застосування електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань при активних кровотечах (FI) показали однаково високу ефективність всіх способів: електрокоагуляції – 93,8%, радіочастотної коагуляції – 98,4%, аргоноплазмової коагуляції – 100%, але частота рецидивів кровотечі сягає при електрокоагуляції – 16,9%, а при застосуванні радіочастотної і аргоноплазмової коагуляції – 9,7% і – 10% відповідно, тобто в 1,8 та 1,7 рази менше. Поєднання ін’єкційної терапії з електрокоагуляцією показала високу ефективність для зупинки активної кровотечі (100%) з частотою виникнення рецидивів кровотечі у 18,2%, але при ендоскопічному моніторингу відмічалися суттєво більш виражені деструктивні зміни тканин у зоні впливу у порівнянні з монометодом.

3. Частота рецидивів кровотечі при застосуванні електрокоагуляції у пацієнтів з зупиненою кровотечею і наявністю стигмат (FII А, FII В) при кровоточивих ГДВ сягає – 13,2%, радіочастотної коагуляції – 6,6%, аргоноплазмової коагуляції – 7,1%. Тобто застосування радіочастотної коагуляції та аргоноплазмової коагуляції у порівнянні із електрокоагуляцією у групі пацієнтів FII A, FII B знижує частоту рецидивів кровотечі в 2 і 1,9 рази відповідно.

4. Застосування радіочастотної коагуляції і аргоноплазмової коагуляції, забезпечують ефект поверхневої дії на тканини в зоні виразкового ураження і мають менш пошкоджуючу дію на тканини без збільшення глибини ураження, внаслідок чого виключається вірогідність виникнення в послідуючому перфорації. При даних методах не виникає висушення тканин, і час впливу може бути більш тривалим. При застосуванні електрокоагуляції і радіочастотної коагуляції може спостерігатися приварювання електроду до тканин, що веде до відриву коагуляційного струпа і відновленню або навіть посиленню кровотечі у 7,1% пацієнтів, також спостерігається утворення нагару на електроді, що зменшує ефективність електрокоагуляції і радіочастотної коагуляції. При застосуванні аргоноплазмової коагуляції вищеперечислені недоліки не відмічаються.

5. При триваючій кровотечі (FI) застосування розробленного нами способу ендоскопічної зупинки кровотечі було ефективним у 100%, з рецидивом кровотечі у 19,1%, а при стигматах кровотечі (FII А, FII В) рецидив виник у 12,8% хворих.

Публікації автора:

1. Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Лемко І.І. Перший клінічний досвід використання радіочастотної коагуляції в ендоскопічному гемостазі та профілактиці кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту // Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір.– 2004.– Vol 8, №3.– С. 8–9 (особисто виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у зборі фактичного матеріалу, написанні розділів, щодо результатів даного дослідження та формулюванні основних положень).

2. Фомін П.Д., Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Головін С.Г., Лемко І.І. Діагностика, консервативне лікування та профілактика кровотеч з виразок гастродуоденальної зони (методичні рекомендації). К, 2005. – 22 c. (виконав підбір та аналіз літературних джерел та оформлення до друку).

3. Фомін П.Д., Нікішаєв В.І., Головін С.Г., Лемко І.І., Бойко В.В. Ендоскопічна корекція ранніх ускладнень післяопераційного лікування виразок пілородуоденальної зони // Шпитальна хірургія. – 2005, №1.– C. 128–129 (брав участь у підборі матеріалу, аналізі та проведенні розрахунків).

4. Никишаев В.И., Гичка С.Г., Бойко В.В. Экспериментальное исследование эффективности различных методов эндоскопического гемостаза // Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір. – 2005. – Vol. 9, №1–2. – С. 6–11 (виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у зборі фактичного матеріалу, написанні розділів, щодо результатів даного дослідження та формулюванні основних положень).

5. Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Головін С.Г. Клініко-експериментальне дослідження ефективності термічних методів ендоскопічного гемостазу // Шпитальна хірургія. – 2005, №3. – С. 83–85 (виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у зборі фактичного матеріалу, написанні розділів, щодо результатів даного дослідження та формулюванні основних положень).

6. Бойко В.В. Патоморфологічні зміни шлунку при експериментальному застосуванні радіочастотної коагуляції в якості метода ендоскопічного гемостазу // Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір. – 2006. – Vol 10, №3. – С. 23 – 24.

7. Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Головін С.Г., Задорожній О.М. Мінімальні рекомендації по ендоскопічній діагностиці та мініінвазивних втручаннях при кровотечах із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту не варикозного генезу // Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір. – 2007. – Vol 11, №1. – С. 34–35 (виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у підборі матеріалу, аналізі та проведенні розрахунків).

8. Бойко В.В. Патоморфологічні зміни шлунку при експериментальному застосуванні аргоноплазмової коагуляції в якості метода ендоскопічного гемостазу // Укр. ж. малоінвазивної ендоск. хір. – 2007. – Vol 11, №3. – С. 27.

9. Патент на корисну модель №. 10669. Україна, 7 А61М 5/32, А61В1/005, А61В17/06, 17/34. Ендоскопічний коагулюючий інжектор / Нікішаєв В.І., Лемко І.І., Бойко В.В; u 2005 05280; Заявлено 03.06.2005; Опубліковано 15.11.2005 // Промислова власність. Офіційний бюлетень.– 2005.– №11. – 5.66 с (виконував підбір та аналіз літературних джерел).

10. Патент на корисну модель №. 11244. Україна, 7 А61В 17/00. Спосіб ендоскопічної зупинки кровотечі при хронічних кальозних виразках / Нікішаєв В.І., Бойко В.В., Лемко І.І.; u 2005 05839; Заявлено 14.06.2005; Опубліковано 15.12.2005 // Промислова власність. Офіційний бюлетень.– 2005.– №12. – 5.30 с (виконував підбір та аналіз літературних джерел, оформлення заявки).

11. Фомин П.Д., Никишаев В.И., Головин С.Г., Бойко В.В. Эндоскопическая диагностика и лечение кровотечений из язв Дьелафуа // Российский журнал Гастроэнтерологии, Гепатологии, Колопроктологии.– 2004.– т.XIV, №5.– С.146 (брав участь у підборі матеріалу, аналізі та проведенні розрахунків).

12. Дзвонковський Т.М., Врублевська О.О., Лемко І.І., Бойко В.В. Ендоскопія травного тракту. Мінімальна стандартна термінологія (МСТ) // Видання українською мовою під редакцією В.І. Нікішаєва. 2005 – Endoscopy.com.ua. – 34 c (автор приймав участь у перекладі, адаптації та виконав редактування термінології до сучасних вимог).

13. Никишаев В.И., Головин С.Г., Бойко В.В., Лемко И.И. Сравнительная характеристика методов эндоскопического гемостаза при острых язвенных кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта // Сборник тезисов. г. Москва, 6-8 апреля 2005 г., 9-й Московский международный конгресс по эндоскопической хирургии. – С. 234–235 (виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у підборі матеріалу, аналізі та проведенні розрахунків).

14. Boyko V.V., Fomin P.D., Nikishaev V.I. The experimental research of various endoscopic hemostasis methods efficiency // Gut.– 2005.– 54 (Suppl VII).– A219.– Abstract TUE–G–337 (виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у підборі матеріалу, аналізі та проведенні розрахунків, літературно оформив роботу).

15. Fomin P.D., Nikishaev V.I., Boyko V.V., Zadorozhny A.M. Clinical efficiency of thermal hemostasis methods at bleeding peptic ulcers of gastroduodenal zone // Abstracts for oral and poster presentations. European Society of Surgery Annual Conference. – Cyprus, 2006. – P.18 (виконував мініінвазивні ендохірургічні втручання, брав участь у підборі матеріалу, аналізі та проведенні розрахунків, літературно оформив роботу).

16. Нікішаєв В.І., Бойко В.В. Анестезіологічне забезпечення при ендоскопічному гемостазі // Матеріали симпозіуму “Сучасні аспекти медицини невідкладних станів”. – Київ, 2006. – C. 53–54 (брав участь у підборі матеріалу, аналізі та проведенні розрахунків).