Анотація до роботи:

Опарін О. А. Ендотеліальна дисфункція при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки в осіб молодого віку.— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.02 — Внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.

Дисертаційна робота присвячена вивченню стану функції ендотелія з метою розкриття механізму включення Нр до патогенезу виразкоутворення і пошуку нових шляхів його корекції.

В основу роботи покладені дослідження 125 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДК), асоційованих із Нр, віком від 18 до 45 років і 19 практично здорових осіб того ж віку контрольної групи.

У процесі дослідження встановлено, що у хворих на ВХДК більш, ніж у 82 % , істотно підвищується рівень ендотеліна-1 (ЕТ-1) у плазмі крові, наочно знижується зміст оксиду азоту в сироватці крові й одночасно зменшуються розміри діаметра черевного стовбура і швидкість регіонарного кровотоку в ньому, тобто виникає ендотеліальна дисфункція.

Виявлена дисфункція ендотеліальных кліток супроводжується одночасним порушенням процесів ПОЛ (про що свідчить статистично достовірне підвищення ТБК-активних продуктів), а також зниженням антиоксидантного захисту (про що свідчить статистично достовірне зниження концентрації SH - груп і відновленого глютатіона в сироватці крові). Виявлено, що між параметрами досліджуваних тестів існує тісний кореляційний зв'язок, який був більше виражений в осіб, що страждають виразковою хворобою більше 5 років, особливо при високому ступеню інфікованості Нр і провідним у клініці диспепсичним синдромом.

Доведено, що включення ніфедипіна до антихелікобактерної терапії хворим на ВХДК, асоційованим Нр, прискорює настання клінічної ремісії, скорочує терміни і підвищує якість рубцювання виразок, а також одночасно впливає на корекцію ендотеліальної дисфункції, перебіг процесів ПОЛ і підвищення антиоксидантного захисту, тобто клінічно виправдане і патогенетично обґрунтоване.

При загостренні ВХДК у НР-асоційованих хворих виникає ендотеліальна дисфункція, про що свідчить статистично достовірне підвищення рівня ЕТ- 1 при одночасному зменшенні концентрації оксиду азоту, звуженні діаметра і зниженні швидкості регіонарного кровотоку в черевному стовбурі.

У НР- асоційованих хворих на ВХДК ендотеліальна дисфункція є однією з причин розвитку гіпоксії, про що свідчить наявність чіткої кореляційної залежності між збільшенням змісту ЕТ-1 у плазмі крові, зниженням рівня оксиду азоту в сироватці крові, ступенем порушення регіонарного кровотоку в черевному стовбурі і підвищенням концентрації ТБК-активних продуктів у сироватці крові, а також зниженням рівня сульфгідрильних з'єднань у сироватці крові (SH-груп і відновленого глютатіона) .

Одним з механізмів включення НР до патогенетичного ланцюжка виразкоутворення може служити ендотеліальна дисфункція, спочатку спровокована хелікобактерним запаленням слизуватої оболонки гастродуоденальної зони.

Підвищення продуктів ПОЛ при одночасному зниженні процесів АОЗ і низькому рівні оксиду азоту в НР- асоційованих хворих на ВХДК може бути додатковим джерелом повторного «запуску» судинного фактора в ульцерогенез і надалі впливає на перебіг і результат захворювання.

Глибина виявлених порушень ендотеліальної дисфункції, ПОЛ і АОЗ залежить від особливостей клінічного перебігу ВХДК і збільшується по мірі збільшення ступеня інфікованості НР, тривалості перебігу ВХДК.

Включення ніфедипіна до антихелікобактерної терапії ВХДК у хворих з ендотеліальною дисфункцією сприяє прискоренню настання клінічної ремісії, скороченню термінів і підвищенню якості загоєння виразок.

Додавання ніфедипіна НР- асоційованим хворим ВХДК робить істотний вплив, що коригує ендотеліальну дисфункцію, перебіг процесів ПОЛ й АОЗ, про що свідчить статистично достовірна перевага в них динаміки зниження ЕТ- 1, підвищення змісту оксиду азоту, збільшення діаметра і швидкості регіонарного кровотоку черевного стовбура, зниження рівня ТБК- активних продуктів, підвищення концентрації сульфгідрильних з'єднань (SH- груп і відновленого глютатіона), у порівнянні з хворими, що не одержували ніфедипін.

Публікації автора:

1. Опарин А. А. Эффективность гипербарической оксигенации при лечении язвенной болезни, ассоциированной и неассоциированной с Helicobacter pylori // Медицина сегодня и завтра, 2001.— № 1.— С. 56 - 58.

2. Опарин А. А. Сравнительная оценка состояния микроциркуляции и перекисного окисления липидов у больных с ассоциированной и не ассоциированной Helicobacter pylori язвенной болезнью // Медицина сегодня и завтра, 2001.— № 2.— С. 60 - 62.

3. Опарiн O. А. Роль нiфедипiну в корекцiї ендотелiальної дисфункцiї при виразковiй хворобi дванадцятипалої кишки //Клiнiчна фармацiя, 2001.— Т. 5, № 2.— С. 28-30.

4. Вплив даларгiну на стан перекисного окислення лiпiдiв та антиоксидантного захисту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалоi кишки / Опарiн О. А., Опарiн А. Г., Благовещенська А. В., Кореновський I. П., Федченко Ю. Г., Яковенко О. Л. // Мiжвiдомчий збiрник, Гастроентерологiя, Днiпропетровськ, 2001, Вип. 32, С. 373-376. Автором проведені дослідження з визначення продуктів ПОЛ, АОЗ и здійснений математичний аналіз отриманих результатів.

5. Нiфедипiн, як засiб корекцiї показникiв ендотелiальної дисфункцiї та перекисного окислення ліпідів у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Опарiн А. Г., Опарiн О. А., Благовещенська А. В., Дьолог М. В., Яковенко О. Л., Чонка В. Ю., Кореновський I. П. // Мiжвiдомчий збiрник, Гастроентерологiя, Днiпропетровськ, 2001, Вип. 32, С. 155-159. Автором проведені дослідження рівня ЕТ-1, NO, швидкості кровотоку та діаметру черевного стовбура і здійснений математичний аналіз отриманих результатів.

6. Опарин А. А. Состояние эндотелиальной дисфункции при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Вiсник проблем бiологiї i медицини.— 2000.— №

5-6.— C. 85- 87.

7. Опарин А. А. Роль Helicobacter pylori в механизме эндотелиальной дисфункции при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Вiсник проблем бiологiї i медицини.— 2001.— № 1.— С. 100- 103.

Опарин А. А. Влияние нифедипина на состояние перекисного окисления липидов и состояние антиоксидантной активности у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика.— Вип. 10, кн. 3.— Київ, 2001. — С. 888 - 892.

9. Опарин А. А. Сравнительная оценка применения трентала и нифедипина для коррекции сосудистых нарушений у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Материалы 3-ей Республиканской научно-практической конференции «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов», Харьков, 16-17 ноября 2000 г. — С. 208 - 209.

10. Опарин А. А. Значение эндотелиальной дисфункции в механизме развития болевого синдрома у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Збiрник тез конференцiї молодих вчених Харкiвського державного медичного унiверситету “Медицина третього тисячолiття”, Харкiв, 17- 18 сiчня 2001 р.— С. 80.

11. Опарин А. А. Состояние периферической микроциркуляции у больных язвенной болезнью, инфицированных и неинфицированных Helicobacter pylori // Матерiали науково-практичної конференцiї молодих вчених Харкiвської медичної академiї пiслядипломної освiти «Нові технології в медицині», 21 грудня 2000 р.— С. 9.

12. Опарин А. А. Роль эндотелиальной дисфункции в патогенезе язвенной болезни // Матерiали науково-практичної конференцiї молодих вчених Харкiвської медичної академiї післядипломної освiти «Нові технології в медицині», 21 грудня 2000 р.— С. 9 - 10.

13. Опарин А. А. Влияние нифедипина на качество и сроки заживления язвенного дефекта у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, инфицированных Helicobacter pylori // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів і молодих учених, приуроченого до 10-ї річниці незалежності України, Тернопіль, 10-12 травня 2001 р. — С. 20.

14. Опарин А. А. Роль изменений биоэнергетики слизистой желудка в механизме диспепсического синдрома при язвенной болезни // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти «Медицина на межi столiть: вiдкриття та перспективи», Харкiв, 20 грудня, 1999.— С. 18.

15. Опарин А. А. Helicobacter pylori в механизме нарушения регионарного и периферического кровотока у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Проблеми медичної науки та освіти.— 2001.— № 3.— С. 66 - 67.

16. Опарин А.Г., Опарин А.А. Эндотелиальная дисфункция в патогенезе язвенной болезни двенадцатиперстной кишки//Клиническая медицина. 2002. № 1. С. 53-54. Автором проведені дослідження рівня ЕТ-1, NO, швидкості кровотоку та діаметра черевного стоввбура, продуктів ПОЛ і здійснений математичний аналіз отриманих результатів.