Шніцер Роман Іванович. Ендовідеохірургічні втручання при окремих ускладнених формах гострого холециститу: Дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Ужгородський національний ун-т. - Ужгород, 2001. - 142арк. - Бібліогр.: арк. 120-137.
Анотація до роботи:
Шніцер Р.І. Ендовідеохірургічні втручання при окремих ускладнених формах гострого холециститу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2002.
На підставі результатів клінічного обстеження і узагальнення безпосередніх результатів хірургічного лікування лапароскопічним методом 513 хворих на гострий холецистит і його окремі ускладнені форми, до яких віднесли гострий холецистит на фоні кісти холедоха, механічної жовтяниці та холангіту, спонтанних внутрішніх біліарних нориць, гострого панкреатиту та портальної гіпертензії, проведено аналіз ефективності лапароскопічних втручань, частоту і причини конверсії у хворих на гострий холецистит і його ускладнені форми. Вперше виділено два види конверсії: конверсія “із необхідності” і конверсія “за розсудом”. Автор розпрацював і впровадив стандарти діагностики і лікування хворих з окремими ускладненими формами гострого холециститу, дослідив причини конверсії і вплив різних чинників на її частоту. Встановлено, що лапароскопічна холецистектомія у 88 % випадків не вимагає конверсії і є ефективним методом лікування хворих на гострого холециститу. Автор довів, що на частоту конверсії при лапароскопічній холецистектомії суттєво впливають окремі ускладнені форми гострого холециститу, при деяких із них лапароскопію можна використовувати тільки як метод діагностики, а не лікування. Стверджено, що після трьох діб від початку захворювання частота конверсії наближається до 100 %.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні безпосередніх результатів лікування гострого холециститу лапароскопічним методом, вивченні впливу різних чинників на частоту конверсії і відсоткового співвідношення її окремих форм, створенні обґрунтованих стандартів щодо діагностики терміну і методів лікування гострого холециститу і його ускладнених форм з метою оптимізації застосування лапароскопічної холецистектомії і покращання результатів хірургічного лікування хворих на гострий холецистит і його ускладнені форми.
Серед ускладнених форм гострого холециститу у хворих найчастіше трапляються: механічна жовтяниця та холангіт – 3.4 %, біліобіліарні та біліодигестивні нориці – 3.1 %, гострий панкреатит – 2.7 %, портальна гіпертензія – 1.7 %, кіста холедоха – 0.2 %.
Лапароскопічна холецистектомія у 88 % при гострому холециститі закінчується без конверсії і є ефективним методом лікування.
При лапароскопічному лікуванні гострого холециститу в 12 % хворих виконують конверсію. У 84% пацієнтів конверсія зумовлена профілактикою пошкоджень позапечінкових жовчних проток, у 16 % – це конверсія із необхідності.
При виконанні лапароскопічної холецистектомії у термін до трьох діб від початку захворювання у 93 % хворих втручання закінчується лапароскопічно, після трьох діб частота конверсії становить від 77.7 % до 100 %.
В 11.3 % випадків хворі на гострий холецистит потребують спеціальних передопераційних інструментальних методів обстеження: фіброезофагогастродуоденоскопії (8.1%), ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії (3.3 %), комп’ютерної томографії (11 %). Забезпеченість лікувального закладу цими інструментами для цих методів обстеження хворих є запорукою низького відсотка конверсій і пошкоджень позапечінкових жовчних проток.
Ендоскопічну відеотехніку при окремих ускладнених формах гострого холециститу (кісти холедоха, спонтанні внутрішні біліарні нориці) можна використовувати винятково як діагностичний засіб. Механічна жовтяниця і холангіт у 67 %, портальна гіпертензія – в 11 % хворих диктують необхідність конверсії.
Чинниками ризику пошкоджень позапечінкових жовчних проток є: небезпечна анатомія, небезпечні патологічні дані, небезпечна хірургія. Стандартизований підхід до всебічного передопераційного обстеження хворих на гострий холецистит, яким планується лапароскопічна холецистектомія, є потужним чинником профілактики пошкоджень позапечінкових жовчних проток. При ендовідеохірургічних методах лікування гострого холециститу та окремих його ускладнених форм це пошкодження настає у 0.4% хворих..
Застосування розпрацьованих алгоритмів діагностики і лікування та розмежування конверсії на “із необхідності” та “за розсудом”, при застосуванні лапароскопічних методик, дозволило знизити летальність в досліджуваній групі хворих з ускладненими формами гострого холециститу до 3.8 %.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Переста Ю.Ю., Готько Є.С., Фоменко В.В. Ускладнення як наслідок виконання лапароскопічної холецистектомії // Клін. хірургія. - 1996. - №8. - С. 46-47.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Руснак Я.О., Русин А.В., Попадиненць І.І. Порівняльний аналіз ефективності використання “Норкурону” та “Дітіліну” в анестезіологічному забезпеченні лапароскопічних операцій // Шпитальна хірургія. - 2000. - №3. - С.43-45.
Шніцер Р.І. Основні протипокази до ЛХЕ при гострому холециститі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія ”Медицина”. – 2001. - Випуск 13. – С.131-135.
Шніцер Р.І. Стандарти хірургічної тактики при гострому холециститі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія ”Медицина”. – 2001. - Випуск 14. – С. 116-119.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Чонка П.П. Проблеми конверсії в лапароскопічній хірургії жовчнокам’яної хвороби // Новые технологии в хирургии. – Киев, 1997. - С. 69.
Русин В.І., Шніцер Р.І., Чонка П.П. Техніка операції лапароскопічної холецистектомії через три канали // Нові технології в хірургії. – Ужгород, 1997. – С. 85-86.
