Анотація до роботи:

Труш В.В. Енергетика м'язового скорочення у білих щурів при різних моделях експериментального гіпертиреозу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк – 2006.

Дисертація присвячена вивченню силових характеристик і параметрів працездатності скелетного м'яза білих щурів при різних моделях експериментального гіпертиреозу.

Показано, що помірний гіпертиреоз і тиреотоксикоз супроводжуються зменшенням величин оптимального для переднього великогомілкового м'яза навантаження і максимальної роботи, яке носить більш виражений характер у тиреотоксикозних тварин. Зниження силових характеристик м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом, а також з поглибленням гіпертиреозу спостерігалося тільки в діапазоні середніх і великих навантажень. Причому при використанні оптимального навантаження зниження м'язової роботи в процесі розвитку гіпертиреозу було пропорційним зменшенню маси м'яза, в діапазоні великих навантажень – перевищувало його.

Помірний гіпертиреоз не відбився на середньому рівні загальної стомлюваності м'яза, тоді як прогресування гіпертиреоїдного стану супроводжувалося збільшенням цього параметра за умов роботи м'яза з великими навантаженнями. Тиреотоксикоз призводив до істотного підвищення м'язової стомлюваності. Період стійкої працездатності м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом при всіх навантаженнях виявився істотно скороченим, причому в набагато більшій мірі у тиреотоксикозних щурів. Гіпертиреоїдні стани супроводжувалися підвищенням ступеня функціональної гетерогенності м'яза, об'єктивним проявом якої служило збільшення частоти немонотонного характеру розвитку стомлення, тривалості "впрацьовування" і приросту амплітуди м'язових скорочень у процесі "впрацьовування", відзначене у дослідних щурів при використанні малих навантажень.

У дисертаційній роботі на основі експериментальних досліджень і теоретичних узагальнень розкрито деякі особливості зміни силових характеристик і параметрів працездатності скелетного м'яза при різних моделях експериментального гіпертиреозу.

1. Помірний гіпертиреоз і тиреотоксикоз призвели до зменшення величини оптимального для переднього великогомілкового м'яза білих щурів зовнішнього навантаження і максимальної роботи (на 29±5,2% для гіпертиреоїдних та 64±4,0% для тиреотоксикозних щурів), яке носило більш виражений характер у тиреотоксикозних тварин.

2. У діапазоні малих навантажень величина роботи скелетного м'яза гіпертиреоїдних і тиреотоксикозних щурів не відрізнялася від еутиреоїдного рівня, незважаючи на зниження м'язової маси (на 10±2,0% при помірному гіпертиреозі та 22±2,4% при тиреотоксикозі), тоді як при середніх і великих навантаженнях спостерігалося зниження роботи м'яза (при помірному гіпертиреозі на 18,5±5,96% (при навантаженні в 100 г) - 62±6,0% (при навантаженні в 400 г), а у щурів з тиреотоксикозом – на 37±7,1% (при навантаженні в 60 г) - 98±0,56% (при навантаженні в 400 г)).

3. Поглиблення експериментального гіпертиреозу не відбивалося на величині роботи м'яза в діапазоні малих навантажень, тоді як у режимі оптимальних і великих навантажень – супроводжувалося її зниженням (зі швидкістю від -26,4±6,62 %/С (при навантаженні в 120 г) до -54,5±5,62 %/С (при навантаженні в 240 г)).

4. Помірний гіпертиреоз і гіпертиреоз різного ступеня важкості не відбилися на середньому рівні загальної стомлюваності м'яза; тиреотоксикоз, навпаки, супроводжувався істотним підвищенням цього параметра відносно контрольної та гіпертиреоїдної груп (на 57±7,8% при навантаженні в 40 г та 64,9±2,7% при навантаженні в 240 г). Разом з тим, кількість скорочень м'яза з максимально можливою амплітудою, що характеризує період максимальної стійкої його працездатності, і у гіпертиреоїдних, і у тиреотоксикозних тварин в усьому діапазоні навантажень виявилася нижчою за еутиреоїдний рівень, причому найбільш виражене скорочення періоду максимальної стійкої працездатності м'яза мало місце у щурів з тиреотоксикозом.

5. Помірний гіпертиреоз і тиреотоксикоз супроводжувалися підвищенням ступеня функціональної гетерогенності м'яза, об'єктивним проявом якої служило збільшення частоти немонотонного характеру розвитку м'язового стомлення, тривалості "впрацьовування" м'яза і приросту амплітуди м'язових скорочень у процесі "впрацьовування", відзначене тільки в режимі малих навантажень.

6. Поглиблення експериментального гіпертиреозу неоднозначно позначалося на загальній стомлюваності м'яза за умов його роботи з різними навантаженнями. В діапазоні малих навантажень спостерігалося збільшення тривалості розвитку стомлення м'яза з підвищенням ректальної температури, багато в чому обумовлене немонотонним характером його розвитку. Збільшення стомлюваності м'яза в динаміці поглиблення гіпертиреозу мало місце тільки при використанні великих навантажень (зі швидкістю -25,6±4,78 %/С при навантаженні в 160 г та -26,6±9,11 %/С при навантаженні в 240 г).

7. Одноразове введення L-тироксину у надфізіологічній дозі (1000 мкг/кг) характеризувалося позитивним впливом на силові характеристики і ступінь синхронізації збудження в м'язі, який виявлявся тільки за умов його роботи з малими навантаженнями.

8. Отримані дані щодо неоднозначної зміни силових характеристик і стомлюваності скелетного м'яза за умов його роботи з різними зовнішніми навантаженнями при різних модельних формах гіперфункції щитовидної залози впроваджені в навчальні курси кафедри нормальної фізіології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, кафедри фізіології людини і тварин Донецького національного університету, а також у науково-дослідну роботу лабораторії фундаментальних досліджень Інституту невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України.

Публікації автора:

1. Попова В.В. Влияние экспериментального гипертиреоза на величину мышечной работы // Вісник Донецького університету (Серія А, природничі науки). – 2001. – № 2. – С. 265-269.

2. Попова В.В., Соболев В.И. Влияние экспериментального гипертиреоза на величину работы мышцы и особенности развития утомления // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – № 4. – С. 16-21.

Автором отримано результати щодо впливу помірного гіпертиреозу на величину зовнішньої роботи м'яза, його стомлюваність і особливості розвитку м'язового стомлення за умов роботи м'яза з різними зовнішніми навантаженнями.

3. Попова В.В. Влияние экспериментально моделируемых гипертиреоза и тиреотоксикоза на энергетику мышечного сокращения // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ / Отв. ред. С.В. Беспалова. – Донецк: ДонНУ, 2002. – Вып. 2. – С. 235-239.

4. Попова В.В. Функциональное состояние скелетной мышцы белых крыс при гипертиреозе и тиреотоксикозе // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2003. – № 25. – С. 74-77.

5. Труш В.В., Соболев В.И. Изменение силовых характеристик скелетной мышцы белых крыс в процессе углубления экспериментального гипертиреоза // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т. 12, № 2. – С. 144-149.

Автором отримано дані щодо зміни силових характеристик скелетного м'яза білих щурів в динаміці поглиблення експериментального гіпертиреозу.

6. Труш В.В., Соболев В.И. Влияние однократных инъекций L-тироксина в сверхфизиологической дозе на величину внешней работы и работоспособность скелетной мышцы белых крыс // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 6. – С. 154-156.

Автором отримано дані щодо впливу однократної ін'єкції L-тироксину в надфізіологічній дозі на деякі параметри працездатності скелетного м'яза.

7. Труш В.В., Соболев В.И. Влияние экспериментального гипертиреоза различной степени выраженности на утомляемость скелетной мышцы белых крыс // Український морфологічний альманах. – 2005. – Т. 3, № 3. – С. 93-97.

Автором отримано дані щодо зміни стомлюваності скелетного м'яза білих щурів в динаміці поглиблення експериментального гіпертиреозу.

8. Попова В.В. Мышечная работа в условиях экспериментального гипертиреоза // II Всеукраїнська науково-практична конференція "Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи": Матеріали конференції. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 335-339.

9. Соболев В.И., Попова В.В. Энергетика мышечного сокращения при гипертиреозе // Всероссийский симпозиум "Механизмы терморегуляции и биоэнергетики: взаимодействие функциональных систем": Тезисы докладов. – Иваново, 2002. – С. 50.

10. Попова В.В., Труш В.И., Попов В.Ф. Влияние экспериментально моделируемых гипертиреоза и тиреотоксикоза на силовые характеристики скелетной мышцы белой крысы // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т. 12, № 1 (Приложение). – С. 47.

11. Труш В.В. Зміна м'язової роботи в процесі розвитку експериментального гіпертиреозу // Міжнародна наукова конференція "Каразінські природознавчі студії": Матеріали конференції. – Харків, 2004. – С. 245-246.

12. Труш В. Влияние однократных инъекций L-тироксина на силовые характеристики и работоспособность скелетной мышцы белых крыс // 9-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 148.

13. Труш В.В. Влияние экспериментально моделируемых гипертиреоза и тиреотоксикоза на некоторые параметры работоспособности скелетной мышцы // Всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми вікової фізіології": Матеріали конференції. – Луцьк: РВВ ВДУ "Вежа", 2005. – С. 192-194.

14. Труш В.В. Зміна стомлюваності скелетного м'яза в процесі розвитку експериментального гіпертиреозу // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник статей. – Донецьк: Каштан, 2005. – С. 143-146.