Анотація до роботи:

Пічуріна Н.В. Енергетика скорочення скелетного м’яза білих щурів за різного тиреоїдного статусу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю «03.00.13 – фізіологія людини і тварин». – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь, 2009.

В експериментах in situ виявлені закономірності в характері впливу різних моделей експериментального гіпертиреозу (від легкого ступеня виразності до важкої форми тиреотоксикозу) на головні параметри енергетики ізометричного скорочення скелетного м'яза білих щурів при розвитку стомлення і за адренергічної стимуляції.

Вперше показано, що в умовах in situ за експериментального гіпертиреозу легкого ступеню виразності м'яз набуває високої функціональні здібності. В результаті поліпшуються мобільні і силові показники енергетики м’яза, коротшають латентний період скорочення і час розвитку максимальної напруги, зростає величина ізометричної напруги і збільшується швидкість її розвитку. Вперше встановлено, що в умовах in situ температурна вартість скоротливого акту неухильно наростає разом з поглибленням ступеня виразності експериментального гіпертиреозу.

Показано, що в умовах in situ при розвитку втоми температурна вартість скорочення м'яза завжди зростала незалежно від тиреоїдного статусу і типу ізометричного скорочення. Вперше виявлений -адреностимулюючий ефект ізопропілнорадреналіну на параметри енергетики м'язового скорочення. Цей ефект спостерігається тільки у тварин еутиреоїдної групи і у щурів з легким ступенем експериментального гіпертиреозу.

Обґрунтовується положення про модулюючу дію різних доз трийодтироніну на функціональну характеристику скелетного м'яза в умовах in situ, у тому числі при розвитку стомлення і стимуляції катехоламінами.

В дисертаційній роботі в експериментах in situ виявлені закономірності в характері впливу різних моделей експериментального гіпертиреозу (від легкого ступеня виразності до важкої форми тиреотоксикозу) на ключові параметри енергетики ізометричного скорочення скелетного м'яза білих щурів, у тому числі при розвитку стомлення і за адренергічної стимуляції.

1. За експериментального гіпертиреозу легкого ступеню виразності (Т⁰рект.=39,0±0,1⁰С) великогомілковий м'яз набуває більш високі функціональні здібності, що виразилося в поліпшенні мобільних і силових показників скоротливого ізометричного акту незалежно від його моделі (циклічні короткочасні скорочення і тетанічні тривалі): коротшав латентний період скорочення (на 40% і 25%) і час розвитку максимальної напруги (на 17%), зростала абсолютна величина розвиненої ізометричної напруги (+11% і +19%), а також збільшувалося значення пікової швидкості розвитку скорочення (+26% і +22%).

2. За експериментального тиреотоксикозу середнього ступеню виразності (Т⁰рект.= 40,0±0,1⁰С) м'яз втрачав високу функціональну активність, що виразилося в «поверненні» ряду показників мобільності скорочення до контрольного рівня (латентний період) і початковому погіршенні показників швидкості розвитку скорочення (-17% і -24%), абсолютної величини розвиненої напруги (-6% і -10%) і часу досягнення її максимального значення (-18% і -87%).

3. За розвитку важкого тиреотоксикозу (Т⁰рект.=41,0±0,1⁰С) наступають виразні патофізіологічні зміни, що негативно впливають на здібність великогомілкового м'яза до ізометричного скорочення незалежно від його типу: подовжується латентний період скорочення (34% і 44%), час досягнення максимальної напруги (36% і 98%), зменшується максимальна величина ізометричної напруги (-11% і -14%) і значення пікової швидкості розвитку скоротливого акту (-28% і -25%).

4. Експериментальний гіпертиреоз легкого ступеню виразності чинив негативний вплив лише на деякі параметри (латентний період скорочення і максимальне значення піку швидкості скорочення), які характеризують здібність скелетного м'яза до виконання тривалої ізометричної роботи; тиреотоксикоз незалежно від ступеня його виразності погіршує всі без виключення показники працездатності скелетного м'яза.

5. Незалежно від типу ізометричного скорочення (короткі і тривалі тетанічні) температурна вартість скоротливого акту, розрахована як відношення приросту температури м'яза до середньої величини ізометричної напруги м'яза, неухильно наростає разом з поглибленням ступеня виразності експериментального гіпертиреозу – від легкого ступеня (+4% і +40%) до середньої (+54% і +146%) і важкої форми тиреотоксикозу (+86% і +223%). Висловлюється припущення, що механізм дії трийодтироніну на скелетний м'яз пов'язаний із здібністю гормону до підвищення енерговитрат на одиницю розвиненої ізометричної напруги.

6. З розвитком стомлення температурна вартість скорочення м'яза у щурів всіх груп завжди зростала незалежно від тиреоїдного статусу і типу ізометричного скорочення (короткочасне і тривале): за еутиреозу (+22% і +18%), гіпертиреозу легкого ступеню виразності (+33% і +21%), тиреотоксикозу середнього ступеню (+56% і +10%) і важкої форми тиреотоксикозу (+99% і +40%).

7. -адреностимулюючий ефект ізопропілнорадреналіну на вивчені параметри скорочення м'яза виявлявся тільки у тварин контрольної групи і у щурів з легким ступенем експериментального гіпертиреозу; у щурів з середнім ступенем виразності тиреотоксикозу стимулюючий ефект катехоламіну виявлявся тільки відносно показника величини максимальної ізометричної напруги м’яза, а у тварин з важким ступенем виразності експериментального тиреотоксикозу катехоламін ізопропілнорадреналін будь-якого позитивного ефекту на параметри скоротливого акту не чинив.

8. Характер дії адреналіну на швидкісні параметри ізометричного скорочення і його максимальну величину визначався ступенем виразності гіпертиреозу: за легкого гіпертиреозу позитивні ефекти адреналіну були такі і навіть вище за рівень контролю, а за тиреотоксикозу середнього ступеня виразності адреналін виказував лише виборчу активуючу дію; тиреотоксикоз важкої форми блокував всі стимулюючі ефекти адреналіну на функціональні властивості скелетного м'яза.

9. Внутрішньовенна інфузія катехоламінів різної адренергічної природи (ізопропілнорадреналін і адреналін), що проводилась на фоні розвитку стомлення м'яза, завжди, незалежно від тиреоїдного статусу і типу ізометричного скорочення, спричиняла зниження енергетичної ціни одиниці сили (Ньютон) скоротливого акту, що проявилося в зростанні температурної вартості скорочення м'яза ([DТ⁰С/Н] 10^-2): за еутиреозу - до +18%, за легкої форми гіпертиреозу - до +24%, за тиреотоксикозу середнього і важкого ступеню виразності відповідно до +61% і 121%; ефект адреналіну був завжди більш виразним.

10. Потенціююча дія трийодтироніну на калоригенний ефект катехоламінів визначалася ступенем виразності експериментального гіпертиреозу – спочатку вона наростала, а за важкої формі тиреотоксикозу ставала нижчою, ніж у щурів з еутиреоїдним статусом; за експериментального гіпертиреозу більш значно посилюється калоригенний ефект катехоламіну -адренергічного типу дії – ізопропілнорадреналіну.

Публікації автора:

1. Пичурина Н.В. Энергетика изометрического тетанического сокращения мышцы при разных моделях экспериментального гипертиреоза / Н.В. Пичурина // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ / Отв. Ред. С.В.Беспалова. - Донецк: ДонНУ, 2005. - Вып.5. – С. 214-223.

2. Соболев В.И. Влияние экспериментального гипертиреоза на энергетику сократительного акта в процессе развития утомления (исследование in situ) / В.И. Соболев, Н.В. Пичурина // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ /Отв. Ред. С.В.Беспалова.- Донецк: ДонНУ, 2006. - Вып.6. – С. 276-284. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

3. Пичурина Н.В. Влияние экспериментального гипертиреоза на силовые параметры изометрического сокращения переднеберцовой мышцы белых крыс (исследование in situ) / Н.В. Пичурина, В.И. Соболев // Вісник Донецького університету, - 2006. - №1. – С. 353-359. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

4. Соболев В.И. Влияние гипертиреоза разной степени выраженности на энергетику изометрического сокращения скелетной мышцы (исследование in situ) / В.И. Соболев, Н.В Пичурина // Вісник проблем біології і медицини. – 2008. – Вип.2 – С.179-185. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

5. Соболев В.И. Мощность изотонического сокращения скелетной мышцы при легком гипертиреозе / В.И. Соболев, Н.В. Пичурина // Мат. III Всеукраїнської науково-практичної конференції “Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи”, Донецьк, ДонНУ, 2004. - С. 235-237. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

6. Пичурина Н.В. Влияние экспериментального гипертиреоза на энергетику мышечного сокращения (исследование in situ) / Н.В. Пичурина // 9-й Міжнародний Медичний конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конференції. – Тернопіль: Укркнига, 2005. – С.143.

7. Соболев В.И. Влияние тиреоидных гормонов на силу изометрического сокращения скелетной мышцы и ее работоспособность (исследование in situ) / В.И Соболев, Н.В. Пичурина // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник статей. – Донецьк: Каштан, 2005. – С.140-142. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

8. Пічуріна Н.В. Вплив експериментального гіпертиреозу на силу скорочення великогомілкового м’яза білих щурів (дослідження in situ) / Н.В. Пічуріна, В.І. Соболєв // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології. Тези доповідей III Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 70-річчю з дня народження Г.М.Чайченко, Київ, 4-6 жовтня 2006. - С.102. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

9. Соболев В.И. Энергетика сокращения скелетной мышцы и тиреоидные гормоны (исследование in situ) / В.И. Соболев, Т.В. Москалец, Н.В. Пичурина // IV з’їзд Українського біофізичного товариства (Донецьк,19-21 грудня). Тези доповідей. – Донецьк:ДонНУ,2006. – С.135-136. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

10. Соболев В.И. Влияние гипертиреоза на энергетику изометрического сокращения скелетной мышцы (исследование in situ) / В.И. Соболев, Н.В. Пичурина // IV Міжнародна наукова конференція «Психофізіологічні функції в нормі і патології», присвячена 90-річчю від дня народження П.Г. Богача. Україна, Київ, 8-10 жовтня 2008 р. Тези доповідей. – С.181-182. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).

11. Пичурина Н.В. Силовые характеристики мышечного сокращения при экспериментальном гипертиреозе / Н.В. Пичурина, В.И. Соболев // Мат. Міжнародної науково-практичної конференції “Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи”, Донецьк, ДонНУ, 2008. - С. 141-142. (Здобувачем виконана вся експериментальна частина роботи, проведена статистична обробка даних. Науковий керівник В.І.Соболєв сформулював мету роботи).