Анотація до роботи:

Соловей Д.Ю. Енергоекономічна оцінка технологій виробництва зерна. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2007.

У дисертаційній роботі на основі енергетичної та економічної оцінки визначено оптимальні варіанти технологій для підвищення ефективності виробництва зерна в Україні.

Обґрунтовано необхідність поєднання економічної та енергетичної оцінки технологічних рішень при виробництві зерна, що дасть можливість раціонально використовувати енергетичні і матеріальні ресурси та більш об'єктивно оцінювати виробничу діяльність сільськогосподарських товаровиробників. Визначено вплив основних факторів інтенсифікації на енергетичну та економічну ефективність технологій виробництва зерна. Здійснено оцінку економічної та енергетичної ефективності ресурсозберігаючих технологій в умовах Лісостепу України.

Наведено рекомендації щодо впровадження інтенсивних та ресурсозберігаючих технологій виробництва зерна з урахуваннями їх енергетичної й економічної оцінки та рівня прибутковості господарств.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і практичне вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва зерна в Україні шляхом впровадження оптимальних варіантів технологій виробництва зерна на основі енергетичної та економічної їх оцінки.

Результати роботи дають підстави для таких висновків:

1. Енергетична та економічна оцінка технологій виробництва зерна дозволяє об’єктивно характеризувати виробничу діяльність господарських структур, раціонально використовувати енергетичні та матеріально-технічні ресурси.

2. Енергетичну ефективність технологій виробництва зерна доцільно визначати системою таких показників: повна енергоємність технологій, енергомісткість врожаю, коефіцієнт енергетичної ефективності, витрати енергії на виробництво одиниці продукції.

3. Економічну ефективність технологій зернового виробництва слід розрахувати за такими показниками: урожайність з 1га посіву, затрати праці на виробництво одиниці продукції, собівартість одиниці продукції, прибуток з 1 га посіву, рівень рентабельності.

4. Енергетична ефективність інтенсивних технологій вища порівняно з технологіями при мінімальних витратах ресурсів. Коефіцієнт енергетичної ефективності інтенсивних технологій знаходиться в межах 2,9-3,4, а для мінімального використання ресурсів – 2,4-2,8. Збільшення сукупних енерговитрат при інтенсивних технологіях у 1,8-1,9 раза забезпечує підвищення врожайності озимої пшениці у 2,1-2,3 раза у всіх природно-економічних зонах України, при цьому енерговитрати на 1 тонну продукції зменшаться в середньому на 14 %.

5. Сукупні витрати енергії на виробництво зерна для технологій з мінімальними витратами ресурсів становлять у середньому 16 тис. МДж/га, із них на технологічне забезпечення – 9 тисяч, а на технологічне забезпечення – 7 тис. МДж/га. При інтенсивних технологіях сукупні витрати енергії зростають до 30 тис. МДж/га, при співвідношенні технічного і технологічного забезпечення 1:1,6. Таким чином, збільшення витрат енергії на технологічне забезпечення у 2,6 раза сприятиме підвищенню врожайності у 2,2 раза. Це свідчить, що для підвищення ефективності виробництва зерна необхідно використовувати всі складові технологій.

6. У лісостепових господарствах з оптимальним рівнем рентабельності (40-45 %) рекомендуються для використання інтенсивні технології з найвищою енергетичною ефективністю (К_ее=2,3-2,8); у господарствах з мінімальним рівнем рентабельності (5-7 %) доцільні ресурсозберігаючі технології (К_ее=0,7-2,6), а в збиткових господарствах – альтернативні технології (К_ее=0,5).

7. Економічна ефективність інтенсивних технологій на Поліссі, в Лісостепу і Степу вища порівняно з технологіями при мінімальному використанні ресурсів. При збільшенні виробничих витрат у 1,6 раза врожайність зросте у 2,1-2,3 раза, затрати праці знизяться в середньому на 24 %, прибуток збільшиться у 4-5 разів, рентабельність у середньому зросте до 60 %. Впровадження інтенсивних технологій на Україні забезпечить збільшення валового збору озимої пшениці з 15,6 млн. до 34 млн. тонн при зменшенні собівартості 1 тонни зерна на 27 %.

8. Загальні витрати виробництва для технологій з мінімальними витратами ресурсів становлять в середньому 1230 грн/га, із них на технічне забезпечення – 833 грн/га, а на технологічне – 279 грн/га (співвідношення 3:1). Для інтенсивних технологій ці витрати відповідно дорівнюють 1945 грн/га, 983 і 775 грн/га. Збільшення витрат на технологічне забезпечення сприяє підвищенню урожайності у 2,2 раза.

9. У господарствах лісостепової зони з мінімальним рівнем рентабельності доцільно застосовувати ресурсозберігаючі технології, які забезпечують урожайність на рівні 46-48 ц/га при собівартості 39-40 грн/ц і рентабельності 22-26 %. Впровадження альтернативних технологій доцільне у збиткових господарствах, які забезпечують урожайність на рівні 34 ц/га при собівартості 48 грн/ц і рентабельності 1,7 %.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Соловей Д.Ю. Досвід застосування енергетичного аналізу для оцінки технологічних процесів і технологій у рослинництві // Економіка АПК. – 2004. – № 3. – С. 91-94.

2. Соловей Д.Ю. Порівняльний аналіз енергетичної ефективності технологій вирощування озимої пшениці // АгроІнком. – 2005. – № 3-4. – С. 48-51.

3. Соловей Д.Ю. Порівняльний аналіз економічної ефективності технологій вирощування озимої пшениці // Економіка АПК. – 2006. – № 6. – С. 75-80.

4. Соловей Д.Ю. Енергоекономічна оцінка технологій виробництва пшениці в лісостеповій зоні // Економіка АПК. – 2007. – № 2. – С. 35-38.

Статті в інших виданнях

5. Соловей Д.Ю. Вітчизняний і зарубіжний досвід оцінки та аналізу технологій у рослинництві на основі врахування повних затрат енергії // Механізація та електрифікація сільського господарства: Зб. наук. пр. Вип. № 87. – Глеваха: ПоліграфКонсалтинг. – 2003. – С. 264-269.