Анотація до роботи:

Ільїнова Є.М. Енергозберігаючі елементи технології виробництва кавуна на продовольчі та насіннєві цілі в лівобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Мерефа, 2005.

У дисертації викладено результати досліджень з питань удобрення кавуна столового мінеральними, органічними добривами, внесеними локально та врозкид різними дозами, при різних строках внесення та їх вплив на поживний режим ґрунту, ріст і розвиток рослин, урожайність плодів і насіння. Простежено зміни біометричних показників і їх вплив на підвищення використання коефіцієнту фотосинтетичної активної радіації та чистої продуктивності фотосинтезу.

Визначено позитивну роль застосування ріст активуючих речовин Росток 2МЄ та МЄ на продовольчу та насіннєву продуктивність. Виявлено позитивний ефект дозарювання плодів кавуна при вирощуванні на насіннєві цілі в несприятливих погодних умовах. Для виробництва рекомендовано оптимальні дози та способи внесення добрив, концентрації ріст активуючих речовин, строки дозарювання плодів.

1. Встановлено закономірності взаємодії при застосуванні органічних і мінеральних добрив, різних схем посіву, густоти рослин на 1 га на продовольчі і насіннєві цілі, а також застосування стимуляторів росту, строків дозарювання насіння на чорноземі типовому мало гумусному легкосуглинковому лівобережного Лісостепу України в богарних умовах. На час утворення шатрика у рослин кавуна в ґрунті міститься 118-138 мг/кг азоту (NO₃), 147-291 мг/кг рухомого фосфору і 29-154 мг/кг обмінного калію (K₂O).

2. Внесення добрив позитивно впливало на урожайність кавуна на продовольчі цілі. При схемі розміщення 140140 см формувалися товарні плоди середньою масою 3,0 кг, що на 1,5 кг більше, ніж на схемі 14035 см. Доцільним було внесення перегною 40 т/га врозкид, приріст урожайності становив 2,2 т/га або 15 % до контролю. Найбільш ефективно вносити біоком і перегній в дозі по 100 г локально. Цей спосіб є найбільш ефективним і енергозберігаючим. Приріст урожаю збільшується до 33 ц/га або на 23 %, а норма внесення біокому і перегною зменшується до 2 т/га. Мінеральні добрива ефективно вносити локально в дозі N₃₀P₄₀K₃₀. Приріст урожаю становив 2,2 т/га і перевищував приріст, одержаний від мінеральних добрив, внесених врозкид в дозі N₄₅P₆₀K₄₅.

3. Кращі умови для розвитку рослин на продовольчі цілі складалися при схемах розміщення рослин 14070, 140140 см. Рослини мали більшу кількість листків, довжину головного стебла, сумарну довжину бічних пагонів. На удобреному варіанті N₃₀P₄₀K₃₀ зростав коефіцієнт використання фотосинтетичної активної радіації від 0,0006 у фазу шатрика до 0,34 у фазу технічної стиглості.

4. Найбільшу урожайність як плодів, так і насіння одержано при вирощуванні кавуна за схемою розміщення 14035 см при густоті рослин 20 тис/га – 15,5 т/га плодів і 171 кг/га насіння. Але за такої схеми формувалося більше дрібних плодів, за рахунок чого і одержано приріст урожайності насіння на 58 кг проти урожаю на схемі розміщення рослин 14070 см і на 45 кг – проти 140140 см.

5. Застосування фізіологічно активних речовин Росток 2МЄ і Росток МЄ в дозі 3 л/га, а також гумату натрію 0,01-0,02 % розчину суттєво впливали на розвиток рослин. Підвищувалась кількість бічних пагонів до 8 шт. проти 4 на контролі без обробки, зростала сумарна довжина бічних пагонів на 22-59 см проти 210 на контролі, збільшувалась кількість листків на 23-27 шт. і кількість жіночих квіток на 2-3 шт. Підвищувалась урожайність плодів на 2,5-3,6 т/га, і насіння на 25-27 кг/га.

6. Стимулятори росту Росток 2МЄ і МЄ забезпечували приріст урожайності до 2,5-3,6 т/га при урожайності на контролі 13,8 т/га, приріст урожайності насіння складав 18-27 кг/га. Стимулятори росту суттєво не впливали на хімічний склад плодів кавуна. Кількість нітратів в плодах не перевищувала встановлені граничні концентрації, вміст сухої речовини, цукру і аскорбінової кислоти був на рівні контролю.

7. Найбільш високими посівними якостями характеризувалось насіння, одержане з плодів сорокаденного віку, та від плодів цього ж строку з десятиденним дозарюванням. Дозарювання протягом 10-20 днів тридцятиденних плодів дозволяє підвищувати енергію проростання, схожість і одержати кондиційне насіння. В несприятливих умовах можливе дозарювання плодів двадцятиденного віку протягом 20 днів.

8. Економічна ефективність застосування добрив була високою. Прибуток складав при внесенні добрив під кавун на товарні цілі – 357-1057 грн/га, 1 кг NPK окупився 22-31 кг плодів кавуна. Посівні якості насіння підвищувались в процесі дозарювання плодів. Найбільший біоенергетичний коефіцієнт був на варіантах при локальному внесенні N₃₀P₄₀K₃₀ (1,09 – 1,20) та біокому 100 г в лунку (1,28 – 1,50) відповідно схем розміщення

Публікації автора:

1. Ільїнова Є.М. Вплив схем вирощування та густоти стояння рослин на урожайність і якість насіння кавуна // Овочівництво і баштанництво. – Х., 2001. – Вип. 46.– С. 86-89.

2. Ільїнова Є.М. Вплив строків збирання та дозарювання плодів кавуна на насіннєву продуктивність та якість насіння // Овочівництво і баштанництво. –Х., 2002. – Вип. 47. – С. 306-310.

3. Ільїнова Є.М. Вплив мінеральних добрив на врожайність кавуна при різних схемах вирощування // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету: Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань, 2003. – С. 993-996.

4. Ільїнова Є.М. Застосування стимуляторів рослин як фактора підвищення товарної та насіннєвої продуктивності кавуна // Овочівництво і баштанництво. – Х., 2004. – Вип. 49. – С. 317-322.

5. Ильинова Е.М. Влияние сроков дозаривания плодов арбуза и периода дозаривания на выход семян и посевные их качества // Материалы международн. науч. конф. молодых учёных „Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва – Х., 2001. – С. 180-181.