Анотація до роботи:

Щербина С.О. Енергозберігаючі елементи технології вирощування насіння редьки лобо в умовах лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. – Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена питанням енергозберігаючої технології вирощування насіння і товарного урожаю редьки лобо в умовах лісостепу України. Доведено, що для ефективного використання зрошуваних земель і агрокліматичного потенціалу даної природної зони маточники рослини слід вирощувати у повторних посівах. При цьому доцільно проводити мілкий обробіток ґрунту, що забезпечує суттєве зменшення витрат на цей елемент технології і знижує забур’яненість посівів порівняно з оранкою на 20-22 см з одночасним прикочуванням на 54 – 66 %. Оптимальним строком сівби на насінницькі цілі є ІІІ декада липня за густоти вирощування рослин 250 тис.шт./га. Встановлено, що в умовах сховища з приточно-витяжною вентиляцією найкраще зберігаються маточники у бурті з перешаруванням піском. Цей спосіб зберігання забезпечує вихід коренеплодів на рівні 96 %, їх приживлюваність після висадки складає 85 %, збір насіння з рослини – 17,4 г. Оптимальна густота садіння маточних коренеплодів 50 тис.шт./га (схема посадки 7030 см), отримане при цьому насіння відповідає вимогам ДСТУ-2240-93. Завдяки використанню енергозберігаючої технології урожайність насіння редьки лобо підвищується до 670 кг/га, чистий прибуток порівняно з базовим варіантом зростає на 25334,41 грн., а собівартість отриманого насіння знижується на 37,5% (базовий варіант – 22,33 грн./кг) за умови вирощування маточників на площі 1 га. Розроблені елементи технології сприяють збереженню сортових і морфологічних ознак.

Проведені дослідження з питань способів підготовки ґрунту при вирощуванні редьки лобо у повторних посівах, строків сівби і густоти рослин, способів зберігання коренеплодів, густоти садіння маточників дозволяють зробити наступні висновки:

1. Редьку лобо доцільно вирощувати у повторних посівах після збирання моркви на ранню продукцію. Даний прийом дає можливість отримати додатковий чистий прибуток від реалізації моркви близько 2,9 тис.грн./га, а також забезпечує більш ефективне використання посівних площ. За сумісної оцінки проміжної культури (моркви на ранню продукцію) і редьки лобо сумарний біоенергетичний коефіцієнт складає 2,18.

2. При вирощуванні маточників редьки лобо у повторних посівах доцільно використовувати мілкий обробіток ґрунту. При цьому порівняно з загальноприйнятою оранкою знижується забур’яненість посівів на 53,6-66,2%, витрати робочого часу скорочуються на 37,5%, пального – на 27,9%, енерговитрати - на 54,3%.

3. Застосування дискування з наступною культивацією, порівняно з оранкою на глибину 20-22 см, сприяє збереженню вологи в орному шарі. У період появи сходів за мілкого обробітку ґрунту вологість ґрунту є вищою на 5 – 7 % НВ.

4. В лісостепу України при вирощуванні коренеплодів редьки лобо на маточні цілі сівбу насіння слід проводити у ІІІ декаді липня з густотою рослин 250 тис.шт./га. Це забезпечує максимальний вихід маточників - 125,0 тис.шт./га (34,5 т/га).

5. На середню масу маточного коренеплоду впливає строк сівби. Якщо середня маса маточника, отриманого з першого (ІІ декада липня, контроль) і другого строку (ІІІ декада липня), змінювалася неістотно і складала відповідно 369,3 і 295,0 г, то за сівби насіння у першій декаді серпня цей показник знижувався майже у два рази - до 182,3 г. Середня маса коренеплодів змінюється під дією суми ефективних температур, про що свідчить відповідний кореляційний коефіцієнт r= 0,94.

6. Встановлено тісну кореляційну залежність (r=0,99) між масою коренеплодів і сумою ефективних температур під час вегетації рослин. На основі отриманих даних виявлено, що мінімальна сума ефективних температур (вище + 5 С) за вегетаційний період для настання у коренеплодів технічної стиглості повинна складати не менше 830 С.

7. Маточники доцільно зберігати у бурті з перешаруванням піском. За цього способу не спостерігається природних втрат маси, коренеплоди на 13,4 % менше уражуються хворобами. Вихід маси коренеплодів після зберігання складає 101,1 % (кількісний вихід - 96,0 %) (на контролі у контейнерах – 75,7%).

8. Найвищу приживлюваність коренеплодів (85,2 %) і урожайність насіння (410 кг/га), можна отримати при зберіганні маточників в умовах сховища у бурті з перешаруванням піском. Собівартість отриманого насіння складає 13,29 грн../кг, а витрати енергії 197,68 МДж/кг.

9. Приживлюваність коренеплодів після висадки в полі залежить від інтенсивності відростання листя під час зберігання і розповсюдженості хвороб. Встановлено тісний зворотній кореляційний зв’язок r= -0,83, -0,75 між цими показниками. Простежується зворотній кореляційний зв’язок (r= -0,88) між природними втратами маси маточників і урожайністю насіння.

10. Оптимальною густотою садіння маточника є 50 тис.шт./га, за якої витрати найкраще компенсуються урожаєм насіння. За цієї густоти садіння продуктивність рослин відносно контролю (30 тис.шт./га) залишається незмінною і складає 13,4 г. Подальше загущення рослин (до 70, 90 тис.шт./га) істотно зменшує їх продуктивність відповідно до 11,0, 7,8 г.

11. При загущенні насінників редьки лобо зазнає зміни їх висота і ступінь галуження. Зі збільшенням густоти рослин з 30 до 70 тис.шт./га їх висота зростає зі 108,5 до 118,3 см відповідно. Подальше збільшення густоти до 90 тис.шт./га зменшує цей показник до 106,5 см. Ступінь галуження рослин під дією явища ”самообрізки” зі збільшенням густоти рослин зменшується з 3,8 (30 тис.шт./га) до 2,6 (90 тис.шт./га).

12. Кореляційний аналіз виявив тісний зв'язок між сумою ефективних температур за вегетаційний період маточників редьки лобо і висотою насінників (r=0,87), ступенем їх галуження (r=0,96), продуктивністю рослин (r=0,98). Скорочення вегетаційного періоду призводить до зменшення цих біометричних показників.

13. Розроблені елементи технології дозволяють суттєво підвищити урожайність насіння до 670 кг/га, собівартість 1 кг насіння знижується на 8 грн., витрати енергії порівняно з базовою технологією зменшуються удвічі - до 180 МДж/кг. Отримане насіння редьки лобо має високі сортові і посівні якості, які повністю відповідають вимогам діючого ДСТУ-2240-93.

Публікації автора:

1. Ящук А.І., Щербина С.О. Повторні посіви в овочевій сівозміні // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2003. – Вип. 48. – С. 196 – 198. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо пошукачем проведено досліди, аналіз літературних джерел, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

2. Ящук А.І., Щербина С.О. Вплив густоти посіву редьки лобо на вихід маточного матеріалу // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2004. – Вип. 6 (9). - С. 39 – 41. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо пошукачем проведено досліди, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

3. Щербина С.О. Вплив способів зберігання на лежкість маточників, їх насіннєву продуктивність і якість насіння редьки лобо // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2004. - Вип. 49. – С. 72 – 77.

4. Щербина С.О. Вплив строку посіву на вихід маточників редьки лобо, якість їх зберігання та насіннєву продуктивність // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2005. - Вип. 50. – С. 325 – 333.

5. Щербина С.О. Ресурсозберігаючі обробітки грунту при повторних посівах коренеплідних культур // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2006. - Вип. 52. – С. 371 - 379.

6. Методичні рекомендації щодо вирощування насіння редьки лобо / Т.К. Горова, К.І. Яковенко, С.О. Щербина, Н.О. Баштан, Г.І. Яровий, А.І. Ящук, О.М. Гончаров, М.О. Скляревський, О.С. Болотських – Харків: ІОБ УААН, 2006. – 12 с. (Особистий внесок здобувача складає 70 %. Безпосередньо пошукачем проведено аналіз літератури, отримання експериментальних даних, підготовка до друку, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

7. Щербина С.О. Ресурсозберігаючі елементи вирощування повторних культур (редька лобо) // Матеріали міжнародної науково практичної конференції молодих вчених, присвяченої 55-річчю Інституту овочівництва і баштанництва 9 – 10 липня 2002 р. - Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2003. – Вип. 48. – С. 202 – 204.

8. Щербина С.О., Яковенко К.І. Вплив густоти висадки маточників редьки лобо на насіннєву продуктивність і якість насіння// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 19-20 жовтня 2004 р. Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні. – Харків, 2004. - С. 88-89. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо по шукачем проведено досліди, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

9. Яковенко К.И. Щербина С.А. Восточная гостья редька лобо // Огородник. – 2002. - № 10. – С. 4-5. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо пошукачем проведено досліди проведений аналіз літературних джерел, підготовлено матеріали до друку).