Анотація до роботи:

Рибка Т. С. Ентомокомплекси як індикатори стану та різноманіття екосистем Південного берега Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.16. – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена різноманіттю та біоіндикаційній ролі ентомокомплексів в гірничо-лісових біогеоценозах Південного берега Криму. У ландшафтній екосистемі Ялтинського амфітеатру виокремлено 28 лісових біогеоценозів. Серед них 12 відносяться до поясу дібров, 8 – до кримсько-соснового поясу, і по 4 до букового та змішаного поясів. Типологічні формули біогеоценозів доповнені показниками, що характеризують комплекси комах. Показані індикаторні можливості ентомокомплексів щодо трофотопу і гігротопу біогеоценозів; встановлена видове різноманіття в основних біогеоценозах; показана залежність розподілу енотомофауни від висоти н.р.м.: з підйомом на кожні 100 м воно зменшується в середньому на 11 видів. Розподіл видів комах в межах парцел неоднорідний, проте в однотипних парцелах, що належать до різних біогеоценозів, формуються три подібні за комплексами комах групи парцел. Встановлено видове, ценотичне, екоморфічне, біоморфічне різноманіття і складність угруповань комах. Надано порівняльну характеристику ентомокомплексів Східного і Західного районів Південноберіжжя. Показано, що Південний берег Криму, займаючи всього лише 8% площі Кримського півострова, вносить основний внесок до різноманіття його ентомофауни.

1. У екосистемі Ялтинського амфітеатру виокремлено 28 лісових біогеоценозів. Серед них 12 відносяться до поясу дібров, 8 – до кримсько-соснового поясу, і по 4 до букового та мішаного поясів. Типологічні формули цих біогеоценозів доповнені показниками, що характеризують комплекси комах.

2. Ентомокомплекси є хорошими біоіндикаторами трофотопів біогеоценозів. Найбільшим видовим різноманіттям відрізняються метатрофні і евтрофні дубові біогеоценози. У соснових біогеоценозах найбільша кількість видів відмічена для мезотрофніх і метатрофніх умов. Ентомофауна букових біогеоценозів найбільш багата в мезотрофних умовах. У мішаних лісах – в евтрофних.

3. Співвідношення екоморфічних і біоморфічних груп у ентомокомплексах є універсальним індикатором умов гігротопу лісових біогеоценозів. Найбільша кількість ксерофільних видів відмічена для дуже сухих біогеоценозів, мезофільних – для сухих і свіжуватих, гігрофільних – для свіжуватих і свіжих біогеоценозів. У сухих біогеоценозах дібров висока частка хортобіонтів і стратобіонтів. У свіжих мішаних біогеоценозах переважають дендробіонтні і стратобіонтні види, в букових – найбільшої чисельності досягають стратобіонти і педобіонти.

4. Ступінь заселеності комахами різних типів біогеоценозів Ялтинського амфітеатру залежно від висоти н.р.м. нерівномірний. Видове багатство ентомокомплексів з підйомом на кожні 100 м н.р.м. зменшується в середньому на 11 видів. Разом із зменшенням видового різноманіття спостерігається зниження майже в півтора рази частки середземноморських видів, і разом з цим частка транспалеарктичніх видів зростає майже в два рази.

5. Розподіл видів комах в межах парцел неоднорідний. Найбільшим різноманіттям характеризуються комплекси комах в транс-елювіальній дубово-ялівцево-грабінниковій-мареновій парцелі (117 видів), і найменшим – в транс-елювіальній буково-кленово-осоковій парцелі (43 види).

6. У однотипних парцелах, що належать до різних біогеоценозів, формуються схожі комплекси комах. На основі матриці значень видової подібності Сєрєнсєна, виділено три групи їхньої подібності. Перша – включає ентомомокомплекси в автономних елювіальних парцелах, що формуються на вододілах; друга – в транс-елювіальних, що формуються на схилах; третя – представлена комплексами комах в супераквальних парцелах, що формуються в балках.

7. Найбільшим багатством і складністю угруповань комах вирізняються елювіальна дубово-ялівцево-сосново-тонконогова, супераквальна дубово-ялівцево-молочайна і супераквальна грабово-кленово-гречкова парцели. Максимальне ценотичне різноманіття виявлене для елювіальної дубово-ялівцево-сосново-тонконогової і елювіальної грабово-буково-маренової парцел. Найбільш високе екоморфічне різноманіття має елювіальна дубово-ялівцево-сосново-тонконогова і супераквальна грабово-кленово-гречкова парцели. Елювіальна грабово-буково-маренова і транс-елювіальна дубово-грабово-осокова парцели відрізняються найбільшим біоморфічним різноманіттям.

8. Видове багатство ентомокомплексів різних поясів рослинності південного макросхилу Кримських гір відображає загальні закономірності поясного розподілу кліматичних, ґрунтових, геоморфологічних і інших умов. Найбільш багаті біогео- ценози поясу дібров – 319 видів комах, меншим багатством характеризуються біогеоценози соснового поясу – 169 видів комах, і найменшим – буковий пояс (112 видів). Для мішаного поясу, приуроченого до середнього і верхнього лісових поясів, спостерігається збільшення видового багатства до 214 видів.

9. Східна частина Південноберіжжя характеризується більшою видовою насиченістю, ніж Західна. Їхня подібність виявляється в однаковому переважанні середземноморських і транспалеарктичніх видів, а відмінність – в переважанні лісових мезофільних видів для Західного району і степових ксерофільних – для Східного.

10. Південний берег Криму, займаючи всього лише 8% площі Кримського півострова, вносить основний внесок до різноманіття його ентомофауни. Так, у групі денних метеликів, його частка склала – 68,9%, нічних метеликів – 44,4%, мурашок – 36,1%, вусанів – 60,6% і жужелиць – 56,9%. Склад і структура ентомокомплексів Кримського Південноберіжжя знайшли своє віддзеркалення в банку даних підсистеми CrimInsecta, що формується відповідно до програми BisCrim.

Публікації автора:

1. Пышкин В. Б., Тарасов Ю. Э., Евстафьев И. Л., Рыбка Т. С. Биоразнообразие Крыма: Проект Biscrim // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана (Тематич. сб. научн. тр. – Симферополь: Таврия, 2003. – Вып. 13. – С. 184–187. (Особистий внесок: аналіз літературних даних).

2. Пышкин В. Б., Тарасов Ю. Э., Рыбка Т. С., Громенко В. М. Эколого-фаунистический обзор кокцинеллид (Coleoptera, Coccinellidae) Крыма // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана (Тематич. сб. научн. тр. – Симферополь: Таврия, 2003. – Вып. 13. – С. 21–30. (Особистий внесок: обговорення отриманих результатів; співавтор зібрав частину матеріалу).

3. Пышкин В. Б., Тарасов Ю. Э., Громенко В. М., Евстафьев А. И., Рыбка Т. С. ГИС – технологии в построении экологической модели Крыма: проект BisCrim // Ученые запаски Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – 2004. – Т. 17(56), № 2. – С. 156–164. (Особистий внесок: обговорення отриманих результатів, написання статті).

4. Громенко В. М., Пышкин В. Б., Рыбка Т. С., Пузанов Д. В. Таксономическое разнообразие флоры и фауны биогеоценозов Крымского Присивашья // Культура народов Причерноморья. – 2007. – №116. – С. 81–83. (Особистий внесок: обговорення отриманих результатів, написання статті).

5. Рыбка Т. С. Особенности формирования энтомологических комплексов в горно-лесных экосистемах юго-западного района Южного берега Крыма // Ученые записки Таврического национального университета им В. И. Вернадского. – 2007. – Т. 20 (59), №2. – 74–81.

6. Емельянов И. Г., Рыбка Т. С. Разнообразие и сложность сообществ насекомых в парцеллах лесных биогеоценозов Ялтинского амфитеатра // Екологія та ноосферологія. – Дніпропетровськ, 2007. – Т.18, №.3–4. – С. 36–44. (Особистий внесок: обговорення отриманих результатів, ілюстрації, написання статті).

7. Рыбка Т. С., Пышкин В. Б., Апостолов В. Л., Евстафьев А. И., Громенко В. М. Особенности биоразнообразия жужелиц Крыма (Insecta, Carabidae) // Матеріали 1-й Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу – 2004». – Дніпропетровськ, 2004. – С. 32–34.

8. Рибка Т. С., Пишкін В. Б., Євстаф’єв А. И., Тарасов Ю. Е. ЕГІС – технології у картуванні ареалів комах // Матеріали всеукраїнської конференції молодих вчених «Сучасні проблеми екології». – Запоріжжя, 2004. – С. 143–154.

9. Рыбка Т. С., Пышкин В. Б., Евсафьев А. И., Громенко В. М. Видовое разнообразие карабидофауны (Insecta, Carabidae) // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта 2005» – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 13. – С. 31–32.

10. Пышкин В. Б., Евстафьев А. И., Рыбка Т. С. Геоэкология: современный взгляд на экосистему // Материалы II Международной научной конференции «Теоретические и прикладные проблемы геоэкологии». – Минск, 2005. – С. 53–55.

11. Рыбка Т. С., Пышкин В. Б., Евстафьев А. И., Громенко В. М. Биоразнообразие и функциональная роль карабидофауны (Coleoptera, Carabidae) в наземных экосистемах Юго-Западного побережья Крыма // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенних экосистемах. – III Международная научная конференция. – Днепропетровск: ДНУ, 2005. – С. 298–300.

12. Рыбка Т. С., Пышкин В. Б., Громенко В. М., Евстафьев А. И. К биоразнообразию карабидофауны (Insecta, Carabidae) юго-западного района Крыма // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективы разработки науки и техники. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т.6. – С. 34–35.

13. Рыбка Т. С. Высотная дифференциация поясов растительности и их энтомокомплексов в юго-западном районе Южного берега Крыма // IV Міжнародна наукова конференція “Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах”. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 285–286.