1. За результатами виконання міжнародної програми "Міжнародне вивчення практики догляду за дітьми" ("International Child Care Practices Study", ICCPS) в Одеському регіоні у порівнянні з іншими країнами групи В соціально-економічними особливостями родин були: менша частота матеріальної незабезпеченості родин (р<0,02), частіше спостерігалися неповні сім’ї (р<0,01) та незареєстрований шлюб (р<0,01), більшою була поширеність повної освіти серед матерів (р<0,02), паління матері під час вагітності (р<0,001), паління батька до народження дитини (р<0,02) та в 3-и місячному віці дитини (р<0,02). 2. Основними медико-біологічними особливостями сімей Одеського регіону в порівнянні з країнами групи В були більш висока частота матерів юного віку (р<0,05), менша частота високого паритету (р<0,02), розродження із застосуванням кесаревого розтину (р<0,03), низької маси тіла при народженні (р<0,01) та малого гестаційного віку (р<0,01). 3. В Одеському регіоні в порівнянні з країнами групи В виявлені такі особливості: більш низька частота положення дитини під час сну на череві (р<0,01), спільний сон з батьками (р<0,01), збільшення тривалості перебування дитини з батьками у ліжку більш 6 годин (р<0,02); більш високі показники перебування немовляти в кімнаті батьків (р<0,01). Відмічена значна кількість родин де дитину клали спати на клейонку (р<0,01). В Одеському регіоні в порівнянні з країнами групи В, не застосовували пухову ковдру під дитиною. В дослідженні встановлено, що в догляді за дітьми частіше використовувалися матраци з м’якою поверхнею та ватяні матраци (р<0,01). Дітей укладали спати на подушку всім тілом (р<0,05), а не тільки головою, наповнювачем подушки в більшості випадків були пух-перо (р<0,05). В родинах Одеського регіону віддавали перевагу сповиванню дитини під час сну (р<0,01) та вдяганню шапочки малюку (р<0,01). Відмічена більш висока частота штучного вигодовування (р<0,02) та використовування пустушки деякий час протягом доби (р<0,01). 4. Результати регіональних та національних досліджень за програмою -"Європейська узгоджена акція по боротьбі зі СРСД" ("European Concerted Action on Sudden Infant Death", ECAS) свідчать про те, що ряд соціально-економічних показників являються факторами ризику СРСД. В Одеському регіоні до таких віднесені: низький освітній рівень матері (ВР 5,05), низька матеріальна забезпеченість родин (ВР 7,95), паління членів родини під час вагітності (ВР 3,35) та після пологів (ВР 4,13). 5. Основними медико-біологічними чинниками ризику СРСД в Одеському регіоні слід вважати юний вік матері (ВР 3,44), гестаційний вік менше 37 тижнів (ВР 3,78), штучне та змішане вигодовування (ВР 6,98). 6 .Особливостями практики догляду за дітьми в Одеському регіоні, які пов‘язані з ризиком розвитку СРСД, являються перебування дитини у ліжку з батьками під час сну звичайно (ВР 1,17) та під час останнього сну (ВР 3,26), перебування малюка на боці під час сну звичайно (ВР 1.16) та під час останнього сну (ВР 4,02), положення дитини на череві під час останньої ночі (ВР 4,60), використання пухової ковдри над дитиною звичайно (ВР 4,20) та під час останнього сну (ВР 4,65), використовування мякого матрацу під малюком звичайно і протягом останньої ночі (ВР 3,04), а також підвищеного потовиділення під час останнього сну (ВР 4,26). 7. Розроблено і впроваджено удосконалений комплекс профілактичних заходів, заснований на виявлені факторів ризику СРСД та формуванні цільових груп для моніторування дітей, яким загрожує апное, а також на значному покращенні інформованості медичних працівників і всього населення про чинники ризику СРСД із залученням до цієї роботи засобів масової інформації і громадських організацій. 8.Впроваджений комплекс профілактичних заходів протягом 1995-2000 років дозволив знизити показники СРСД в Одеському регіоні (з 0,75 у 1993-1994рр до 0,65 у 1999-2000 рр) |