1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в підвищенні ефективності профілактики, діагностики, вдосконалення допомоги хворим мозковим інсультом шляхом вивчення епідеміологічних характеристик, провідних факторів ризику його виникнення, клінічних і структурно-морфологічних особливостей. Використано метод регістру – джерела найбільш достовірної інформації про захворюваність, смертність, летальність, фактори ризику, структуру МІ, якість надання медичної допомоги, причини смертності, що дало можливість охарактеризувати епідеміологічну ситуацію по МІ в конкретній популяції - населення м. Сум. 2. За даними регістру встановлена загальна захворюваність МІ в м. Сумах, яка в 2001 р. складала 0,21 на 1000 населення. Захворюваність МІ в 2002 р. складала 0,22 на 1000 населення, що практично відповідає показникові 2001 р. При ІМ достовірної різниці захворюваності чоловіків і жінок не встановлено. При ГІ вона вірогідно вище у чоловіків. Захворюваність осіб працездатного віку в 2001 р. була 0,9, у 2002 р. – 1,01 на 1000 населення, серед чоловіків була вищою в 1,7 разу в 2001 р. і в 2,1 разу в 2002 р. Аналіз структури мозкового інсульту виявив співвідношення ішемічних і геморагічних інсультів, що у 2001 р. складало 3,1:1, у 2002 р. - 3,3:1. 15,5% ГІ складають САК. 21,5% МІ були повторними, співвідношення первинних і повторних інсультів склало 4,7:1. 3. У неврологічних стаціонарах міста в 2001 р. медичну допомогу одержали 65,7% захворілих, у 2002 р. - 71,3%. З них протягом 6 годин з моменту появи перших ознак захворювання госпіталізовані в 2001 р. 39,6% хворих, у 2002 р. - 56,8% хворих. 4. Смертність від МІ в 2001 р. складала 0,70 на 1000 населення. У 2002 р. – 0,57 на 1000 населення. Смертність від ІМ у 2001 р. була 0,22 на 1000 населення, від ГІ - 0,28 на 1000 населення. У 2002 р. смертність від ІМ - 0,21, від ГІ – 0,28 на 1000 населення. Серед померлих 68,3% складають особи старше 60 років. До 60-літнього віку переважає смертність серед чоловіків при обох типах МІ. Загальна летальність від інсульту склала 31,8% у 2001 р. і 26,2% - у 2002 р. та істотно не змінювалася залежно від типу інсульту. 5. Встановлено провідні фактори ризику МІ в популяції м. Сум: для обох типів інсульту була характерна артеріальна гіпертензія, причому перевага її «м'якої» (85,2%) і помірної (87,3%) форм, у 90,4% осіб молодших 60 років АГ була визначальною в розвитку ВК. ГХС склала 44,7%, ФП – 19,4% переважно у осіб з ІМ, гіперглікемія – 26,2%, генетична схильність - 21,4%, зловживання алкоголем – 10,8% при ІМ і 26,0% - при ВК, паління – 18,3% при ІМ і 24,0% - при ВК, психоемоційні навантаження - 16,5%, особливо в осіб жіночої статі молодших за 60 років. Виявлено поліфакторіальність і комбінації ФР (двох і більше) залежно від характеру процесу, віку і статі. 6. На підставі комплексного клініко-неврологічного, нейровізуалізаційного і патологоанатомічного досліджень гострого періоду МІ встановлено особливості клінічних проявів залежно від характеру і стадії патологічного процесу, темпу його розвитку, обсягу і локалізації вогнища, що дозволило розширити уявлення про особливості його перебігу. Фатальний МІ визначався блискавичним і гострим темпом розвитку захворювання, вираженим неврологічним дефіцитом, нівелюванням вогнищевого і загальномозкового синдромів за рахунок наростання загальномозкового і подальшого погіршення загального стану, порушення життєво важливих функцій, що за даними аутопсії визначало наявність вогнищ некрозу об’ємом до 52,1см3 з ознаками вираженого набряку мозку, дислокації мозкових структур, півкульових гематом (до 84,2 см3) із проривом крові в лікворопровідні шляхи. 7. Доказано особливу роль соматичних ускладнень МІ, що обтяжували його перебіг і визначили негативний прогноз. Пріоритетними ускладненнями були тяжкі пневмонії (13,6%), тромбози і тромбоемболії (9,1%), інфікування сечовивідних шляхів (7,4%), гострі пептичні виразки (6,1%), інфаркт міокарда (3,9%), а також поєднання ускладнень. Значний вплив на рівень летальних кінців усіх видів інсультів супутньої хронічної соматичної патології, на тлі якої вони розвинулися (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет та ін.). Ця категорія хворих потребує постійного моніторингу та корекції інтенсивної терапії з метою профілактики, ранньої діагностики, цілеспрямованого лікування ускладнень МІ. 8. Результати проведеного регістру покладені в основу програми заходів, спрямованих на поліпшення епідеміологічної ситуації щодо ЦВЗ і МІ в м. Сумах і на організацію медичної допомоги хворим з урахуванням особливостей даного регіону. Програма включає в себе заходи популяційної стратегії та стратегії високого ризику, впровадження принципів первинної та вторинної профілактики мозкового інсульту. Виявлення, обстеження і лікування осіб з модифікованими факторами ризику, впровадження основних принципів підвищення ефективності лікувально-діагностичних заходів – екстреності, етапності, профільної госпіталізації. |