Анотація до роботи:

Біломеря Т.А. Епідеміологічна характеристика кору, епідемічного паротиту, краснухи в умовах урбанізованого регіону та ефективність імунізації вакциною Тримовакс. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 – епідеміологія.- Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2001.

У дисертації надано всебічну характеристику кору і епідпаротиту в умовах багаторічної вакцинопрофілактики та краснухи в довакцинальний період в урбанізованому регіоні України. Визначено особливості сучасного епідпроцесу цих інфекцій. Обґрунтована необхідність подальшого удосконалення календаря профілактичних щеплень. Вперше в Україні доведена низька реактогенність, висока імунологічна та епідеміологічна ефективність комбінованої вакцини проти кору, епідпаротиту та краснухи Тримовакс (Франція). Загальні реакції зареєстровані у 5,5% щеплених, з них сильні – у 0,25%, місцеві відповідно у 3,3% та 0,05%. Випадків серозного менінгіту серед щеплених не виявлено. Визначено високий рівень сероконверсії у серонегативних до імунізації дітей. Через 6 місяців після щеплення антитіла до кору серед них мали 90,0%, краснухи – 91,9 %, епідпаротиту – 95,7%. Індекс і коефіцієнт ефективності краснушного компоненту склав 41,6 разів та 97,6%, паротитного – відповідно 16,0 рази та 93,8%. Захворювання на кір серед щеплених не реєструвались. Відзначено позитивний вплив планової вакцинації тривакциною на епідпроцес цих інфекцій. Надано рекомендації щодо застосування вакцини Тримовакс для планової вакцинації і ревакцинації в країні.

Ключові слова. Кір, епідемічний паротит, краснуха, епідемічний процес, вакцина Тримовакс, реактогенність, імунологічна ефективність, епідеміологічна ефективність.

1. Встановлено характерні риси, притаманні сучасному епідемічному процесу кору і епідпаротиту в умовах багаторічної планової вакцинопрофілактики та краснухи в довакцинальний період: досить високий рівень захворюваності (особливо на краснуху і епідпаротит), періодичність, дитячий (при кору - підлітковий) характер, деяка вогнищевість та сезонність.

2. Показано, що особливості сучасного епідемічного процесу кору, епідпаротиту та краснухи вимагають удосконалення заходів імунопрофілактики цих інфекцій, одним з яких є впровадження комбінованих вакцин.

3. Доведено, що комбінована вакцина проти кору, епідпаротиту, краснухи Тримовакс є препаратом слабкої реактогенності і за показником, який її характеризує, відповідає національним вимогам. Виникнення післявакцинальних серозних менінгітів, пов’язаних із вмістом у її складі вакцинного штаму Urabe вірусу епідпаротиту, не встановлено.

4. Визначена висока імуногенність вакцини Тримовакс, яка здатна викликати сероконверсію до кору у 90,0±3,4%, краснухи – 91,9±2,6%, епідемічного паротиту – 95,7±1,9% серонегативних до імунізації дітей. Позитивна динаміка стану імунітету під її впливом відзначається і у серопозитивних до щеплення осіб. Імунізація цим препаратом спричиняє найбільш виразні зрушення стану імунітету до епідемічного паротиту та краснухи.

5. Тривакцина характеризується високим рівнем епідеміологічної ефективності. Захворюваність щеплених нею дітей значно нижча захворюваності не щеплених: індекс ефективності паротитного компоненту складає 16,0 разів, коефіцієнт ефективності – 93,75%, краснушного – відповідно 41,58 раз та 97,59%, випадки кору серед вакцинованих тривакциною не реєструвались. Показники епідеміологічної ефективності паротитного компоненту достовірно перевищують аналогічні показники живої паротитної моновакцини із штаму Л-3, які відповідно складають 1,93 рази та 48,11%.

Впровадження вакцини Тримовакс сприяло позитивним змінам епідемічного процесу кору, епідпаротиту та краснухи у вікових групах, які піддавалися імунізації, тобто – 1-2 роки.

Публікації автора:

1. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А., И.И.Сошенко, Шарапов Н.Н. О современных особенностях эпидемического паротита в Донбассе и подходы к его профилактике // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). – 1998. – Т. 2, № 1(3). – С. 97-101.

Особисто здійснено аналіз захворюваності на епідемічний паротит у Донецькій області за 1974-1997 рр. серед різних вікових груп, статистична обробка, інтерпретація результатів.

2. Сошенко І.І., Біломеря Т.А. Результати вивчення реактогенності вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (Тримовакс) у Донецькій області // Дитячі інфекції. – К. – 2000. – Вип. 27. – C. 139-144.

Особисто проаналізовано дані про місцеві та загальні реакції у щеплених тривакциною дітей, здійснено літературне оформлення та підготовка статті до публікації.

3. Біломеря Т.А., Маричев І.Л., Брижата С.І. Результати вивчення імунологічної ефективності вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (Тримовакс) у Донецькій області // Дитячі інфекції. – К. – 2001. – Вип. 28. – C. 120-127.

Самостійно здійснено узагальнення і аналіз даних щодо поствакцинального імунітету у серопозитивних до щеплення дітей, інтерпретацію результатів вивчення імунологічної ефективності тривакцини, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення та підготовку статті до публікації.

4. Слюсарь Л.И., Коломийцева Г.Н., Ерохина Е.В., Беломеря Т.А., Сошенко И.И., Ковалева А.Г. Особенности эпидемического процесса кори в Донецкой области в условиях многолетней плановой иммунизации // Лікарська справа. – 2002. - № . – С. - .

Самостійно проведено збір, узагальнення даних про захворюваність на кір у Донецькій області за 1956-1995 рр., її динаміку серед різних вікових груп, контингентів, в залежності від щепного стану. За особистою участю здійснено інтерпретацію результатів дослідження, висновки.

5. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А., Шарапов Н.Н. О современных особенностях эпидемического процесса кори в Донецкой области и первоочередных задачах по ее профилактике // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). – 1998. – Т. 2, № 1. – С. 88-89.

Самостійно проаналізовано захворюваність на кір у Донецькій області за 1988-1997 рр. в залежності від стану щепленості, підготовлено висновки.

6. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А. Об изменении подхода к плановой и экстренной иммунопрофилактике эпидемического паротита // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). – 1998. – Т. 2, № 1. -– С. 89.

Особисто узагальнено дані захворюваності на епідемічний паротит серед різних вікових груп за 1993-1997 рр., щеплених і не щеплених проти епідпаротиту дітей за 1997 р., здійснено інтерпретацію результатів.

7. Сошенко І.І., Біломеря Т.А. Проблемні питання та перспективи контролю над захворюваністю кором, епідемічним паротитом та краснухою в Донецькій області // Матеріали Пленуму УНМТМЕП ім. Д.К. Заболотного. – Київ-Одеса, 2000. – С. 44.

Автором проведено аналіз стану специфічної профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи в Донецькій області, визначено проблемні питання, зроблено висновки, підготовлено до публікації.