Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні інститути, етнополітична конфліктологія, національні та політичні процеси і технології


4. Байрак Микола Володимирович. Етноконфесійний чинник у формуванні української політичної нації: політологічний аналіз: дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут політичних та етнонаціональних досліджень. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Байрак М. В. Етноконфесійний чинник у формуванні української політичної нації: політологічний аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. - Київ, 2002.

В дисертації розкрито зміст поняття етноконфесійного чинника, досліджено його гносеологічні, соціокультурні та політологічні аспекти функціонування. Грунтуючись на конфліктологічній парадигмі політології, визначено особливості етноконфесійної ситуації в Україні, показана її історична обмуволеність, геополітичний статус та вплив на формвання сучасної української політичної нації. В контексті політико-правового підходу проаналізовано законодавчу основу міжцерковних відносин та охарактризовано стан державно-церковної політики на сучасному етапі, визначено напрямки її удосконалення. Виходячи з концепцій моністичного та плюралістичного підходів щодо поняття «національна Церква», показано два аспекти розвитку цього інституту. Обгрунтовано, що з позицій політичної прагматики в Україні на сьогодні пріоритет має належати плюралістичній концепції національної Церкви, в основі якої – сучасна українська національна ідея.

У висновках дисертації сформульовані основні результати дослідження, а також пропозиції та рекомендації щодо удосконалення державно-церковної політики, скерованої на оптимізацію етноконфесійних відносин.

Узагальнено теоретичне розв’язання наукового завдання щодо шляхів оптимізації етноконфесійних відносин в Україні з метою вирішення стратегічного завдання – формування сучасної української політичної нації. Зокрема, це знайшло реалізацію у наступних тезах:

  1. На основі історіографічного аналізу літературних джерел з даної проблематики та сучасної методології аналізу феноменів етносу і релігії здійснено періодизацію етапів дослідження етноконфесійного чинника у вітчизняній науці;

  2. Доведено, що етноконфесійний чинник як такий не має самодостатньої основи для його політизації, його причиною виступають інші фактори, а саме: економічні, соціальні, геополітичні тощо, в контексті яких він набуває специфічної форми політизації;

  3. Запропоновано визначення поняття „етноконфесійний чинник”, сутність якого полягає у тому, що в системі етносу можуть як взаємодіяти декілька конфесій, не порушуючи його системної цілісності, так і руйнувати її, коли конфесії перебувають у конфронтаційних відносинах;

  4. На прикладах з історії етносів та сучасних народів продемонстровано деструктивний потенціал етноконфесійних конфліктів. Внаслідок останніх нерідко розпадаються етноси, руйнуються нації та держави, а тому необхідно уникати будь-яких загострень на етноконфесійному грунті;

  5. Визначено головні напрямки та вузлові проблеми, що потребують удосконалення законодавчо-правового регулювання, зокрема, це стосується базового закону, що регулює державно-церковні відносини – Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”;

  6. Ґрунтуючись на досвіді країн сталої демократії, аргументовано можливість існування та конструктивного функціонування інституту „національної Церкви” як в іпостасі єдиної помісної Церкви, так і множини церковних інституцій за умови, що основою їх діяльності є національні цінності, інтереси і пріоритети;

  7. Показано, що духовною основою консолідації та інтеграції церковно-релігійних структур є національна ідея, виходячи з якої кожна національна Церква обстоює національні інтереси, ґрунтуючись на засадах державного патріотизму.

Публікації автора:

  1. Байрак М.В. Церковна політика держави як спосіб інституалізації етноконфесійних конфліктів в сучасній Україні (досвід, проблеми, шляхи удосконалення).// Людина і політика.- 2002.- №4 (22).- С. 80-99.

  2. Байрак М.В. Історіографія дослідження етноконфесійних відносин.// Наукові записки.- Вип. 20.- К.: ІПіЕНД, 2002.- С. 268-276.

  1. Байрак М.В., Рибачук М.Ф. Міжконфесійна ситуація. Чинники внутрішні і зовнішні.// Віче.- 2002.- № 11.- С. 64-68.

  2. Байрак М.В. Державотворчий потенціал національної церкви.// Віче.- 2003.- № 2.- С. 66-71.

  3. Байрак М.В. Конфліктогенний потенціал конфесійних інтересів у країнах із поліетнічним складом населення.// Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки.- Вип. 17.- К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2003.- С. 519-524.

  4. Байрак М.В. Конституційно-правові засади церковної політики в Україні. Навчальний посібник. Запоріжжя: Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управлініння”, 2003.- 51с.

7. Байрак М.В. Законодавчо-правові основи міжконфесійної політики в Україні.// Історія релігій в Україні.- Праці 13-ї Міжнародної наукової конференції (Львів, 20-22 травня 2003).- Книга ІІ.- Львів “Логос”, 2003.- С. 94-99.