Анотація до роботи:
Гріценко І.П. Етнокультурний стереотип як феномен культури. – Рукопис. Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата філософських наук за фахом 09.00.04 – філософія культури, філософська антропологія. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. – Сімферополь, 2004. Дисертаційне дослідження присвячене виявленню структури людського буття в культурі в рамках системи відносин “стереотип-комунікація”. Проведено фунцкціонально-суттєвий аналіз феномена етнокультурного стереотипу, що виступає як базова форма існування людини в сучасній соціокультурній ситуації. У просторі етнокультурних стереотипів виділена висхідна до архетипових структур система стереотипів, що лежить в основі культурної ідентифікації суб'єкта з певною етнічною спільністю й продуційовані масовою культурою стереотипи мислення, що відбивають схематичні уявлення про традиції інших етносів. Розглянуто характерний для етнокультурного стереотипу репрезентативно-регулятивний спосіб діяльності, що полягає в здатності робити дію, яка щось собою позначає, й одночасно є універсальним зразком подібного позначення, використовуваного більшістю індивідів. Проаналізовано механізм перетворення дії, що формує етос людського життя як сферу схильної діяльності. Відношення дії до універсального принципу його здійснення набуває форму звички у випадку індивідуально-особистісної форми етоса, та виявляється стереотипом у контексті колективного етоса. Виявлено ефект елімінації, що спостерігається в процесі функціонування етнокультурних стереотипів, який виключає можливість індивіда усвідомити наявність ментального посередника, що визначає його оцінку соціальних явищ. У перспективі діалектики інтерпретативно-маргінально-комунікативного відношення сформульована теза про те, що життя суб'єкта здійснюється в рамках стереотипу й комунікації як фундаментальних станів буття. Показано механізм інкультурації, функціонування якого дає можливість індивідові прилучитися до соціокультурного досвіду й виробити відношення до інокультурного зразка поведінки. Характерне для етнокультурного стереотипу відношення носить інтерпретативний характер і пов'язаний зі сприйняттям “чужого”. Обґрунтовано, що динаміка культурогенезу припускає необхідність наступної трансформації такого відношення в сприйняття “іншого”, зумовленого трансгресивною практикою комунікації. Сформульовано ідею про те, що буття в культурі не можна осмислювати в розмежуванні центричної спрямованості стереотипу й ексцентричної позиціональності комунікативної дії. Особливість реалізації культури в зазначених напрямках полягає в тому, що комунікація має значення лише за умови існування сформованих і розвинутих стереотипних уявлень. Зроблено висновок про те, що ритм людського існування в культурі супроводжується зміною світоглядних установок, що сприяє не просто розширенню сфери “свого”, але й виникненню якісно нового розуміння суспільно-соціальних явищ. |