Анотація до роботи:

Малець О.О. Етнополітичні та етнокультурні процеси на Закарпатті 40 – 80-х рр. ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05. – Етнологія. Ужгородський національний університет, Інститут народознавства НАН України, Львів, 2003.

У дисертації проаналізовано динаміку етнічного складу і етнічні процеси на Закарпатті у 1944-1991 рр., а також етнокультурні процеси національної консолідації українців краю в складі української нації. У роботі дано оцінку практиці радянської держави та ідеології КПРС, для визначення характеру, змісту і напрямків всієї етнонаціональної і етнокультурної політики в Закарпатті. Досліджуючи процеси консолідації українців Закарпаття у складі української нації, дисертант засвідчив, що у середовищі творчої інтелігенції та більшості народу розвиток традицій української національної культури сприймався як альтернатива ідеологічній комунізації.

Обгрунтовано висновок, що головною метою комуністичної влади в Закарпатті 1945-1991 рр. було утвердження в краї соціалістичних, господарських, політичних та ідеологічних порядків. Щоб прискорити цей процес в краї державними органами влади спішно створювалась російська (російськомовна) національна меншина, яка зайнявши керівні політичні, ідеологічні і економічні пости, стала надійною опорою нового комуністичного режиму.

Динаміка етнічного складу та процеси національної консолідації українців краю в складі української нації в 1944-1991 рр., обумовлювались політикою та ідеологією СРСР. Період з жовтня 1944 до червня 1945 р., не дивлячись на невизначеність юридичного статусу Закарпаття, характерний поступовим встановленням і утвердженням влади радянського режиму. У більшості українців краю ці процеси не викликали великих турбот, бо вони вирішували для себе основне історичне завдання - возз’єднання Закарпаття з Україною.

Період з липня 1945 до 1950 рр. можна умовно назвати часом радянської “українізації”, що відбувалась на фоні утвердження радянських соціально-політичних відносин та комуністичної ідеології. Суспільно-політичні заходи властей визначали характер, зміст і напрямки всіх етносоціальних і етнокультурних процесів у Закарпатті. Конкретними політичними заходами власті почали створювати етносоціальну опору нового режиму.

Вже з середини серпня 1945 р. в області було поселено і працевлаштовано велику кількість російськомовних демобілізованих військовослужбовців. Водночас у Закарпатті реалізовувалася широка програма розвитку народної освіти і культури, що значною мірою стала основним чинником поширення української літературної мови і кращих зразків української народної і професійної культури.

Включення Закарпаття до всеукраїнських соціально-економічних, культурно-освітніх і державно-адміністративних структур вже саме по собі посилювало в закарпатців відчуття єдності й ідентичності з усім українським етносом. Зросла рухливість населення в межах республіки, загальне піднесення побутової культури і урбанізація, доступність освіти, поширення україномовної літератури, радіо, преси, що прискорювала процес етнічної консолідації закарпатців у складі української нації, посилювала відчуття причетності до української історії і культури, спричинили спалах творчої енергії й прояву нових талантів.

У середовищі творчої інтелігенції розвиток традицій української національної культури сприймався як альтернатива ідеологічній комунізації. Це свідчило, що радянський режим ще не повністю контролював діяльність закарпатсько-української інтелігенції. Загалом упродовж 1945-1953 рр. українці Закарпаття глибоко розчарувалися в соціально-політичній практиці радянських властей, усвідомили їх антиукраїнську сутність і згубність радянського тоталітаризму, пройнялись ідеями національно-визвольних змагань і висунули зі свого середовища культурних і національних діячів загальнонаціонального масштабу.

Зміст і характер етнокультурних процесів у Закарпатті дорадянської доби характеризувався плануванням традиційних форм культури, що заставляли людину жити і діяти за звичаєм, поводитись стереотипно, згідно споконвічних стандартів. Зміни в традиційній культурі відбувались дуже повільно, а сам розвиток українців Закарпаття і національних меншин проходив у звичному соціально-культурному і політичному середовищах. Кожна з етнічних груп краю орієнтувалась на кілька визначальних традицій.

Вся етнокультурна політика радянських властей випливала з комуністичної соціально-політичної ідеології і практики соціалістичної індустріалізації, колективізації і культурної революції. Їх реалізація зламала традиційний розподіл праці майже всіх етнічних груп Закарпаття, кожна з яких була більш-менш чітко зорієнтована на певні види діяльності.

Румуни, німці, цигани і частково угорці, зберігаючи свої господарсько-культурні та історичні традиції, доволі успішно протистояли культурній асиміляції. Українці ж Закарпаття, масово втягуючись у сферу соціалістичних господарських і політичних перетворень, зазнали політичних впливів соціалістичної російськомовної культури. Цьому сприяв і етнокультурний розподіл в Закарпатті, де російськомовні мігранти зайняли майже всі керівні господарські, державні і партійні посади.

Публікації автора:

1. Динаміка етнічного складу населення та етнічні процеси на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія. Історія. Випуск 3. – Ужгород, 1999. – С.34-43.

2. Етнічний склад населення та етнічні процеси на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Carpatica – Карпатика. Випуск 6. Етнічні та історичні традиції населення Українських Карпат кінця ХVІІІ-ХХ ст. – Ужгород, 1999. – С.94-120.

3. Проблема дослідження етнічного складу та етнічних процесів на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія історія. Випуск 5. – Ужгород, 2000. – С.137-145.

4. Етнополітичні та етнокультурні процеси в українців Закарпаття в період совєтської “українізації” і утворення комуністичного тоталітаризму (липень – 1945 – 1950 рр.) // Carpatiсa – Карпатика. Випуск 9. Науково-педагогічна діяльність та літературна творчість Федора Потушняка (до 90-річчя від дня народження). – Ужгород, 2001. – С. 117-135.

5. Етнічні процеси на Закарпатті після встановлення радянської влади (липень 1945-1950 рр.). // Carpatiсa – Карпатика. Випуск 12. Проблеми вітчизняної та зарубіжної історії. – Ужгород, 2001. – С.201-218.

6. Етнополітичні процеси на Закарпатті (1950 – 1991 рр.) // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія історія. Випуск 7. – Ужгород, 2002. – С. 83 – 88.

7. Етнічна консолідація і самоідентифікація румун Закарпаття 1944-1991 рр. //Carpatiсa – Карпатика. Випуск 22. Проблеми історії, політології, етнології та літературознавства. – Ужгород, 2003. – С. 247-260.

8. Етнічні процеси угорців Закарпаття в 40-80- х рр. ХХ ст. //Carpatiсa – Карпатика. Випуск 23. Актуальні проблеми історії та етнології. – Ужгород, 2003. – С. 293-301.

9. Етнічні процеси у німців Закарпаття в 40-80-х рр. ХХ ст. //Carpatiсa – Карпатика. Випуск 24. Історичні та історіографічні студії: до ювілею доктора історичних наук, професора Володимира Васильовича Грабовецького. – Ужгород, 2003. – С. 200-209.

10. Волохи і волоська колонізація на словацько-польсько-українському прикордонні. // Матеріали науково-практичної конференції “Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті”. – Ужгород, 1997. – С. 190-198.

11. Політичне русинство в ідеології і практиці сучасних політичних партій і рухів // Соціально-економічні та етнополітичні зміни в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (друга половина 80-х – перша половина 90-х років ХХ ст.). Матеріали міжнародної наукової конференції 26-27 вересня 1996 р. – Ужгород, 1997. – С. 183-188.

12. Волохи і волоське право в Українських Карпатах. // Науково-практичний збірник “Правознавство”. Кафедра права. Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права. Серія: Право №1, 1997. – С. 33-45.

13. Динаміка етнічного складу населення та етнічні процеси на Закарпатті в 1945-1990 рр. // Гуманітарна освіта: Досвід і проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: “Трансформація гуманітарної освіти” (Ужгород, 25-27 травня 1998 року). – Ужгород, 1999. – С. 206-220.

14. Етнополітичні і етнокультурні процеси в українців Закарпаття в період Закарпатської України (жовтень 1944 – червень 1945 рр.) // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. Випуск VІ. – Ужгород, 2000. – С. 153-168.

15. Впровадження комуністичної ідеології і насадження русифікації на Закарпатті та її крах (1950-1991 рр.) // Міжетнічні відносини на Закарпатті: стан, тенденції і шляхи поліпшення. Матеріали науково-практичної конференції 19-20 січня 2001 р. – Ужгород, 2001. – С. 221-228.

16. Період всеохоплюючої совєтізації Закарпаття та її краху (1950-1991 рр.)// Возз’єднання. Матеріали Міжнародної наукової конференції. присвяченої 55-річчю возз’єднання Закарпатської України з Україною (26 червня 2000 року). – Ужгород, 2001. – С. 157-164.