У висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження, узагальнюються його результати. Вони, насамперед, полягають в тому, що дисертаційна робота «Етика бізнесу: соціально-філософський аспект» здійснює теоретичний аналіз і пропонує практичне вирішення актуальної проблеми – концептуального осмислення новітнього різновиду прикладної етики – етики бізнесу. Основні підсумки дослідження відбивають сутнісний зміст та систему обґрунтування авторської позиції, її наукову новизну. 1. Зафіксовано значне посилення уваги філософів до практичних проблем соціальної поведінки людей. Свідченням цього є бурхливий розвиток прикладної етики, яка вивчає моральні процеси та колізії в конкретних сферах буття соціуму. Обґрунтовується теза: підприємництво як специфічний прояв суспільної практики є впливовим чинником динаміки суспільного життя, одним із важливих соціогосподарчих механізмів ринкових відносин, в яких в Україні беруть участь мільйони людей. 2. Доведено, що етика бізнесу являє собою теоретичну підсистему суспільної моральності, яка безпосередньо взаємодіє з господарською діяльністю в ринкових умовах. Констатується, що з підприємництвом і бізнесом пов’язані не тільки економічна демократія і свобода вибору типу і форми господарювання, але й „ментальний настрій”, що істотно впливає на етос господарської поведінки „економічної” людини. 3. Показано, що формування етики бізнесу – складний процес, який відбувався паралельно з розвитком суспільного інституту підприємницького господарювання, торгівлі, комерції, фінансової справи. Наголошується, що особливу роль в становленні етики підприємництва відіграють ідеї соціальної раціональності та відповідальності. 4. Досліджено еволюцію прагматизму як сутнісної ознаки етики бізнесу. Запропоновано дефінітивно-змістовне визначення етики бізнесу як специфічного різновиду професійної етики, теоретично з'ясовано її співвідношення з поняттями „ділова етика”, „підприємницька етика”. Тим самим здійснено поглиблене дослідження прикладної етики як нового напряму соціально орієнтованої етичної теорії. 5. З’ясовано своєрідність проявів ціннісних нормативів моральної свідомості в сфері бізнес-практики, яка проявляється в тому, що вони відбивають пріоритетність практичного інтересу людини („користь”, „діловитість”, „партнерство”, „порядність”, „надійність” та інші). 6. Визначено функціональні орієнтації етики бізнесу та представлено основні параметри її соціально практичної спрямованості: формування соціальної відповідальності підприємців, її втілення у свідомість та практику їхній діяльності. 7. Прослідковано тенденцію „етизації бізнесу”, процес імплементації етичних знань прикладного характеру у самостійний розділ соціальної та моральної теорії – етично та соціально орієнтований менеджмент. Доведено, що тільки органічна поєднаність соціальної відповідальності і моральної культури гармонізує економічну підприємницьку діяльність в ринкових умовах з „деонтологічною нормативною етикою” (П. Козловські). 8. Доведено, що корпоративна культура бізнес-організації справляє ефект соціально значимої додатковості до інших чинників вдосконалення суспільства. Організована у соціоетичний спосіб ділова культура сприяє загальному процесу лібералізації і „олюднення” соціального життя, забезпеченню „малоконфліктної поведінки”, створенню конструктивної взаємодії співробітників, в тому числі за межами виконання їх професійних обов’язків. Підкреслено, що проблематика етики бізнесу відноситься до безсумнівних актуалітетів сучасної соціальної філософії і теорії моралі, її концептуальне освоєння і втілення у практику – важливе і плідне практичне завдання. | 