1. На засадах комплексного підходу до аналізу дискурсу за допомогою сучасних методів лінгвістичного аналізу в дисертації вперше наводиться теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми етикетизації англо-американського наукового дискурсу. Етикетизацію писемного наукового дискурсу розглянуто як специфічну функціонально-комунікативну категорію з урахуванням культурної специфіки текстуальних та інтерперсональних засобів її вираження. Значущість дослідження етикетизації англо-американської наукової прози зумовлюється важливістю етикетної складової англійської мові науки в рецептивному та продуктивному аспектах. Роль англійської мови як lingua franca сучасної наукової дискурсивної спільноти вимагає від авторів наукових праць, які не є носіями цієї мови, але мають намір друкувати свої праці в англо-американських виданнях, враховувати дискурсивні очікування адресата: зважати на особливості етноспецифіки передачі думок на письмі та дотримуватися певних структурно-риторичних моделей англо-американської наукової прози, зокрема, враховувати етикетні модуляції категоричності та некатегоричності висловлювання, специфіку утворення ланцюжків із мовних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу тощо. У роботі наведено якісний та кількісний аналіз засобів вираження категорії етикетизації, виявлено закономірності її функціонування в англо-американській науковій прозі. 2. Англо-американська наукова проза є продуктом діяльності англо-американської наукової дискурсивної спільноти, яка має власні цілі, механізми комунікації, дискурсивні традиції, специфічний етикет і складається з низки фахових мікроспільнот. Науковий дискурс є особливим типом інтерперсональної взаємодії адресанта й адресата, в якому адресант використовує стратегії і тактики реалізації своєї персуазивної комунікативної інтенції у формі своєрідного внутрішнього діалогу з читачем. Стратегії й тактики мають специфічний характер та індикуються за допомогою системи мовних одиниць – засобів вираження текстуального та інтерперсонального метадискурсу. Адресант наукового тексту намагається переконати адресата в істинності повідомлення за допомогою етикетних засобів, які належать до модусної складової наукового тексту. Таким чином забезпечується адекватність сприйняття тексту адресатом і власне ефективність комунікації. 3. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу є специфічною функціонально-комунікативною категорією, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації. Засобами вираження цієї категорії є текстуальні та інтерперсональні одиниці. Етикетизація реалізується через використання цілого комплексу вербальних та візуально-риторичних засобів і пов’язана із взаємодією інтерперсональних комунікативних та нормативних текстуальних складових, ряд засобів передачі яких є культурно специфічним. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності – на рівнях слова, речення й тексту – з метою переконання адресата в істинності інформації на підставі об'єктивності, неупередженості, вмотивованості та через відповідне структурування тексту. 4. В основі реалізації етикетизації англо-американської наукової прози – низка комунікативних стратегій, які, у свою чергу, складаються з ряду тактик. Основні стратегії стосуються вияву солідарності з адресатом, привертання уваги читача, “зменшення” впливу на адресата, вуалювання негативної думки, полегшення декодування інформації. За допомогою тактик зменшення категоричності, висловлення невпевненості, непрямого прохання про дозвіл адресата на дію, скромності, обережного прогнозування, імплікації альтернативності, створення “дипломатичного ефекту” та “ефекту об'єктивності” досягається “зменшення” впливу на адресата, виявляється повага до нього. Негативна думка вуалюється через використання тактик створення ефекту “деперсоналізованої об'єктивності”, уникнення прямого заперечення, поступового зменшення впевненості в істинності висловлювання, пом'якшення негативної оцінки, застереження, скромності, обмеження предмета та висновків наукової праці. В англо-американській науковій комунікації адресант намагається не нав’язувати власну думку адресату, надавати читачеві свободу вибору. Вияв солідарності з адресатом реалізується через тактики залучення читача до співпраці, комплімента адресату, за допомогою звертань-наказів, звертань-пропозицій, імплікації спільності поглядів комунікантів, висловлення згоди з читачем. Увага адресата привертається за допомогою тактик структурування дискурсу, уточнення, скромності, наведення додаткової інформації. Полегшення декодування інформації сприяє поліпшенню комунікативного процесу і реалізується через тактики компресії та структурування тексту. Важливою етикетною ознакою англо-американського наукового дискурсу є поєднання та комбінування зазначених стратегій і тактик. У згаданих стратегіях і тактиках використовується низка інтерперсональних і текстуальних мовних засобів, ряду яких притаманна поліпрагматичність. 5. “Зменшення” впливу на адресата досягається через використання апроксиматорів кількості, якості, апроксиматорів-деперсоналізаторів, генералізаторів, рестрикторів, раміфікаторів, гіпотетичних та “дипломатичних” апроксиматорів, засобів передачі епістемічної та волюнтативної модальності. Особливе значення в плані “зменшення” впливу на адресата мають мовні засоби деперсоналізації, завдяки яким створюється ефект максимальної об'єктивності дослідження, нівелюється авторське “я”, імплікується спільність між адресантом та адресатом, обізнаність та поінформованість адресата, надійність та валідність даних, а також гендерна рівність. Вуалювання негативної думки досягається за допомогою вживання апроксиматорів, засобів вираження некатегоричного заперечення, епістемічної модальності. Засоби передачі поступки та протиставлення, епістемічної модальності, а також риторичні запитання зменшують категоричність висловлювання через імплікацію врахування альтернативних точок зору, різнобічного підходу до аналізу предмета. Етикетний потенціал засобів вираження умови стосується передачі некатегоричності та вуалювання негативної думки, а саме, висловлення застережень, обмежень умов реалізації (по)дії в майбутньому, обережного прогнозування, побажань. Увага адресата до стрижневих фрагментів тексту привертається за допомогою ряду апроксиматорів, засобів епістемічної модальності, некатегоричного заперечення, поступки і протиставлення, риторичних запитань та гіпофор. У науковому тексті з метою експресивності вживаються інтенсифікатори та інші маркери емфази, а також метафори, засоби гумору та іронії, які надають науковому дискурсу особливої виразності та образності, і, таким чином, привертають увагу адресата. Вияв солідарності з адресатом імплікується через використання низки засобів передачі деперсоналізації, поступки та протиставлення, некатегоричної негації, а також епістемічної модальності, алюзії, гумору та іронії. Полегшення декодування інформації реалізується за допомогою засобів лінеарності: нумеративних конекторів, маркерів послідовності, екземпліфікації, кларифікації, додаткової інформації, уточнення, підсумовування, перефразування, а також через використання посилань і присвят, компресованих мовних одиниць, аналогії та візуально-риторичних засобів. 6. Етикетні індикатори аксіологічної оцінки англо-американської наукової прози – позитивні, негативні, “дипломатичні”, імпліцитні або експліцитні, проспективні та/або ретроспективні – можуть поєднувати позитивну та негативну оцінки одночасно, імплікувати узагальнену, всебічну оцінку та/або включати значення альтернативності. Науковій прозі притаманне етикетне зменшення категоричності оцінних номінацій, дискурсивні модуляції позитивної та негативної оцінок з тяжінням до фінальної позитивної оцінки. Специфіка етикетних оцінок англо-американської наукової прози полягає у тому, що вони індикуються здебільшого за допомогою мовних одиниць епістемічної модальності, поступки та протиставлення, апроксиматорів тощо. 7. Важливим засобом етикетизації англо-американської наукової прози є індикатори хеджінгу, які традиційно притаманні саме англійській мові. Згадані мовні одиниці, передусім, зменшують категоричність висловлювань, забезпечуючи м’який, ввічливий вплив на адресата з огляду на те, що менш категоричне висловлювання має більше шансів бути прийнятним для адресата. До засобів хеджінгу належать апроксиматори, засоби передачі епістемічної модальності, некатегоричного заперечення, поступки та протиставлення, умови, деперсоналізації. Згадані засоби вживаються поруч із засобами деонтичної та волюнтативної модальності, емоційно-експресивними номінаціями. Емоційно-емфатичні номінації виконують важливу етикетну функцію атракції уваги адресата до істотної інформації тексту. Вони також уживаються при передачі модуляцій категоричності та некатегоричності висловлювань. Специфічною особливістю писемного англо-американського наукового дискурсу є не тільки привертання уваги адресата за допомогою використання мовних одиниць емоційно-експресивної семантики, але й своєрідні дискурсивні модуляції категоричності та некатегоричності, завдяки чому зменшується категоричність дискурсу в цілому та збільшується вплив на адресата. Вживання засобів етикетизації зумовлюється прагматичними чинниками: потребою збереження "обличчя" комунікантів, особливостями висловлення критики, альтернативності поглядів, переданням ступеня впевненості в істинності пропозиції, специфікою висловлення авторського ставлення, бажанням виявити солідарність з адресатом, неможливістю отримання абсолютної істини, поліпшенням ефективності інформації. Істотне значення в плані реалізації персуазивного впливу на адресата мають такі риторичні прийоми: емфаза, повтор, апорія, апофасис, атиагога, експлетив, корекціо, енумераціо, дистинкціо, ентимема, риторичне запитання, гіпофора. 8. Важливою етикетною рисою англо-американської письмової наукової комунікації є постійні модуляції – “балансування” між категоричністю та некатегоричністю номінацій, між "так" і "ні", які стосуються комунікативного модуса висловлювання, в основі якого – переважна некатегоричність. Етикетні структурно-композиційні одиниці лінеарності наукового дискурсу, що позначають певну послідовність передачі інформації, (само)виправлення, пояснення, додаткову інформацію привертають увагу адресата та структурують текст, полегшуючи декодування інформації. Додаткова інформація передається і за допомогою таких структурно-композиційних елементів, як посилання, подяки та присвяти, засобами вираження яких є маркери волюнтативної модальності, деперсоналізації, оцінні номінації. 9. Візуально-риторичні засоби англо-американського наукового дискурсу – різноманітна графіка, колірна палітра, а також їх поєднання між собою та з власне вербальними засобами – в етикетному плані стосуються полегшення сприйняття інформації адресатом і характеризуються фаховою та жанровою варіативністю. В англійській мові науки етикетні засоби візуальної риторики гармонійно співіснують із мовними засобами етикетизації. 10. Аналіз частоти вживання вербальних етикетних засобів англо-американської наукової прози свідчить про значущість мовних засобів передачі епістемічної модальності та апроксимації, які мають значне функціональне навантаження при реалізації переважної більшості стратегій і тактик етикетизації. Як показало дослідження, далі за частотою вживання йдуть засоби вираження лінеарності та деперсоналізації, а також емоційно-експресивні та аксіологічні номінації, за ними – засоби вираження поступки й протиставлення, некатегоричного заперечення, деонтичної модальності, умови, волюнтативної модальності, гіпофори та риторичні запитання. У прикладних науках зустрічається найбільша кількість мовних засобів передачі етикетизації, у теоретичних – найменша, теоретично-прикладні науки займають проміжне місце. Це зумовлюється специфікою прикладних наук, а саме, більшою потребою, порівняно з іншими типами наук, у використанні індикаторів некатегоричності з огляду на імовірну критику новітніх розробок та підходів. Мовні засоби етикетизації англо-американської наукової прози варіюють залежно від фаху й жанру наукового тексту та позиційної локалізації у різних дискурсивних блоках наукових праць певних жанрів. 11. Ряд текстуальних та інтерперсональних засобів етикетизації є культурно забарвленим. До них належить низка засобів передачі лінеарності, (де)персоналізації, епістемічної модальності, а також деякі оцінні та емоційно-експресивні номінації. Культурно специфічними одиницями англо-американського наукового дискурсу є енантіосемічні мовні одиниці, які стосовно екстенсіоналу наукового дискурсу поєднують у своєму інтенсіоналі протилежні значення категоричності та некатегоричності, “так” і “ні”. Культурно забарвленими є і синкретичні мовні одиниці даного типу дискурсу, що поєднують два та більше елементів інтенсіоналу і виконують атрактивну, адитивну функції та/або позначають протиставлення. Істотною культурно специфічною ознакою англо-американського наукового дискурсу є надзвичайно широка градуальна варіативність модусної передачі впевненості адресанта в істинності диктума за допомогою номінацій некатегоричності висловлювань та емфатичних категоричних маркерів за ступенем інтенсивності вияву ознаки. Важливою особливістю англо-американської наукової прози є утворення ланцюжків із мовних засобів етикетизації. Такі ланцюжки можуть бути дво- та багатокомпонентними, однорідними та неоднорідними. В англо-американській науковій прозі переважають багатокомпонентні неоднорідні ланцюжки, що відбиває специфіку етикетної модифікації інформаційного потоку наукового тексту в плані модуляцій категоричності та некатегоричності номінацій. В англо-американському науковому дискурсі переважають індикатори зниження категоричності, що свідчить про етикетне тяжіння до некатегоричності. Йому властиві складні випадки вживання цілої низки засобів передачі епістемічної модальності та їх поєднання з іншими етикетними елементами. Такі ланцюжки, а також низка енантіосемічних і синкретичних мовних одиниць, культурно забарвлених засобів лінеарності, персоналізації, епістемічної модальності та емоційно-експресивної номінації становлять значні когнітивні складності при опануванні англо-американського наукового дискурсу тими, для кого англійська мова не є рідною. Етикетизація наукового дискурсу набуває специфічного вираження і є явищем комплексним, структурно складним та виходить за межі лише одного висловлювання. Дослідження показало, що етикетні номінації, а також етикетні модуляції категоричності й некатегоричності спостерігаються на різних рівнях мовної структури – слова, словосполучення, речення й тексту. Національно-культурні особливості передачі наукової інформації, зокрема характерні риси етикетизації англо-американського наукового дискурсу відбиваються в англо-американському інтелектуальному стилі, під яким розуміється етноспецифіка писемної передачі думок у мові науки згідно з певними правилами та законами побудови наукових текстів різних жанрів. Англо-американський інтелектуальний стиль є різновидом "саксонського" інтелектуального стилю і характеризується лінеарністю, чіткою структурованістю, етикетною модуляцією категоричності та некатегоричності висловлювань з тяжінням до некатегоричності, толерантністю і демократичністю, аргументованістю, непрямою персуазивністю, значною орієнтацією на адресата. Розробка проблематики наукового дискурсу становить значний теоретичний та практичний інтерес. У теоретичному плані, вивчення наукового дискурсу збагачує загальну теорію дискурсу, робить внесок до його типології, а в практичному – сприяє випрацюванню методичних порад при викладанні мов для спеціальних цілей, курсів з комунікації, зокрема, наукової та професійної. Дослідження етикетизації англо-американського наукового дискурсу є перспективними як у синхронії, так і в діахронії, наприклад, в аспекті історичного розвитку, а також з огляду на особливості авторського стилю та проблеми стереотипності, що може бути темою окремих мовознавчих розвідок. Вивчення етикетизації окреслює нові ракурси аналізу мовленнєвого етикету в плані його інтерперсональних комунікативних і текстуальних структурно-композиційних аспектів з урахуванням соціокультурних складових мовних засобів етикетизації в різних типах дискурсів. Основні результати дослідження відображено в таких публікаціях: Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія. – К.: ІВЦ ”Політехніка”, 2002. – 288 с. Принцип ввічливості у сучасній англомовній науковій рецензії // Вісник Київського лінгвістичного університету. – 1998. – Т.1. – № 1.– С. 46–49. – (Співавт.: Старикова О.М.). Про жанрову варіативність англомовної наукової статті // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праць. – К: Логос, 1999. – С. 125–131. Англійська мова як lingua franca наукової дискурсивної спільноти // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. – 2000. – Вип. 3. –– К: КДЛУ. – С.88–91. Етикет англомовної наукової електронної комунікації// Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім.М. Коцюбинського. – 2000. – № 2. – С. 188–191. Про максими ввічливості англомовного наукового дискурсу// Записки з романо-германської філології. – 2000. – Вип. 7. – Одеса: Латстар. – С. 101–108. Етикетні функції апроксимації у англомовному науковому дискурсі // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2000. – № 500. – Харків: Константа. – С.51–57. Про антропосоціологічні аспекти досліджень англомового наукового дискурсу // Наука і сучасність. Зб.наук.праць. – Вип. 1. Ч. 2. – К.: Логос, 2000. – С. 202–210. Англо-американський науковий дискурс: міжкультурні питання етикету (англ. мовою) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. – 2000. – Вип. 3А. – С. 330–333. Дискурс як структура і процес та дослідження етикету англомовного наукового дискурсу // Наука і сучасність. Зб.наук.праць. – Вип. 2. – Ч. 1. – К.: Логос, 2000. – С. 85–96. Хеджінг в аспекті етикетизації // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праць. – К: Логос, 2000. – С. 147–155.
Ввічливість у англомовному науковому дискурсі: проблема визначення // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. – 2000. – Вип. 4. – К: КДЛУ. – С. 20–26. Особливості етикетизації англомовної експериментальної наукової статті (на матеріалі статей у галузі інформаційних технологій і телекомунікацій) // Записки з романо-германської філології. – 2001. – Вип. 8. – Одеса: Латстар. – С. 70–82. Етикетні функції емоційно-експресивної номінації (на матеріалі англомовного наукового дискурсу) // Наука і сучасність. Зб.наук.праць. –– Т. XXIV. – К.: Логос, 2001. – С. 189–197. Про контрастивно-риторичні аспекти дослідження етикетизації англомовного наукового дискурсу // Лінгвістичні студії. Зб.наук.праць. – Вип. 7. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 185–189. Модальні діє(слова) як засоби вираження епістемічної модальності в аспекті етикетизації англомовного наукового дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. – 2001. – Вип. 5. – К: КДЛУ. – С.80–85. Модальність писемного англомовного наукового дискурсу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. –– 2001. – Вип. 4. – С. 175–181. Про дискурсивні аспекти етикетизації англомовного наукового дискурсу // Записки з романо-германської філології. – 2001. – Вип. 9. –– Одеса: Латстар. – С. 68–75. Засоби вираження некатегоричного заперечення в аспекті етикетизації англомовного наукового дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. – 2001. – Вип. 6. – К: КДЛУ. – С. 87–93. Інтелектуальний стиль в аспекті етикетизації // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праць. – № 5. – К: Логос, 2001. – С. 72–76. Про деякі маркери етикетизації англомовного наукового дискурсу (досвід компонентного аналізу) // Вісник Житомирського держ. пед. ун-ту. – 2001. – Вип. 8. – С. 120–126. Засоби візуальної риторики англомовного наукового дискурсу в аспекті етикетизації // Вісник Київського лінгвістичного університету. – 2001. – Т. 4. – № 1. – С. 111–118. Етикетні функції імпліцитної оцінки в англомовному науковому дискурсі // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія. – 2001. – Вип. 31.– С. 7–13. –(Співавт.: Старикова О.М.). Порівняльно-кількісний аналіз вербальних засобів етикетизації англомовного наукового дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. – 2001. – Вип. 7. – К: КДЛУ. –– С. 91–94. On politeness principle in the language of science // IATEFL –Ukraine Research International Conference “Cultural Aspects of Language Functioning” to the memory of O.M.Morokhovsky (Kyiv 1995): Newsletter. – № 4. – Kyiv State Linguistic University. – 1995.– С. 4 – (Співавт.: Старикова О.М.). Сучасні тенденції позначення статі в англійській мові порівняно з українською // Суспільствознавчі науки і відродження нації. Зб. наук. праць. Книга III. – Луцьк, 1997. – С. 51–52. Етикетна функція засобів передачі лінеарності в англомовному науковому дискурсі // Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. Зб. наук. праць. – К.: Логос, 2000. – С. 108–111. Politeness strategies in scientific comunication // Twenty-First Annual Communications Research Symposium (Knoxville, USA 1999): Proceedings.– Vol. 19. – Knoxville: University of Tennessee. – 1999 – P. 399–407.– (Співавт.: Старикова О.М.). On electronic network communication in a research setting // Конф. "Лінгвістика і вербальна комунікація у 21 столітті: тенденції і перспективи" (Київ 2000): Матеріали конф.– К: КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2000 – С. 69. Про етикетні функції риторичних запитань та гіпофори у англомовному науковому дискурсі // Міжвузівськ. наук.-практ. конф. “Сучасні концепції викладання іноземних мов у середній та вищій школі” (Вінниця 2000): Матеріали конф. – Вінниця: ВДПУ ім. М.Коцюбинського. – 2000.– С. 55–57. Etiquette markers in scientific discourse as a translation problem // Наук. конф. до 100-річчя з дня народження Н.М. Раєвської "Теорія, практика, методика перекладу: сучасні підходи" (Київ 2000): Тези доп. – К.: УІЛМ, 2000.– C. 10-11. “A new academic word list” and EAP/ESP teaching // 6 National TESOL Ukraine сonference “ The way forward to English language and ESP teaching in the third millennium” (Kyiv 2001): Conference papers. – Kyiv: NTUU “KPI”. – 2001.– Р. 131–132. Personification in scientific discourse: some etiquette issues // 5 Ювілейна міжнародна конференція “Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей” (Київ 2001): Наук.-метод. матеріали. – К: ІМВ КНУ. – 2001– C. 129. Англійська мова для науковців: Підручник. – К.: КОДР, 1996. – 241 с.
|
