Анотація до роботи:

Тарасова О.В. Еволюція художньої рецепції образу гетьмана Івана Мазепи в українській літературі ХVІІ – ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. – українська література. – Запорізький державний університет - Запоріжжя, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню актуальних проблем еволюції історичного образу гетьмана Івана Мазепи в українській та зарубіжній літературі ХVІІ – ХХ ст., встановленню співвідношення історичної та художньої правди про гетьмана.

Літературний образ гетьмана Мазепи найчастіше творився у залежності від пануючої у суспільстві ідеології. Еволюція художнього образу гетьмана на тлі історико-літературного процесу ХVІІІ – ХХ ст. проходила хвилеподібно – від позитивного за часів гетьманування (вихваляння за доброчинну й меценатську діяльність) через негативне після Полтавської битви (як “зрадник” Петра І й України) до героя у періоди піднесення національної свідомості у ХІХ – на початку ХХ ст., до об’єктивно-історичного, об’єктивно-психологічного образу людини й історичного діяча у ХХ ст. Не зважаючи на складність й багатогранність характеру гетьмана найчастіше використовувались два моменти його біографії – любовна пригода в юнацькі роки й покарання на коні (спопуляризована Байроном) і перехід на бік Карла ХІІ. У вирішенні питання співвідношення історичної та художньої правди про гетьмана Мазепи домінуючим важелем виступає інформованість письменників: переважає перша, якщо стосовно описуваних фактів існує достатньо джерел та матеріалів; “білі плями” замінюються художнім вимислом і домислом, фантазіями за мотивами біографії історичної постаті.