Анотація до роботи:

Дерев’янко І.С. Еволюція композиційних прийомів формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII-поч.XXІст.. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01. – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, м. Харків, 2007.

У дисертації досліджені композиційні прийоми формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII- поч.XXІст. Висвітлені історичні етапи розвитку храмового будівництва, встановлені типологічні, стилістичні та об’ємно просторові особливості побудови церковних інтер’єрів. Здійснено комплексний аналіз морфологічних принципів формування внутрішнього простору церков Слобожанщини. Проведений порівняльний аналіз церков Росії, західної України та Слобожанщини з метою виявлення особливостей, притаманних інтер’єрам останньої. Вперше проведено повне всебічне дослідження церковних інтер’єрів, простежено розвиток іконостасну як основного елементу інтер’єрного обладнання, за конструктивним й стилістичним принципом, розроблено його типологію. Виявлені традиційні та новітні підходи у проектуванні та оздобленні інтер’єрів сучасних церков і їх іконостасів.

1. Проведений аналіз широкого кола літературних джерел показав, що до питань історичної ретроспективи, типології та стилістики храмового зодчества Слобожанщини зверталась значна кількість науковців (істориків, мистецтвознавців, релігійних діячів) проте аспектам формування внутрішнього простору слобожанських храмів приділялось недостатньо уваги. Інтер’єр церков не одержав в наукових працях належної оцінки як формотворчій і знаково-символічний чинник.

2. В результаті репрезентативного аналізу документальних даних та матеріалів натурних обстежень православних храмів сходу України, встановлені багаторівневі культурні нашарування, які сформували своєрідне мистецьке середовище цього краю. Виявлення цих культурних прошарків дало змогу побудувати уявлення про слобідські церковні інтер’єри, що розвивались в трьох загальних напрямках: під впливом російської церковної архітектури, архітектури Наддніпрянщини та дерев’яного місцевого будівництва.

3. Дослідження об’ємно – просторових та планувальних структур храмових споруд дало змогу констатувати, що як у дерев’яному, так і в мурованому зодчестві вони мають глибоке історичне коріння, яке базується на місцевих традиціях сакрального будівництва. Найвизначнішим фактором розвитку храмової архітектури Слобожанщини є те, що вона розвивається самостійно, без надмірного впливу країн Заходу та Візантії. Це позначилося в характері планувальних рішень, які за своїм типом тяжіють до взірців народного зодчества. Автором проведена класифікація типів церков на основі даних попередніх досліджень і самостійних пошуків.

4. При розгляді морфологічних аспектів розвитку внутрішнього простору церков було визначено що: кожен архітектурний стиль має притаманну саме йому траєкторію розвитку внутрішнього простору. Відмічається періодичність змін характеру його динаміки; найбільш статичними виявилися простори центричних храмів стиля класицизм, найбільш динамічними є споруди стиля українського бароко. Автором вперше було запропоновано застосування методу математичної статистики з використанням пакету Maple 5, який до того не застосовувався для дослідження архітектурних об’єктів. Це дало можливість виявити, що мурованим церквам Слобожанщини притаманний власний принцип розвитку, що базується на традиціях закладених майстрами ще у дерев’яному будівництві;

В результаті розгляду колірного оздоблення храмів відмічені шляхи застосування кольору: відповідність і невідповідність зовнішнього колірного рішення внутрішньому, використання в інтер’єрі та екстер’єрі нейтральної кольорової гами.

Дослідження системи природного освітлення внутрішніх просторів слобожанських храмів показало, що:

- в спорудах українського бароко, бароко, та неовізантійського стилів панувало верхнє та верхньо - бокове. Спорудам неоросійського стилю притаманне бічне освітлення;

- пропорції віконних отворів були досить сталими, змін зазнавала композиція віконних сполучень та форма їх завершень;

- за характером спрямування світлових потоків розповсюдження їх є не рівномірним зростаючим від рівня підлоги до склепіння.

5. Встановлено, що внутрішнє середовище слобідських церков різних типів на окремих етапах розвитку церковної архітектури в Україні виявляється як результат перенесення образної інваріантної моделі внутрішнього середовища у різні контексти культури і історії. У кожному конкретному випадку інтер’єр церкви є результатом взаємної синхронізації прообразної моделі - внутрішнього середовища і цілісного образу храму, який формується в межах традицій, за принципами та засобами даного періоду розвитку. Характерним для церков Слобожанщини виявилося використання автотехтонного типу плану із застосуванням привнесених елементів форми оболонки.

6. Розгляд символічної побудови внутрішнього простору церков та порівняння його з загальними символічними аспектами формування православної церкви виявив, що:

- православним церквам притаманне стійке використання церковних канонів та традицій будівництва;

- завдяки систематизації свідчень про поділення простору на бабинець, храм вірних і вівтар, як канонічно обумовлених та символічних чинників встановлена відсутність в деяких сучасних церквах притвору. Це свідчить про загальну зміну підходу до побудови символічно змістовних частин інтер’єру.

7. Дослідження внутрішнього наповнення церков Слобожанщини призвело до створення загальної системи уявлення про формування церковного інтер’єру, яке повністю відповідає канонічним вимогам православної церкви. Найвиразнішим засобом мистецького оздоблення інтер’єру церкви є іконостас. Автором запропонована система розгляду розвитку іконостасів Слобожанщини, як складової частини загальної побудови внутрішнього простору церкви. Запропоновано поділити іконостаси слобожанських храмів за стильовими ознаками на наступні групи: - іконостаси що наслідують принципи побудови стиля українського бароко та бароко / велика кількість різьблених прикрас, складна форма ікон;

- іконостаси що відтворюють особливості архітектури стиля класицизм / спрощення форми, стриманий декор;

- перехідний етап між означеними вище типами.

8. Проведений аналіз архітектурно-мистецьких засобів виразності сприяв створенню загальної системи побудови внутрішнього простору за допомогою різних видів мистецтв. Простеживши розвиток місцевих традицій у скульптурній пластиці, монументальному живописі, вітражі та різьбленні виявлені наступні особливості:

- широкого розповсюдження з часів стилю українського бароко набуло декоративне різьблення, яке за своїм характером є наскрізним із складною системою формування;

- розповсюдження монументального живопису в інтер’єрах храмових споруд Слобожанщини повністю відповідає канонічним вимогам православ’я та не несе у собі своєрідного інтерпретованого характеру;

- застосування скульптурної пластики в інтер’єрі вносить значне різноманіття як в характер побудови внутрішнього простору так і в акцентування його архітектурно-конструктивного рішення. Скульптурна пластика Слобожанщини є значно простішою, за скульптурну пластику інших регіонів України, вона більше тяжіє до геометричних форм, та симетрії. Вживання в декорі мотивів флори та фауни є поодиноким явищем;

- з кін. ХХ - поч.ХХІ ст. значно поширилося вживання вітражу. Цей вид мистецтва є не типовим для православних церков, хоча його розповсюдження стає характерною рисою сучасних храмів, так і церковних споруд ХХ ст.

Публікації автора:

1. Дерев’янко І.С. Орнамент в інтер’єрі православних культових споруд // Традиції та новації у вищій школі архітектурно-художньої освіти. Збірка наук. праць вищих навч. закладів художньо-будівельного профілю України та Росії. – Х.: ХДАДМ, 2001, Вип.№2-3, 2002, Вип.№1. – С.166-168.

2. Дерев’янко І.С. Сучасна храмова архітектура та тенденції її розвитку // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х., 2003, Вип.№2. – С. 16-22.

3. Дерев’янко І.С. Розвиток стилю в культовій архітектурі Слобожанщини // Традиції та новації у вищій школі архітектурно-художньої освіти. Збірка наук. праць вищих навч. закладів художньо-будівельного профілю України та Росії. –Х.: ХДАДМ, 2003, Вип.№1-2. – С.195-197.

4. Дерев’янко І.С. Синтез образотворчого мистецтва в храмових інтер’єрах Слобожанщини // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х., 2003, Вип.№3. – С. 29-34.

5. Дерев’янко І.С. Особливості формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини, побудованих в стилі українського бароко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. –Х., 2004, Вип.№3.-С.33-38.

6. Дерев’янко І.С. Основні етапи еволюційного розвитку іконостасів Слобожанщини // Традиції та новації у вищій школі архітектурно-художньої освіти. Збірка наук. праць вищих навч. закладів художньо-будівельного профілю України та Росії. – Х: ХДАДМ, 2003, Вип.№3-4, 2004, Вип. №1-2. –С.219-221.

7. Дерев’янко І.С. Декоративне облаштування підкупольного простору православних храмів, збудованих в стилі класицизм (на прикладі церкви Святої Великомучениці Варвари в с. Капітолівці Ізюмського р-н) // Молода мистецька наука України: ІІІ наукова конференція молодих науковців. –Х., ХДАДМ, 2003.

8. Дерев’янко І.С. Емоційний вплив архітектурного простору храмової споруди // Дизайн-освіта 2003:довід, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. – Х., ХДАДМ, 2003. – С.229-234.

9. Дерев’янко І.С. До питання відбудови храмових споруд (на прикладі храму в ім’я всіх святих в с. Старий Мерчик) // Теорія і практика матеріальної-художньої культури: ІІІ електронна наукова конференція професорсько-викладацького складу ХДАДМ за підсумками роботи у 2002/2003н.р. - Х., ХДАДМ, 2003, №3. – С.38-40.

10. Дерев’янко І.С. Стан сучасного церковного інтер’єру Слобожанщини ХХ-ХХІ ст.// Молода мистецька наука України: VI наукова конференція молодих науковців – Х.: ХДАДМ, 2004, № 6. – С.36-38.

11. Дерев’янко І.С. Дослідження храмових інтер’єрів на основі математичних розрахунків // Дизайн-освіта 2004: теорія, практика та перспективи розвитку: Всеукраїнська наукова конференція , -Х., ХДАДМ, 2004, - С.17-20.