Анотація до роботи:

Кузнєцова М. А. Еволюція теорії ціни від класичної до сучасної. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.01.01 – Економічна теорія. – Одеський державний економічний університет, Одеса, 2005.

Дисертацію присвячено еволюції теорії ціни, в якій виявляється перехідність суспільних відносин на сучасному етапі розвитку економіки на світовому рівні. Здійснено аналіз теоретичних концепцій, які відбивають еволюційний процес розвитку товарно-грошових відносин та якісного їх підриву. Дослідження ціноутворення надало можливість помітити зародження неопосередкованих ринком суспільних відносин в процесі становлення інформаційного суспільства, матеріальним підґрунтям якого виступають інформаційні технології.

Доведено, що на кожному етапі еволюційного розвитку в змісті ціни відбувається зменшення характеристик перетворюваності й відчуження. Водночас відбувається збагачення цього змісту елементами неопосередкованих ринком суспільних відносин. Категорію ціни подано як форму діалектичного перетворення економічної системи як цілісного організму на нову систему неопосередкованих ринком суспільних відносин.

Здійснений у роботі аналіз економічних відносин як органічної системи дає можливість визначити їх головні риси, специфіку і констатувати:

1. Класичне тлумачення ціни , що подане в "Капіталі" К.Маркса як подальший розвиток трудової теорії вартості А. Сміта і Д. Рікардо, відбиває зрілий рівень розвитку органічної системи капіталу, тобто коли вона вже склалася як цілісність.

2. Важливішою ознакою органічної системи є то, що вона не розкладається на елементи і не складається з їх суми. Доведено, що ціна не виступає самостійним елементом, а є найбільш узагальнюючим показником закону саморуху відносин капіталу

3. Розкриваючи сутність ціни, К.Маркс показує, що відхилення ціни від вартості, вартості від абстрактної праці є їх природою чи правилом. Це відхилення не є їх недоліком, а виступає як загальний закон для всієї системи обігу. Механізм руху цього закону прокладає собі шлях крізь безладний хаос відхилень як сліпо діючий закон середніх чисел.

4. Найбільш високим рівнем прояву суті ціни як реалізації закону її відхилення від вартості є зарплата. Аналіз зарплати як перетвореної форми вартості і ціни робочої сили надав можливість К. Марксу розкрити на новому рівні абстракції єдність природи праці, вартості, ціни і показати саморух закону вартості.

5. Закон відхилення ціни від вартості, вартості від абстрактної праці реалізується на всіх рівнях руху вартості. Аналіз процесу утворення середньої норми прибутку і ціни виробництва також відображає загальний закон відхилення й доводить, що товари різних галузей реалізуються по вартості, яка є центром їх постійних відхилень.

6. Різні концепції ціни, які подані в роботах економістів маржиналістської, ординалістської і неокласичної шкіл, найбільшу увагу при аналізі категорії ціни приділяють дослідженню споживчої вартості товару як відображенню суспільних потреб. Крім того, ставиться питання про необхідність планового визначення в ціні співвідношення між виробництвом продукції і затратами різних чинників виробництва. Тому, на нашу думку, дані концепції фіксують зародження самозаперечення її природи у межах панування товарних відносин.

7. В умовах монополістичного й олігополістичного ринків ціна набуває подальшої зміни й виступає як результат свідомого врахування сформованої ринкової ситуації. Ціна регулюється монополією та олігополією у власних цілях, пов'язаних зі стабільністю і сталістю діяльності. Реалізація цих цілей за допомогою цін призводить до формування й розвитку планових засад в цілому у відтворювальному процесі. Через систему лідерства в цінах починає зніматися відокремленість матеріального інтересу виробника. Це свідчить про розвиток перехідності відображених у ціні відносин.

8. В умовах панування потужних корпорацій спостерігається зародження неопосередкованих ринком суспільних відносин. Ціна виступає як перехідна форма. Це виявляється в прагненні корпорації забезпечити собі умови для виживання й саморозвитку. Особливістю його функціонування в корпорації є те, що в її межах спостерігається формування єдності матеріального інтересу її членів. Діяльність корпорації спрямовано на досягнення спільної її мети як єдиного суб'єкта – через систему цін забезпечення стабільності в отриманні доходу та реалізації продукції. Окрім того, корпорації стають залежними одна від одної, об’єднуючись проти сили нестабільності й невизначеності ринку.

9. Найбільших масштабів процес розвитку перехідних відносин набуває в ТНК. До форм його вияву можна віднести: всеосяжне застосовування плану, який включає не лише організацію виробництва та реалізацію товарів, але й визначення всіх економічних показників діяльності ТНК, у тому числі й ціни товару як на внутрішньокорпоративному рівні (трансферні ціни), так і на товари, котрі надходять на ринок; орієнтація виробництва на використання людського чинника; застосовування наукових методів управління, коли праця робітника стає самоорганізованою, самоконтрольованою; прагнення ТНК зорганізовувати невпинне навчання власного персоналу, підвищення його кваліфікаційного, освітнього і в цілому загальнокультурного рівня. Особливу увагу приділяє ТНК науковій діяльності як ресурсній базі власного розвитку, а також інформаційній сфері. У зв'язку з тим, що ТНК функціонують на світовому рівні, становлення неопосередкованих ринком суспільних відносин відбувається в масштабах усього

світу. Всі ці форми зародження неопосередкованих ринком суспільних відносин особливо проявляється у діяльності ТНК телекомунікацій.

10. Матеріальною основою формуючого інформаційного суспільства є нові інформаційні технології. Зв'язок підготовлює, забезпечує процес самоформування соціальної природи людини, розвиток не лише матеріальних, а й духовних її потреб. Через зв’язок відбувається процес становлення нової органічної системи.

11. Процес розвитку неопосередкованих ринком суспільних відносин набув віддзеркалення також в маркетинговій системі. В маркетингу знаходять вираз перехідність відносин від ціни до її самозаперечення, ціна поступово перетворюється у плановий норматив, який відображає суспільні потреби. Тому маркетинг постає формою реалізації суспільних потреб, що підготовлені розвитком зв’язку. Маркетингова система на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства є найбільш розвиненою формою вияву становлення неопосередкованих ринком суспільних зв'язків за збереження панування товарних. Таке розуміння маркетингової системи створює необхідність розгляду її практичного застосовування не лише на мікро-, але й на макрорівні. У зв'язку з цим ми пропонуємо, щоб в Україні в усіх структурних елементах державного управління, міністерствах, комітетах і в найважливіших структурних промислових організаціях було створено спеціальні маркетингові служби. Дані служби повинні здійснювати вивчення ринку й управління виробництвом через механізм цін як планових нормативів, які забезпечують формування і задоволення суспільних потреб на базі розвитку новітніх інформаційних технологій.

12. Перехідність відносин, яка відображена у ціні виявляється в Україні суперечливо. Це пов'язано з тим, що перетворення в економіці України повинні реалізовувати протікання як єдиного процесу розвиток ринкової свободи й планування діяльності виробників, тобто бути зорієнтованими на світовий рівень розвитку відносин. .

13. Еволюція теорії ціни від класичної до сучасної показує, що у межах старої форми ціни відбувається процес її самозаперечення як такої. В цьому процесі саморуху через різні рівні перехідності форм відбувається зародження генної системи нового соціального організму.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях

1. Кузнецова М. А. Система ценообразования и ее особенности в условиях процесса приватизации связи // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова: Період. наук. зб. Спеціалізований випуск “Економіка галузі зв’язку”. – Одеса, 1999. – С. 48-53 (0,43 д. а.).

2. Кузнєцова М. А. Формування товарно-грошових відносин і перехід до безпосередньо суспільних (Розвиток економічної еліти України) // Українська еліта та її роль в державотворенні: Зб. наук. пр. УАДУ при Президентові України. – К., 2000. – № 1, 2. – С. 110-113 (0,28 д.а.).

3. Кузнєцова М. А. Об’єктивні умови формування людини як особистості – активного суспільного суб’єкта // Філософія, соціологія, психологія: Зб. наук. пр. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 2000. – Вип. 5. Ч. 1. – С. 54-57 (0,16 д. а.).

4. Кузнецова М. А. Связь – материальная основа переходных форм в системе ценообразования // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова: Період. наук. зб. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв’язку. – Одеса, 2001. – № 1. – С. 113-115 (0, 3 д.а.).

5. Кузнєцова М.А. Маркетинг як форма вияву перехідних відносин від товарних до безпосередньо суспільних // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. ОДЕУ. – Одеса, 2001. – Вип. 8. Ч. 2. – С. 99-100 (0,21 д. а.).

6. Кузнєцова М. А. Перехідні форми відносин від ціни до маркетингу // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. ОДЕУ. – Одеса, 2001. – Вип. 10. – С. 367-371 (0,52 д. а.).

7. Кузнецова М. А. Формирование непосредственно-общественных отношений и роль связи в этом процессе // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова: Період. наук. зб. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв’язку. – Одеса, 2002. – № 1. – С. 161-163 (0,36 д. а.).

8. Кузнецова М.А. Глобализация в связи как форма проявления генезиса непосредственно-общественных отношений // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова: Період. наук. зб. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв’язку. – Одеса, 2002. – № 2. – С. 103-105 (0,33 д. а.).

9. Кузнєцова М. А. Інформаційне суспільство та процес його становлення // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. ОДЕУ. – Одеса, 2003. – Вип. 15. – С. 146-150 (0,44 д. а.).

В інших виданнях

10. Кузнецова М. А. Связь как материальная основа непосредственно-общественной, плановой деятельности // Матер. 3-ей междунар. науч.-тех. конф. студ., асп. и мол. спец. стран СНГ «Техника и технология связи». 11-13 сентября 2001 г. – Одесса. – С. 547-551 (0,33 д. а.).

11. Кузнецова М. А. Формы проявления процессов становления информационного общества // Матер. 6-ой междунар. науч.-техн. конф. «Современные проблемы телекоммуникаций». 19-22 авг. 2003 г. «Телеком-2003». – Одесса. – С. 105-106 (0,16 д. а.).

12. Кузнецова М. А. Переходные формы отношений от товарных к непосредственно-общественным при становлении информационного общества // Всеукр. наук.-практ. сем. “Проблеми економічного розвинення і ефективного управління в галузі зв’язку”. 22-23 травня 2003 р. – Одеса. – С. 92-94 (0,14 д. а.).

13. Кузнєцова М. А. Методичні поради та плани семінарських занять з курсу: «Мікроекономіка». – Одеса: УДАЗ ім. О. С. Попова, 2001. – 20 с. (1,4 д. а.).