Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія України


Верезомська Світлана Жоржівна. Ф.Ернст у пам'яткоохоронному русі України 1917-1933 рр. : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Верезомська С. Ж. Ф.Л.Ернст у пам’яткоохоронному русі України 1917-1933рр. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2002.

В дисертації показано, що унікальним явищем вітчизняної історії 1917-1933 рр. у контексті національного відродження була активізація кращих сил української інтелігенції у боротьбі за розбудову національної культури. Ціла плеяда вчених-гуманітаріїв у складних соціально-політичних умовах української революції та тоталітарного сталінського режиму своєю напруженою працею сприяла збереженню вітчизняної історико-мистецької спадщини, як джерела духовності і самобутності українського народу.

Одним із таких вчених-ентузіастів був Федір Ернст, який відігравав помітну роль у процесі збереження української історико-культурної спадщини у 1917-1933 рр.

У 1917-1933 рр. діяльність пам’яткоохоронних інституцій була тісно пов’язана з вітчизняним музейним будівництвом. Активну участь у цих процесах брав і Ф. Ернст, завдяки якому було засновано та збагачено численні музеї м. Києва. Працюючи над поповненням і дослідженням музейних колекцій учений розробив розширену концепцію українського мистецтва та приклав багато зусиль для популяризації творчості видатних майстрів. Мистецтвознавчі розвідки Ф. Ернста, присвячені творчості Г. Нарбута, Т. Шевченка, Г.Гольпайна, Гроте та ін. і сьогодні викликають велику зацікавленість дослідників української культури.

Важливим аспектом пам’яткоохоронного руху зазначеного періоду було намагання вирішити проблему повернення історико-культурної спадщини України. Завдяки наполегливій діяльності Ф. Ернста у цьому напрямку вітчизняні музеї збагатилися численними експонатами, виділеними провідними музейними установами РСФРР.

Введення у науковий оббіг широкого кола джерел дало можливість підтвердити значимість ролі Ф. Ернста у процесі охорони, дослідження та повернення історико-культурної спадщини України 1917-1933 рр.