Анотація до роботи:

Кончаковська Т.В. Фактори ризику, клінічний перебіг та прогноз гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у доношених новонароджених. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10. – педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.

Обстежено 145 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураження центральної нервової системи та 171 здоровий доношений новонароджений. У 44 дітей основної групи та 12 дітей групи порвіняння в сироватці крові визначені цитокіни TNF, IL-1, IL-6, імуноглобуліни Ig A, Ig M, Ig G та С-реактивний білок. Виявлені фактори ризику гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених. Визначено три ступеня гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, показаний зв’язок неврологічних та екстраневральних симптомів із ступенем тяжкості захворювання. Вироблені прогностичні критерії захворювання. Показаний зв’язок факторів ризику та клінічних симптомів гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у доношених новонароджених із зростанням рівня сироваткових цитокінів протягом першої доби після народження. Розроблено алгоритм діагностики захворювання.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання сучасної неонатології та педіатрії – удосконалення критеріїв ранньої діагностики та прогнозу гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених на підставі визначення факторів ризику, особливостей клінічного стану та характеру імунних змін.

1. Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи є поширеною патологією серед доношених новонароджених групи високого перинатального ризику. Частота зустрічаємості ГІУ ЦНС серед доношених новонароджених неонатологічних відділень спеціалізованої дитячої лікарні становить 60,9% основних діагнозів при надходженні до лікарні та 47,8% основних діагнозів при виписці з лікарні. З високою поширеністю гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС пов’язана чутливість його діагностики (0,86). Специфічність діагностики (0,62) і позитивна прогностична значимість (0,67) уражень центральної нервової системи є невисокими. Сумарна класифікаційна достовірність ранньої діагностики гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у доношених новонароджених є недостовірною (0,47) і найнижчою у порівнянні з іншими захворюваннями (0,80-0,98).

2. Провідними факторами ризику ГІУ ЦНС доношених новонароджених є захворювання серцево-судинної системи матері – НЦА за гіпертонічним та кардіальним типами, гіпертонічна хвороба, вади серця (21,8%), пізній гестоз (35,6%), надмірна прибавка ваги під час вагітності (46,1%), обвиття пуповини (22,8%), слабкість пологової діяльності (21,8%), гостра гіпоксія плода (31,7%). Ризик ГІУ ЦНС зростає при одночасній дії декількох факторів.

3. Новонароджені з ГІУ ЦНС відрізняються достовірно нижчою оцінкою за шкалою Апгар на першій (5,5±0,05) та п’ятій (7,2±0,05) хвилинах життя, обсягом проведених реанімаційних заходів, які включають ветиляцію мішком і маскою (40,7%), санацію трахеї (4,8%), проведення зовнішнього масажу серця (6,2%) та введення адреналіну в вену пуповини (2,8%).

ГІУ ЦНС легкого ступеню розвивається у 74,3% немовлят, народжених в асфіксії, і характеризується нормалізацією стану протягом 3-5 днів. Основними його ознаками є зниження вроджених рефлексів періоду новонародженості, зміна тонусу м’язів, тремор, періоди неспокою, а також розвиток екстраневральних порушень у 16,6% немовлят (ДН І ступеню (10,7%), НЕК (13,3%), гіпербілірубінемія (16,0%) та геморагічний синдром (5,3%)).

ГІУ ЦНС середньо-тяжкого ступеню розвивається у 24,0% немовлят, народжених в асфіксії. Основними його симптомами є порушення свідомості (23,1%), судоми (34,6%), пригнічення рефлексів періоду новонародженості (11,5%), ністагм (23,1%), тонічна екстензорна поза (19,2%). Розвиток екстраневральних порушень відмічено у 100% немовлят даної групи (ДН ІІ-ІІІ ступеню (80,8%), НЕК (57,7%), гіпербілірубінемія (46,2%), синдром ДВЗ (30,8%), порушення кровообігу (21,3%), гостра ниркова недостатність (26,9%)).

ГІУ ЦНС тяжкого ступеню відмічається у 1,7% дітей, народжених в асфіксії, і проявляється коматозним станом, поліорганною недостатністю.

4. У доношених новонароджених з ГІУ ЦНС відмічаються ознаки системної запальної відповіді з підйомом концентрації цитокінів, лейкоцитозом, появою СРБ, зниженням рівня IgG. В сироватці крові доношених дітей з ГІУ ЦНС протягом першої доби після народження відмічається достовірний підйом концентрацій TNF, IL-1, IL-6. Відмічається прямий з’язок підвищеної концентрації прозапальних цитокінів з факторами ризику ГІУ ЦНС (серцево-судинними захворюваннями (r_А=0,26), звичною невиношуваністю вагітності (r_А=0,29), пізнім гестозом (r_А=0,29), ГРВІ в другій половині вагітності (r_А=0,22), операцією накладання акушерських щипців (r_А=0,26)), з симптомами ГІУ ЦНС легкого ступеню (аномальним тонусом м’язів (r_А=0,51), підвищеною збудливістю (r_А=0,25), пожвавленим рефлексом Моро (r_А =0,28)), з симптомами ГІУ ЦНС середньо-тяжкого ступеню (симптомами орального автоматизму (r_А=0,31), судомами (r_А=0,31), порушенням свідомості (r_А=0,31), тонічною екстензорною позою (r_А=0,30)), а також поліорганною дисфункцією (некротичним ентероколітом (r_А=0,31), гіпербілірубінемією (r_А=0,33), набряками (r_А=0,33), артеріальною гіпотензією (r_А=0,27), геморагічним синдромом (r_А =0,30)).

5. Розроблений алгоритм дозволяє діагностувати ГІУ ЦНС з точністю 90,0%.

6. Віддалені наслідки у віці 8-10 місяців є позитивними у свіх немовлят з ГІУ ЦНС легкого ступеню та у 57,9% немовлят з ГІУ ЦНС середньо-тяжкого ступеню. Прогноз захворювання є несприятливим у 42,1% немовлят з ГІУ ЦНС середньо-тяжкого ступеню. Прогноз захворювання є поганим (смерть або розвиток дитячого церебрального паралічу) у всіх обстежених дітей з ГІУ ЦНС тяжкого ступеню.

Публікації автора:

1. Перинатальний сепсис: клініко-мікробіологічні спостереження, діагностика, інтенсивна терапія // Матеріали конф. “Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему”, Київ, 1999. - С.126-128. (співавт. Є.Є.Шунько, О.Г.Король, М.Б.Каніболоцька). Статистична обробка, підготовка статті до друку.

2. Сучасні погляди на удосконалення якості перинатальної допомоги // Матеріали конф. “Організація системи якості медичної допомоги, медичних послуг населенню із застосуванням інформаційних технологій”, Київ, 1999. - С.81-83. (співавт. Є.Є.Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

3. Інтенсивна терапія передчасно народжених дітей з асфіксією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2000. - Вип.9, Книга1. - С.520-524. (співавт. Є.Є.Шунько, О.Г.Король). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

4. Клінічні особливості перинатальної асфіксії та гіпоксично-ішемічної енцефалопатії новонароджених // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №2-3. - С.207-209. (співавт. Є.Є.Шунько, Т.В.Терещенко, О.Г.Суліма, О.Г.Король). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

5. Перинатальні фактори в формуванні постнатальної адаптації новонароджених від матерів з еклампсією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2001. - Вип.10, Книга2. - С.52-59. (співавт. О.Г.Суліма, Н.М.Басараба). Статистична обробка, підготовка статті до друку.

6. Сучасні погляди на гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи новонароджених // Укр.медичний часопис. - 2001. - №4 (24). - VII/VIII - С.81-86. (співавт. Є.Є.Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

7. Клинические особенности гипоксически-ишемической энцефалопатии новорожденных / A II-a conferint national de medicin perinatal cu participare international. Chisinau, 2001. Buletin de perinatologie №3. - P.164-165. (співавт. Є.Є.Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

8. Фактори ризику розвитку асфіксії та гіпоксично-ішемічної енцефалопатії новонароджених // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2001. - Вип.10, Книга2. - С.52-59. (співавт. Є.Є.Шунько, О.Г.Суліма, Т.В.Терещенко, Н.М.Басараба). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

9. Роль TNF, IL-1 та IL-6 у гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія – 2002. - №1. - С. 15-21. (співавт. Є.Є.Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

10. Про можливу роль пологової травми в розвитку гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС // Матеріали ІІ Конгресу неонатологів України “Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених”, Харків, 2002. - с.19-21. (Співавт. Шунько Є.Є.). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.

11. Особливості деяких показників цитокінового статусу у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи // Матеріали конф. “Актуальні питання неонатології та дитячого харчування”. Вінниця, 2002. - с.66-69. (Співавт. Шунько Є.Є.). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка тез до друку.

12. Патент № 48665 А України “Спосіб ранньої діагностики гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи новонароджених” Кончаковська Т.В., Шунько Є.Є. Пат. дата 15.08.2002. - Заявл. 07.11.2001. - Опубл. 15.08.2002. - Бюл.№8. -3с.