Анотація до роботи:

Безносенко М.П. Фактори ризику виникнення та методи профілактики рецидивів раку ендометрія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Національний інститут раку, Київ, 2009.

Робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування хворих на рак ендометрія (РЕ). На підставі проведеного ретроспективного аналізу вивчені локалізація і частота виникнення рецидивів РЕ. Досліджено вплив факторів ризику на виживаність і частоту рецидивів у хворих на РЕ. Розроблена багатофакторна система прогнозування ризику розвитку рецидивів РЕ з визначенням трьох ступенів ризику. За допомогою багатофакторного дисперсійного аналізу визначено і доведено спільний вплив різноманітних факторів на розвиток рецидивів РЕ. Оптимізовані показання до проведення ад’ювантної поліхіміотерапії у хворих з високим ризиком виникнення рецидивів захворювання.

На підставі ретроспективного аналізу доведено, що хворі на рак ендометрія Т1b-c стадії є неоднорідною групою за морфологічною структурою пухлини, клінічним перебігом і прогнозом захворювання. Гістологічна структура і ступінь диференціювання пухлини, глибина інвазії пухлини в міометрій, локалізація в порожнині матки, стан реґіонарних лімфатичних вузлів, об’єм операції і метод лікування є прогностичними факторами ризику виникнення рецидивів РЕ, що підтверджується результатами багатофакторного аналізу.

Для визначення об’єму хірургічного втручання у хворих на РЕ T1b-c стадії оптимальним є інтраопераційне стадіювання з урахуванням прогностичних факторів ризику розвитку рецидивів захворювання.

Пангістеректомія II типу є стандартним об’ємом хірургічного лікування хворих на аденокарциному T1c G2 і T1b-c G3, залозисто-плоскоклітинний РЕ.

Шляхом багатофакторного дисперсійного аналізу виявлено 7 найбільш інформативних факторів прогнозування виникнення РРЕ. Визначено три ступені ризику виникнення рецидивів (низький – R<25%, середній – R від 25% до 50%, високий – R>50%).

Показання до ад’ювантної поліхіміотерапії у хворих на РЕ T1b-c стадії ґрунтуються на багатофакторному дисперсійному аналізі прогнозування ризику виникнення рецидивів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання – підвищення ефективності лікування хворих на РЕ шляхом застосування багатофакторної системи прогнозування виникнення рецидивів і оптимізації радикального лікування.

1. За даними ретроспективного аналізу, хворі на РЕ Т1b-c стадії є неоднорідною групою за морфологічною структурою пухлини, клінічним перебігом і прогнозом захворювання. Гістологічна структура і ступінь диференціювання пухлини, глибина інвазії пухлини в міометрій, локалізація в порожнині матки, стан реґіонарних лімфатичних вузлів, об’єм операції і метод лікування впливають на виникнення РРЕ, що підтверджується результатами багатофакторного аналізу.

2. Для визначення об’єму хірургічного втручання у хворих на РЕ T1b-c стадії оптимальним є інтраопераційне стадіювання з урахуванням прогностичних факторів розвитку рецидивів захворювання. Розширення хірургічного об’єму (пангістеректомія ІІ типу) приводить до зниження частоти виникнення локальних рецидивів у хворих на аденокарциному G2 з 12,3±3,4% до 3,2±1,4%; аденокарциному G3 – з 27±10,3% до 8,8±4,7%; у хворих на залозисто-плоскоклітинний рак – з 22,2±13,3% до 15,7±8,1%.

3. Рецидиви захворювання виникають у 12,1±3,2% хворих на РЕ Т1b-c стадії. 59,4±7,0% рецидивів виникали в перші 2 роки після лікування. Частота виникнення локальних рецидивів – 8,2±2,7%, віддалених, – 3,8±1,9%.

4. Пангістеректомія II типу є стандартним об’ємом хірургічного лікування хворих з аденокарциномою T1c G2 і T1b-c G3, залозисто-плоскоклітинним РЕ, що дозволяє підвищити показники 5-річної виживаності хворих на аденокарциному G2 з 75,3±3,1% до 82,2±2,7%, аденокарциному G3 – з 66,5±7,2% до 73,3±6,7%, у хворих на залозисто-плоскоклітинний рак – з 61,8±7,3% до 69,7±8,8%.

5. Шляхом багатофакторного дисперсійного аналізу визначено 7 основних факторів для прогнозування ризику виникнення РРЕ. Найбільш впливовими є гістологічний тип і ступінь диференціювання пухлини, глибина інвазії в міометрій, стан реґіонарних лімфатичних вузлів, об’єм хірургічного втручання. Визначено три ступені ризику виникнення рецидивів (низький – R<25%, середній – R від 25% до 50%, високий – R>50%), що підтверджується частотою виникнення рецидивів: низький – 5,4%, середній – 9,6%, високий – 22,9%.

6. Показання до застосування ад’ювантної поліхіміотерапії у хворих на РЕ T1b-c стадії ґрунтуються на результатах багатофакторного дисперсійного аналізу прогнозування ризику виникнення рецидивів. Проведення ад’ювантної поліхіміотерапії доцільне у хворих на РЕ з високим ризиком виникнення рецидивів (R>50%), що вірогідно знижує частоту виникнення рецидивів захворювання з 22,9±2,8% до 16,9±2,1% (р<0,05).

Публікації автора:

За матеріалами дисертації опубліковано 4 журнальні статті.

1. Проблеми лікування хворих на рак ендометрія / Л.І. Воробйова, С.В. Неспрядько, О.В. Турчак, М.П. Безносенко // Здоровье женщины. – 2006. – №3 (27). – С. 216–218. (Особистий внесок здобувача: збір клінічного матеріалу, оцінка результатів, підготовка статі)

2. Воробьева Л.И. Поздний рецидив рака тела матки (клинический случай) / Л.И. Воробьева, А.В. Турчак, М.П. Безносенко // Онкология. – 2007. – Т.9, №2. – С. 151–153. (Особистий внесок здобувача :участь в проведенні лікування, підготовка статі)

3. Воробьева Л.И. Факторы прогноза и особенности рецидивирования начального рака эндометрия / Л.И. Воробьева, С.В. Неспрядько, М.П. Безносенко // Онкология. – 2007. – Т.9, №3. – С. 198–201. (Особистий внесок здобувача: збір клінічного матеріалу, лікування хворих за розробленою методикою, оцінка результатів, підготовка статі)

4. Воробьева Л.И. Факторы прогноза возникновения рецидивов начального рака эндометрия / Л.И. Воробьева, А.В. Турчак, М.П. Безносенко // Здоровье женщины. – 2008. – №3(36). – С. 31–33. (Особистий внесок здобувача: збір клінічного матеріалу, лікування хворих за розробленою методикою, оцінка результатів, підготовка статі)