Анотація до роботи:

Усаченко І.Е. Фактори ризику захворюваності дітей з урахуванням маси тіла при народженні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2003.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики ризику розвитку і профілактики ГВ у дітей, з урахуванням маси тіла при народженні, на підставі виявлення залежностей між масою тіла при народженні дитини і станом окремих ланок імунітету, гемостазу і гемограми. У роботі, на прикладі ГВ, що розглядається в якості моделі неспадкового захворювання, доведено, що зв'язок між масою тіла дитини при народженні і станом систем імунітету і гемостазу зберігається не тільки в періоді новонародженості, але і в інші вікові періоди.

Факторами ризику розвитку та ускладненого перебігу ГВ в дітей є низька маса тіла при народженні, фенотипічні особливості: фенотип В у хлопчиків і АВ у дівчаток, сухий тип вушної сірки, світлий тип волосся і очей, невміння згортати язик трубочкою. У дітей з низькою масою тіла при народженні і даними фенотипічними особливостями ГВ розвивається в більш ранньому віці, має більш тяжкий перебіг, клінічне видужання не супроводжується нормалізацією лабораторних показників. В основі ГВ знаходяться імунокомплексні механізми, недостатність системи фагоцитозу.

Обгрунтовано, що профілактика ГВ у дітей з низькою масою тіла при народженні повинна бути спрямована, насамперед, на підвищення неспецифічної резистентності дитячого організму.

Виявлено особливості взаємозв'язків маси тіла при народженні та адаптаційно-компенсаторними можливостями дитини. Чим менше маса тіла при народженні, тим більш виражені зміни з боку імунітету і гемостазу, вище ризик розвитку ГВ, що є моделлю дослідженого нами розповсюдженого в дітей неспадкового захворювання мультифакторіальної природи.

1. Діти із середніми масо-зростовими показниками при народженні мають найбільш адаптовані гомеостатичні можливості. У дітей з масою тіла при народженні 3000 – 4000 г період новонародженості перебігає відносно сприятливо, а ГВ – частіше без ускладнень. У генезі захворювань таких дітей провідна роль переважно належить екзогенним факторам.

2. В міру відхилення маси тіла при народженні від середніх показників, резистентність організму дитини знижується. Це пов'язано зі змінами в системах імунітету і гемостазу, що найбільш виражені в дітей з масою тіла при народженні менше 3000 г та супроводжується частим розвитком захворювання в період новонародженості, ГВ у них має більш тяжкий перебіг з розвитком ускладнень і схильністю до рецидивування. В генезі захворювань провідна роль належить ендогенним факторам.

3. Переважаючу частину дітей з відхиленнями маси тіла від середніх показників складають діти, які мають масу тіла при народженні менше 3000 г. Факторами ризику розвитку захворювань у них є зниження показників Т-лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів, порушення в системі гемостазу, які зберігаються не тільки в періоди новонародженості, але й в інші періоди дитячого віку.

4. Діти з низькою масою тіла при народженні мають підвищену схильність до захворювань у ранньому віці. ГВ у них частіше розвивається у віці 4 – 6 років, протікає в більш тяжких формах, з рецидивами і розвитком ускладнень.

5. У дітей з масою тіла при народженні менше 3000 г, у випадку розвитку ГВ, сумісний вплив ендогенних і екзогенних факторів ризику реалізується шляхом зниження резервних функцій нейтрофільних лейкоцитів, зростанням низькомолекулярних ЦІК, дисбалансом в системі гемостазу, високою активністю запального процесу. Клінічно це виявляється початком захворювання в більш ранньому віці, ускладненим перебігом, невідповідністю клінічного видужання нормалізації лабораторних показників.

6. Факторами підвищеного ризику розвитку захворювань, ускладненого перебігу періоду новонародженості і ГВ у дітей дослідженого контингенту є низька маса тіла при народженні, фенотип В у хлопчиків, АВ у дівчаток, сухий тип вушної сірки, світлий тип волосся і очей, невміння згортати язик трубочкою.

Публікації автора:

1. Кобец Т.В., Усаченко И.Е. Генетическая детерминированность развития и течения геморрагического васкулита у детей (обзор литературы) // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения:Тр. Крым. гос. мед.ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь. – 1997. – Т. 133, Ч. II. – С. 94 – 98. (Особистий внесок здобувача (85 %) полягає в підборі літератури, аналізі досягнень медицини за темою, виділенні перспективних напрямків подальших досліджень, підготовці статті до друку).

2. Кобец Т.В., Усаченко И.Е., Снеткова Н.С. Состояния отдельных звеньев иммунитета и гемостаза у новорожденных детей с учетом массы тела при рождении // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения:Тр. Крым. гос. мед.ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь. – 1998. – Т. 134, Ч. II. – С. 262 – 267. (Особистий внесок здобувача (80 %) полягає в клінічному підборі дітей, проведенні лабораторних досліджень, обґрунтуванні залежності окремих ланок систем імунітету і гемостазу новонароджених дітей від маси тіла при народженні, статистичній обробці даних, обґрунтуванні висновків).

3. Кобец Т.В., Усаченко И.Е Факторы риска осложненного течения периода новорожденности у детей с низкой массой тела при рождении // Цитология и генетика. – 2001. – Т.35, № 5. – С. 49 – 53. (Особистий внесок здобувача (85 %) полягає в проведенні лабораторних досліджень, встановленні факторів ризику ускладненого перебігу новонародженості в дітей з низькою масою тіла при народженні, статистичній обробці даних, обґрунтуванні висновків).

4. Усаченко И.Е, Кобец Т.В. Особенности защитной иммунной системы новорожденного // Таврический медико-биологический вестник. – 2000. – Т. 3, № 3 – 4. – С. 270 – 273. (Особистим внеском здобувача (85 %) є надання ідеї дослідження, аналіз імуногенезу в дітей у періоді новонародженості та оцінка ролі окремих груп імуноглобулінів у механізмі адаптації, обгрунтування необхідності виділення дітей з генетично детермінованими порушеннями в ланках імунітету в групи ризику, підготовці статті до друку).

5. Усаченко И.Е. Состояние иммунитета и гемостаза у детей, больных геморрагическим васкулитом, с учетом их фенотипа // Таврический медико-биологический вестник. – 2002. – Т. 5, № 4. – С.81 – 84.

6. Кобец Т.В., Усаченко И.Е. Факторы риска заболеваемости детей с низкой массой тела при рождении // Материалы конгресса педиатров с международным участием: “Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования”. – Киев. – 2001. – С. 17 – 18. (Особистий внесок здобувача (85 %) у дослідженні антенатальних характеристик у дітей з урахуванням маси тіла при народженні, встановленні факторів ризику зниження резистентності і підвищення захворюваності у дітей).

7. Kobetz Т., Ivanova M., Grydalyuk A., Usachenko I., Lagunova N. "Immunologic reactivity of children with different phenotypic indications" // IWA. International wound association the 5th international congress. – Tel – Aviv. – 1998. – Р. 75. (Особистий внесок здобувача в розробці оцінки та ймовірності розвитку захворювань дітей з різними фенотипічними ознаками).