Анотація до роботи:

Мотилевська Т.В. Фактори, що впливають на перебіг та прогноз нестабільної стенокардії (показники добового моніторування ЕКГ та АТ, ліпідного обміну та тромбоцитарного гемостазу) та їх медикаментозна корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. – кардіологія. –Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.

Дисертація присвячена розробці підходів до оптимізації лікування нестабільної стенокардії та визначенню чинників, що впливають на найближчий та віддалений прогноз. Обстежено 119 хворих. Показана доцільність раннього призначення симвастатину та комбінації антитромботичних препаратів (аспірін та тієнопіридини), що сприяє покращанню кліничного перебігу захворювання, агрегаційних властивостей тромбоцитів та найближчого прогнозу хворих. Доведено, що ці ефекти симвастатину не залежать від початкового рівня загального холестерину сироватки крові. Обгрунтована доцільність проведення добового моніторування ЕКГ та АТ на початку госпіталізації з метою визначення чинників несприятливого найближчого та віддаленого прогнозу. Результати роботи впроваджено в практику кардіологічних відділень лікарень м. Харківа та Харківській області.

1. До схеми лікування хворих на НС доцільно додавати статини (незалежно від початкового рівня ліпідів) та комбінацію антітромботичних препаратів (аспірін та тієнопіридини), про що свідчать результати вивчення впливу рекомендованой терапії на клінічний перебіг захворювання, показники добового моніторування ЕКГ, ліпідного обміну, агрегаційних властивостей тромбоцитів, рівня МДА та ДК та оцінки найближчого прогнозу хворих.

2. Позитивний вплив симвастатину на клінічний перебіг захворювання, ступінь АДФ-індукованой агрегації тромбоцитів та рівень маркерів ПОЛ спостерігається і в хворих з нормальним вихідним рівнем холестерину.

3. Поєднанне застосування антитромботичних препаратів з різним механізмом дії (аспірін та тієнопіридини) здійснює більш значущий вплив не тільки на агрегаційні властивості тромбоцитів, але і на клінічний перебіг захворювання, показники добового моніторування ЕКГ та найближчий прогноз.

4. Встановлено зв’язок між добовим профілем АТ та важкостю клінічного перебігу захворювання. У групі хворих з нічною гіпертензією частіше зустрічаються особи із супутнім цукровим діабетом, із наявністю судиних подій у минулому (інфаркт, інсульт), з більш важким перебігом коронарной недостатності (частота приступів стенокардії, потреба у нітрогліцерині, показники добового моніторування ЕКГ) та потребою у посиленій терапії.

5. Найближчий прогноз при НС залежить від частоти, тривалості та характеру епізодів ішемії міокарду за даними добового моніторування ЕКГ, ступеня АДФ- та колаген- індукованой агрегації тромбоцитів, наявності другої хвилі агрегації та відсутності дезагрегації, а також від додавання до схеми лікування сімвастатину та тієнопіридинів.

6. Предикторами несприятливого віддаленого прогнозу при НС є: наявність серцевої недостатності, артеріальной гіпертензії з високими цифрами середнього систолічного артеріального тиску, великої варіабельності АТ, порушення добового профілю АТ; часта, тривала та «глибока» ішемія міокарду за данними добового моніторування ЕКГ, зниження вмісту ХС ЛПВЩ та підвищення ХС ЛПНЩ, ТГ, нізький рівень дієнових кон’югат та високий ступінь АДФ-індукованой агрегації тромбоцитів.

Публікації автора:

1. Исаева А.С., Сиротников Е.Л., Кононенко Л.Г., Мотылевская Т.В. Прогностическое значение индекса миокардиального повреждения у больных с острыми коронарными синдромами // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – №2. –С.46-48.

Автором проведено підбір та переклад іноземної літератури про сучасний стан проблеми лікування та прогнозування перебігу гострого коронарного синдрому.

2. Мотылевская Т.В., Исаева А.С. Результаты лечения эмоксипином больных ранней постинфарктной стенокардией // Український медичний альманах. –2001. –№1. –С.122-125.

Автором проведено клінічне обстеження хворих на інфаркт міокарду, статистична обробка та аналіз результатів.

3. Мотылевская Т.В. Связь показателей суточного мониторинга АД с клиническим течением нестабильной стенокардии // Український медичний альманах. –2002. –№3. –С.92-96.

4. Мотылевская Т.В. Клиническая эффективность и влияние на агрегационную активность тромбоцитов различных схем антитромбоцитарной терапии у больных нестабильной стенокардией // Проблеми медичної науки та освіти. –2002. –№4. –С.70-73.

5. Целуйко В.Й., Мотылевская Т.В. Применение симвастатина в лечении нестабильной стенокардии // Український кардіологічний журнал. –2003. –№1. –С. 42-46.

Автором проведен підбір літературних джерел, клініко-інструментальне обстеження хворих, статистична обробка та аналіз одержаних результатів.

6. Motylevskaya T.V., Tseluyko V.I. Non-lipid lowering effects of simvastatin in the treatment of non-ST-segment elevation acute coronary syndrome // Heart 2002 May, Vol. 87, suppl.1. European Conference on Management of Coronary Heart Disease. –Nice (France). –P. A14.

Автором обстежено хворих на гострий коронарний синдром, проведено статистичну обробку одержаних результатів.

7. Целуйко В.Й., Мотылевская Т.В., Каравайцева М.И., Малахова Л.В. Симвастатин в лечении больных нестабильной стенокардией. –Материалы Республиканской научно-практической конференции “Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении”. –Харьков. –2001. –С.126-127.

Автор забезпечував підбір та обстеження хворих. Проводив статистичну обробку отриманих даних.

8. Мотылевская Т.В. Показатели суточного мониторирования ЭКГ и функционального состояния тромбоцитов –взаимосвязь и взаимовлияние у пациентов с нестабильной стенокардией. –Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции. “Роль первичной и вторичной профилактики основных заболеваний в улучшении качества жизни”. –Харків. –2001. –С. 87-88.

9. Мотылевская Т.В., Почепцова Е.Г., Каравайцева М.И. Состояние патогенетических факторов у больных нестабильной стенокардией. –Матеріали Об’єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів. “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”.–Київ. –2001. –С.145-146.

Автор забезпечував підбір та обстеження хворих. Проводив статистичну обробку отриманих даних.

10. Мотылевская Т.В. Связь между клинико-гемодинамическими показателями у больных с острым коронарным синдромом и суточным профилем артериального давления.- Матеріали Української науково-практичної конференції. “Профілактика і лікування артерільной гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми”. –Київ. –2002. –С.77-78.

11. Мотылевская Т.В. Негиполипидемические эффекты симвастатина при лечении больных нестабильной стенокардией. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині”. –Харків.-2001. –С.53-54.

12. Мотилевська Т.В. Серцева недостатність як предиктор несприятливого найближчого та віддаленого прогнозу хворих на гострий коронарний синдром. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині”. –Харків.-2002. –С.40.