Анотація до роботи:

Спінул О.А. “Фактори визначення хірургічної тактики при стенотично-оклюзуючих ураженнях в каротидному басейні”.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за специальністю 14.01.05 – нейрохірургія. - Інститут нейрохірургії імені академика А.П.Ромоданова АМН України, м.Київ, 2004.

При обстеженні 150 хворих, оперованих з приводу стенотично-оклюзуючих уражень в басейні сонної артерії, встановлено, що стан церебральної гемодинаміки та результати хірургічного лікування повязані з наступними факторами (р<0,05): глибиною неврологічного дефекту, розміром вогнища ішемії, формою ураження сонних артерій та віком хворих.

Після застосування відповідних оперативних втручань поліпшення неврологічного стану спостерігалось у 63,3% хворих.

Проведене дослідження та аналіз оперативних втручань дозволили, в залежності від кінцевого результату, виділити дві групи операцій: ліувально-профілактичні та профілактичні.

Використання розробленого прогностичного коефіцієнта дало можливість підвищити результативність оперативних втручань до 87%. Отримані результати підтверджують ефективність оперативного лікування при стенотично-оклюзуючих процесах в каротидних басейнах.

1.При стенотично-оклюзуючих процесах в басейні сонної артерії на вираженість компенсації церебральної гемодинаміки вірогідно впливають (р<0,05):

а) вік – у 40,9% хворих похилого віку спостерігається суб- та декомпенсована гемодинаміка;

б) форма ураження судин - при тромбозах внутрішньої сонної артерії 50% пацієнтів мають суб- та декомпенсовану гемодинаміку;

в) розмір вогнища ішемії – суб- та декомпенсована гемодинаміка виявляється у 50% хворих з діаметром зони низької щільності при компютерній томографії більше 5 см;

2.Зменшення неврологічного дефекту після операції мало місце (р<0,05):

а) у 70,3% хворих молодого та середнього і у 22,7% похилого віку;

б) у 82,1% пацієнтів з початковими, легкими або помірними і у 32,7% із значними та важкими неврологічними проявами;

в) у 74,4% хворих із атеросклеротичними стенозами та у 69,7% - з патологічними подовженнями сонних артерій;

г) у 75,8% пацієнтів з вогнищем ішемії на компютерній томографії менше 3 см в діаметрі та у 29,6% - з вогнищем ішемії більшого діаметра.

3. В діагностиці ступеня компенсації церебральної гемодинаміки у складі діагностичного комплексу з електроенцефалографії, ультразвукової та транскраніальної доплерографії має значення проба з тимчасовою компресією загальної сонної артерії (проба Матаса) Після обстеження пацієнтів за допомогою проби Матаса встановлено, що у 19,3% хворих спостерігається порушення церебральної гемодинаміки та колатерального кровообігу.

4.Після проведеного оперативного лікування (виправлення патологічних подовжень, ендартеректомія, формування Е1КМА, усунення екстравазальної компресії) поліпшення неврологічного стану досягнуто у 63,3% хворих.

5.Оперативні втручання можуть носити характер лікувально-профілактичних та профілактичних. Лікувально-профілактичні оперативні втручання привели до поліпшення неврологічного стану у 63,3% хворих. Профілактичні оперативні втручання виконані у 36,7% хворих з метою попередження повторних порушень мозкового кровообігу.

6.На основі комплексної оцінки стану хворих розроблено прогностичну методику ефективності хірургічного лікування хворих із стенотично-оклюзуючими ураженнями сонних артерій. Зменшення неврологічного дефекту після оперативного втручання є вірогідним при сумарному балі 21,46 та сумарному прогностичному коефіцієнті +5.

7.Застосування прогностичної методики дозволило покращити результати хірургічного лікування хворих із стенотично-оклюзуючими ураженнями сонної артерії на 23,7%.

Публікації автора:

1.Спинул А.А. Комбинированное лечение больных с поражением экстракраниальной части внутренней сонной артерии // Клін. хірургія. – 1998. – № 7. – С.11–12.

2.Спинул А.А., Король А.П., Аксенов В.В. О возможности хирургического лечения больных с выраженным неврологическим дефицитом после перенесенного ишемического нарушения мозгового кровообращения в каротидных бассейнах // Бюл. УАН. – 1999. – № 1. – С. 37–39. (Дисертанту належить власний клінічний матеріал, особисто оперовані всі хворі)

3.Цімейко О.А., Спінул О.А., Макєєв С.С. Застосування однофотонної емісійної томографії в діагностиці ішемічних уражень головного мозку // Укр. нейрохірург. журн. – 2001. – № 1. – С. 82–85. (Здобувачем виконана статистична обробка результатів дослідження)

4.Цімейко О.А., Спінул О.А. Прогноз хірургічного лікування хворих з стенотично-оклюзуючим ураженням судин басейну сонних артерій // Укр. нейрохірург. журн. – 2002. – № 4. – С. 73–75. (Здобувачем особисто оперована частина хворих, запропоновано прогностичну методику)

5.Спинул А.А., Аксенов В. В. Комплексное лечение больных с выраженным неврологическим дефицитом после перенесенного ишемического инсульта // Бюл. УАН. – 1998. – №6. – С. 83. (Здобувачу належить власний клінічний матеріал)

6.Король А.П., Спинул А.А. Данные инструментальных исследований у больных с выраженным неврологическим дефицитом сосудистого генеза // Бюл. УАН. – 1998. – №6. – С. 102. (Здобувачем проведено аналіз клінічного матеріалу)

7.Спинул А.А., Аксенов В.В. Пирацетам и сосудистая патология головного мозга // Вопросы реабилитации: Материалы междунар. науч.-практ. конф. – Одесса, 1998. – С.28–29. (Здобувачу належить власний клінічний матеріал)

8.Деклараційний патент на винахід “Спосіб оцінки неврологічного стану при порушеннях мозкового кровообігу” № 50921. Україна / Спінул О.А., Цімейко О.А., Спінул Я.О. –Заявл. 21.05.01; Опубл. 15.11.02, Бюл. №11. – 2 с.