Гісцева Ольга Аркадіївна. Фармакогностичне дослідження пагонів ожини сизої та створення на її основі лікарських засобів : Дис... канд. наук: 15.00.02 - 2005.
Анотація до роботи:
Ковальов В.М., Васильєва О.А., Краснікова Т.О., Картмазова Л.С. Анатомічна будова пагонів ожини сизої// Фармацевтичний журнал. - 2001. - №1. - С. 90-94. (Виконані експериментальні дослідження та узагальнені результати. Участь у написанні в статті)
Ковальов В.М., Васильєва О.А., Краснікова Т.О. Кількісне визначення суми флавоноїдів у пагонах ожини сизої. //Вісник фармації. – 2001 - №3 (27). – С. 38 (Виконані експериментальні дослідження та узагальнені результати. Участь у написанні в статті)
Ковальов В., Васильєва О., Краснікова Т., Дикий Л.Вивчення ліпофільної фракції пагонів ожини сизої. //Ліки України. – 2001. - №10. – С.37-38 (Отримані досліджуванні екстракти та узагальнені результати. Участь у написанні статті).
Гісцева О.А., Котелевець Н.В., Яковлєва Л.В.Фармакологічне вивчення настою з пагонів ожини сизої. //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. – Запоріжжя. –2004 -Вип. Х11.том 111. – С.147-153. (Отримані досліджуванні екстракти та узагальнені результати. Участь у написанні статті).
Ковальов В.М., Краснікова Т.О., Васильєва О.А. Фармакогностичне дослідження збору для лікування клімактеричних кровотеч // «Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті»: Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України. – Х., 1999. – С.305-306.
Васильєва О.А., Ковальов В.М., Краснікова Т.О. Мікроелементний склад пагонів ожини сизої/ Матеріали науково-практичної конференції „Вчені України - вітчизняній фармації”. – Харків, 2000. – С.138.
Васильєва О.А., Краснікова Т.О., Ковальов В.М. Фармакогностичний аналіз кровоспинного збору. / Фармація ХХ1 століття. Тези доповідей всеукраїнської науково – практичної конференції. – Харків, 2002. – С.75.
Гісцева О.А. Дослідження накопичення деяких груп біологічно активних речовин у пагонах ожини сизої з різних регіонів України. /Матеріали до наукової конференції з міжнародною участю. – Вінниця, 2004. – С.301.
Гісцева О.А., Яковлєва Л.В., Котелевець Н.В. Вивчення гемостатичної активності рослинного збору на основі пагонів ожини сизої, трави грициків звичайних та гірчака перцевого //Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. -Тернопіль. – 2004 - – С.335 – 339.
Гісцева О.А., Ковальов В.М., Краснікова Т.О. Якісний склад та кількісний вміст сухого екстракту з пагонів ожини сизої /Матеріали VI національного з’їзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. – Х, 2005. – С 690.
Пат.58820 А, Україна МК7 А61К35/78. Лікарський засіб з капілярозміцнювальною, мембраностабілізувальною та кровоспинною дією/ О.А. Гісцева, В.М. Ковальов, Т.О. Краснікова, Л.В. Яковлева, Н.В. Котелевець - № 2002118739; заявл.05.11.02; опубл.15.08.03 - Бюл.№8 (Проведені експериментальні дослідження та узагальнені результати)
Гісцева Ольга Аркадіївна. “Фармакогностичне дослідження пагонів ожини сизої та створення на її основі лікарських засобів”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2005.
Вперше проведено систематичне фітохімічне і фармакологічне вивчення пагонів ожини сизої флори України. Визначено присутність вуглеводів, амінокислот, аскорбінової кислоти, фенольних сполук: гідроксиксикоричних та гідроксибензойних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин. Досліджено якісний склад та кількісний вміст різних груп БАР у сировині та лікарських засобах.
З пагонів ожини сизої виділено та встановлена структура 16 індивідуальних сполук: 2- похідні гідроксибензоїної кислоти, 6- похідні гідроксикоричної кислоти, 8- похідні флавоноїдів (3- аглікони флавоноїдів та 5- глікозиди флавоноїдів), а також визначено 16 амінокислот, 6 жирних кислот, 22 мікро – та макроелементів.
Вперше проведена динаміка накопичення БАР: суми флавоноїдів, окиснювальних поліфенолів, аскорбінової кислоти. Визначений термін заготівлі сировини.
Вперше досліджено капілярозміцнювальна, мембраностабілізувальна та гемостатична дії настою з пагонів ожини сизої (1:10), кровоспинного збору, сухого екстракту. Ліпофільний екстракт має помірно виражену бактеріостатичну активність у відношенні до грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів
Проаналізовані та узагальнені дані літератури про клімактеричний період жінок, етіологію, патогенез та сучасні тенденції фітотерапії в профілактиці та лікуванні маткових кровотеч як одного з ускладнень цього періоду.
Вперше проведено систематичне фітохімічне і фармакологічне вивчення пагонів ожини сизої флори України. На підставі проведених фізико – хімічних методів аналізу (УФ-, ІЧ-спектрів, різних хроматографічних методів аналізу), хімічних перетворень речовин для виду Rubus caesius вперше виділено та встановлена структура 16 речовин, в тому числі: 2- похідні гідроксибензойної кислоти, 6- похідні гідроксикоричної кислоти, 8- похідні флавоноїдів, серед яких 3- аглікони флавоноїдів, 5- глікозиди флавоноїдів. Виділені сполуки ідентифіковані як: галова кислота (2.12), елагова кислота (2.13), кавова кислота (2.14), ферулова кислота (2.15), хлорогенова (2.16), неохлорогенова (2.17), ізохлорогенова (2.18), n-кумарова кислота (2.19), кемпферол (2.20), лютеолін (2.21), кверцетин (2.22), ізокверцитрин (2.23), астрагалін (2.24), кемпферол-3-арабінозид (2.25), гіперозид (2.26), рутин (2.27).
3. Вперше визначений кількісний вміст БПСК, хлорофілу, аскорбінової кислоти гідроксикоричних та вільних амінокислот, суми поліфенолів, що окиснюються, флавоноїдів. У ліпофільній фракції визначений вміст каротиноїдів та хлорофілів. Вперше визначений кількісний вміст 16 амінокислот у 3 зразках сировини. Домінуючи амінокислоти для пагонів ожини сизої у 3 зразках склали пролін (1,48% - 3,37%), глутамінова кислота (1,22% - 1,39%) та аспарагінова кислота (0,71% - 1,19%). Загальний вміст амінокислот в пагонах ожини сизої коливається від 10,25% до 12,04%, вміст незамінних амінокислот 4,2% - 4,43%, замінних амінокислот 5,82% - 7,84%. Вперше встановлений вміст 22 мікро - та макроелементів. Серед ессенціальних елементів у сировині було визначено присутність: Mn, Cu, Pb, Ni, Co, Mo, Zn, Sr, Fe, Sn, Ag, Cd, As, Hg, Cr.
Вперше вивчено жирнокислотний склад пагонів ожини сизої. Встановлено, що кількісний вміст ненасичених жирних кислот – 57,94 %, серед яких значну частину складає a-ліноленова кислота – 40,82%. Насичених жирних кислот - 31.99%, найбільша кількість припадає на лауринову кислоту–15,95% та мірістинову кислоту–16,04%.
Вперше проведений аналіз динаміки накопичення основних груп БАР: флавоноїдів, аскорбінової кислоти та поліфенолів, що окиснюються, які дозволили визначити сприятливий період збору сировини – липень. Отримані дані використані для розробки проекту АНД на сировину. Виявлена залежність накопичення аскорбінової кислоти, поліфенолів, що окиснюються та флавоноїдів від періоду збору пагонів ожини сизої у Харківський області.
Вперше проведені анатомічні дослідження надземних органів ожини сизої та визначені діагностичні ознаки сировини, які використані для розробки проекту АНД на “Пагони ожини сизої”, “ Збір кровоспинний ”.
Фармакологічні дослідження настою пагонів ожини сизої (1:10) свідчать про властивості препарату прискорювати процес згортання крові, а також про його капілярозміцнювальну, мембраностабілізувальну та гепатозахисну дію. Настій пагонів ожини сизої відноситься до відносно нешкідливих речовин та може використовуватися у гінекологічній практиці як кровоспинний, капилярозміцнювальний, мембраностабілізувальний та гепатозахисний засіб. Проведений мікробіологічний скринінг ліпофільного екстракту з пагонів ожини сизої свідчить про його помірно виражену бактеріостатичну активність по відношенню до грам-позитивних та грам-негативних мікроорганізмів.
Розроблена технологія одержання сухого екстракту та проведена його стандартизація. Для сухого екстракту було визначено кількісний вміст груп БАР: для БПСК склав 2.6%, поліфенолів – 5.4%, для флавоноїдів 0.84%. Визначена фармакологічна активність сухого екстракту. Виявлено, що в дозі 7 мл/кг сухий екстракт виявляє помірну гемостатичну дію
Розроблена технологія виготовлення та склад кровоспинного збору, визначені технологічні параметри сировини збору. Визначені основні групи БАР для водного витягу збору.
Результати проведеного дослідження гемостатичної активності рослинного збору свідчать про здатність препарату прискорювати процес згортання крові, що дозволяє рекомендувати його для профілактики і лікування внутрішніх кровотеч (маткових, кишкових, легеневих). Патент “Лікарський засіб з капілярозміцнювальною, мембраностабілізувальною та кровоспинною дією.”(№58820Аот 15.08.2003р.)
11. За результатами досліджень розроблено 3 проекти АНД на “Пагони ожини сизої”, “Cухий екстракт“, “Збір кровоспинний”. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес Національного фармацевтичного університету на кафедрі хімії природних сполук та медичної ботаніки, Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків, фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університета, Вінницького національного медичного університету ім М.І.Пірогова.
