Анотація до роботи:

Нещерет Олена Іванівна. «Фармакогностичне вивчення листя берези бородавчастої». – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом 15.00.02 – фармацевтична хімія і фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2004.

Вперше проведено фармакогностичне вивчення листя берези бородавчастої. Досліджено якісний склад та кількісний вміст різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих фітозасобах.

З листя берези бородавчастої виділено і встановлено структуру 18 індивідуальних сполук: 2 похідних бензойної кислоти, 3 похідних коричної кислоти, 7 флавоноїдів, 2 катехіни, 2 тритерпенових кислоти, 1 речовину стероїдної природи, і 1 речовину каротиноїдної природи, а також 16 амінокислот, 13 жирних кислот, 27 макро- та мікроелементів.

Вперше досліджено діуретичну і салуретичну активність настойок листя берези бородавчастої. Встановлено, що густий екстракт виявляє гіпоазотемічну дію, а також антимікробну та помірну сперміцидну активність.

1. Проведено фармакогностичне дослідження листя берези бородавчастої та показано перспективність створення лікарських форм з отриманням комплексів БАР діуретичної, гіпоазотемічної, антимікробної дії.

2. За допомогою якісних реакцій, хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбенту в листі берези бородавчастої встановлено наявність вуглеводів, амінокислот, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, стероїдів, тритерпеноїдів, органічних кислот і хлорофілів.

3. З листя берези бородавчастої виділено в індивідуальному стані 18 сполук. Використовуючи фізико-хімічні, хімічні методи (УФ- та ІЧ-спектроскопію, визначення оптичної активності, кислотний, ферментативний гідроліз та ін.) встановлено структуру цих речовин: похідні бензойної кислоти – 3,4,5-тригідроксибензойна (галова) кислота (речовина 1.1), дилактон гексагідроксидифенової кислоти (елагова кислота) (речовина 1.2); похідні коричної кислоти – 3,4-дигідроксикорична (кофейна) кислота (речовина 1.3), 5-О-кофеіл-D-хінна (хлорогенова) кислота (речовина 1.4), 4-гідроксикорична (n-кумарова) кислота (речовина 1.5); похідні 2-фенілбензо-g-пірону – 3,5,7,4’-тетрагідроксифлавон (кемпферол) (речовина 1.6); 3,5,7,4’-тетрагідроксифлавон (кверцетин) (речовина 1.7); 3,5,7,3,’4’,5’-гексагідроксифлавон (мірицетин (речовина 1.8), кверцетин-3-О-a-L-арабінофуранозид (авікулярин) (речовина 1.9), кверцетин-3-О-a-L-рамнопіранозид (кверцитрин) (речовина 1.10), кверцетин-3-О-b-D-глюкопіранозид (ізокверцитрин) (речовина 1.11), кверцетин-3-О-b-L-галактопіранозид (речовина 1.12); похідні 2-фенілбензопірану: 3,5,7,3’,5’-пентагідроксифлаван ((+)-катехін) (речовина 1.13), 3,5,7,3’,4’-пентагідроксифлаван ((-)-епікатехін) (речовина 1.14), тритерпеноїди – урсолова (речовина 1.15) і олеанолова (речовина 1.16) кислоти; стероїд - b-ситостерин (речовина 1.17); лютеїн (речовина 1.18). Вперше виділено з листя берези бородавчастої лютеїн (речовина 1.18).

4. Вперше визначений кількісний вміст амінокислот, жирних кислот, макро- та мікроелементів, вітамінів в листі берези бородавчастої.

5. В листі берези бородавчастої та отриманих фітозасобах встановлено кількісний вміст ряду груп фенольних сполук: суми окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та дубильних речовин.

6. Визначені технологічні параметри та вперше проведена стандартизація сировини, розроблена технологія отримання настойок і густого екстракту з листя берези бородавчастої, встановлені числові показники отриманих субстанцій.

7. Оформлений технологічний регламент отримання густого екстракту листя берези бородавчастої. Технологію апробовано в умовах «ТОВ Фармацевтична компанія «Здоров’я».

8. Дослідженнями, проведеними у ДП «ДНЦЛЗ» під керівництвом старшого наукового співробітника, к.м.н. Васильченко Є.О; в ЦНДЛ НФаУ під керівництвом д.ф.н., професора Яковлевої Л.В., встановлено, що настойки листя берези бородавчастої виявляють діуретичну, салуретичну активність, густий екстракт має гіпоазотемічну, антимікробну та помірну сперміцидну дію. Ці факти свідчать, що листя берези бородавчастої і отримані фітозасоби є перспективними для подальшого вивчення і створення на їх основі препаратів діуретичної, гіпоазотемічної, антимікробної дії.

9. Вперше розроблені проекти АНД на листя берези бородавчастої, настойки та і густий екстракт з нього.

10. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр фармакогнозії та ботаніки Національного фармацевтичного університету, фармацевтичних факультетів Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського та Запорізького державного медичного університету.

Публікації автора:

1. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Ковальов С.В. Кількісне визначення вмісту дубильних речовин і флавоноїдів у листках, бруньках та отриманих з них фітозасобах.//Фізіологічно -активні речовини. – 2000. - №2. – С.96-100. (Особистий внесок – проведені експериментальні дослідження та узагальнені результати. Участь у написанні статті).

2. Кисличенко В.С., Ткаченко О.Ю., Борисенко О.І. Вивчення впливу водних екстрактів та полісахаридних комплексів з кори гілок представників роду Ribes L. на імунологічні показники.//Фарм.журнал. – 2000. - №2. – С.85-86. (Особистий внесок – проведені експериментальні дослідження та узагальнені результати. Участь у написанні статті).

3. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Васильченко Є.О. Береза бородавчаста: фармакотерапевтичні властивості, медичне застосування, власні дослідження впливу настойок на функції нирок. //ФАРМАКОМ. – 2002. - №3. – С.78-84. (Особистий внесок – зареферовані наукові джерела, підготовлені матеріали для написання огляду. Проведені експериментальні дослідження та узагальнені результати. Участь у написанні статті).

4. Анатомічна будова, вивчення амінокислотного та мікроелементного складу листя берези бородавчастої./В.С.Кисличенко, О.І.Борисенко, О.П.Хворост, Л.С.Картмазова //Вісник фармації. – 2002. - №4(32). – С.23-27. (Особистий внесок – участь в проведенні експериментальних досліджень та узагальненні результатів. Участь у написанні статті).

5. Кисличенко В.С., Хворост О.П., Борисенко О.І. Вивчення жирнокислотного та вітамінного складу листя та кори берези бородавчастої і берези пухнастої. / Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип.11, кн.2. – Київ. – 2002. – С.665-670. (Особистий внесок – участь в проведенні експериментальних досліджень та узагальнення результати. Участь у написанні статті).

6. Ковальов С.В., Борисенко О.І., Кисличенко В.С. Листя берези – перспективна лікарська рослинна сировина // Тез.докл. наук.-практ. конф. НФАУ «Вчені України – вітчизняній фармації», 19 жовтня, Харків, 2000. – С.99-100. (Особистий внесок – узагальнення результатів досліджень. Підготовка тез)

7. Борисенко О.І. Листя берези бородавчастої – перспективна рослинна сировина.//Тез.докл. ХІ конгресу світової федерації українських лікарняних товарств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ, 19-22 серпня. – Луганськ. - 2002. – С.23.

8. Борисенко О.І., Кисличенко В.С. Розробка та вивчення нової лікарської форми з листя берези бородавчастої.//Тез.докл. наук.-практ. конф. «Фармація ХХІ століття», 24 жовтня. – Харків. – 2002. – с. 87. (Особистий внесок – узагальнення результатів досліджень. Підготовка тез).

9. Зарудко І.М., Борисенко О.І., Хворост О.П. Листя берези бородавчастої – перспективна лікарська сировина.//Тез.докл. наук.-практ. конф. «Фітотерапія в реабілітації хворих», 14 жовтня. – Харків. – 2003. – С.94. (Особистий внесок – узагальнення результатів досліджень. Підготовка тез).

10. Борисенко О.І., Кисличенко В.С., Хворост О.П. Дослідження комплексу ліпофільних сполук листя берези бородавчастої.//Тез.докл. міжнародн. наук.-практич. конф. «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок», 14-15 вересня. – Тернопіль. – 2004. – С.56. (Особистий внесок – узагальнення результатів досліджень. Підготовка тез).