Анотація до роботи:

Оккерт І.Л. Фармакогностичне вивчення рапонтикуму сафлоровидного та одержання сполук-стандартів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. – Національна фармацевтична академія України, Харків, 2002.

Робота присвячена фармакогностичному вивченню рапонтикуму сафлоровидного (Rhaponticum carthamoides) культивованого та дикорослого та розробці методів виділення та очищення речовин – стандартів.

У надземних та підземних органах рапонтикуму встановлена наявність різних груп БАР: флавоноїдів, амінокислот, оксикоричних кислот, екдистероїдів, вуглеводів. Розроблена методика кількісного визначення у сировині рапонтикуму суми фруктозанів після їх кислотної трансформації.

Уперше встановлений амінокислотний, мікроелементний склад. Виділено та встановлено структуру 30 речовин: 17 флавоноїдів (12 агліконів та 5 глікозидів), 5 кумаринів, 6 оксикоричних кислот, 2 екдистероїда.

З кореневищ та коренів рапонтикуму вперше виділені гликозіди 7-глюкозид кверцетину, 7-глюкозид кемпферолу і 7-глюкозидом ізорамнетину, а також кумарини, які представлені кумарином, скополетином, умбеліфероном, ізоскополетином. Із трави перцю стручкового була виділена та встановлена структура нової природної сполуки – 6-С-кофеїл-лютеоліну, а з трави чебрецю були виділені нові флавонові глікозиди – вітексин і орієнтін.

Розроблено нові способи одержання сполук-стандартів, таких як лютеолін-стандарт та екдизон-стандарт.

Уперше проведений порівняльний морфолого-анатомічний аналіз рапонтикуму сафлоровидного культивованого в порівняні з дикорослими зразками. Встановлені нові діагностичні морфологічні та анатомічні ознаки кореневищ та коренів рапонтикуму. Розроблені проекти АНД “Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”, “Лютеолін- стандарт”, “Екдистерон- стандарт”.

1. Вперше проведено комплексне вивчення рапонтикуму сафлоровидного з таких класів біологічно активних речовин: фенольних сполук, амінокислот, екдистероїдів, полісахаридів, мікроелементів з встановленням структури основних компонентів кожної з груп БАР.

2. Серед речовин первинного синтезу ідентифіковано 17 амінокислот, два моносахариди. У найбільшій кількості накопичуються кислоти – пролін, глютамінова, аспарагінова, лейцин. Встановлено, що підземні та надземні органи рапонтикуму сафлоровидного накопичують 22 елементи, в значній кількості серед яких – залізо, магній, марганець, мідь, алюміній та цинк.

3. Вперше розроблена спектрофотометрична методика визначення суми фруктозанів рапонтикума сафлоровидного. Визначено вміст суми фруктозанів у культивованій та дикорослій рослинній сировині рапонтикуму сафлоровидного.

4. З використанням препаративної паперової та адсорбційної колонкової хроматографії на поліамідному сорбенті виділено в індивідуальному стані у підземних та надземних органах рапонтикуму, а також трави перцю та трави чабрецю наступні класи природних сполук: 12 флавоноїдних агліконів, 5 флавоноїдних глікозидів, 6 оксикоричних кислот, 5 кумаринів, 2 екдистероїди. У рапонтикуму група флавоноїдів представлена вперше виділеними : 7-глюкозидом кверцетину, 7-глюкозидом кемпферолу і 7-глюкозидом ізорамнетину та агліконами: кверцетином, кемпферолом, кверцетагетином, патулетином, ізорамнетином, госипетином, апігеніном та лютеоліном.

5. Вперше виділені з підземних органів рапонтикуму сафлоровидного кумарини які представлені кумарином, скополетином, умбеліфероном, ізоскополетином, ескулетином, а серед фенольних карбонових кислот виділені та встановлено структуру наступних речовин: кавова, хлорогенова, неохлорогенова.

6. За допомогою методу препаративної паперової, тонкошарової і адсорбційної колонкової хроматографії розроблений метод виділення екдизону, який запропонований як стандарт для розробленого проекту АНД” Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”.

7. Розроблений метод виділення й очищення лютеолін-стандарту з рослинної сировини з розробкою проекту АНД “Лютеолін–стандарт”.

8. При виділенні й очищенні флавоноїдних агліконів із трави перцю стручкового була виділена нова природна сполука – 6-С-кофеїл-лютеоліну, структуру якої встановлювали за допомогою методів хімічного напівсинтезу, а також спектральними методами аналізу, а з трави чебрецю були виділені нові флавонові глікозиди – вітексин і орієнтін, структура яких була підтверджена за допомогою хімічних перетворень і спектральних методів аналізу.

9. Проведені морфолого-анатомічні дослідження підземних органів рапонтикуму сафлоровидного культивованого. Встановлений ряд раніше не описаних анатомічних ознак для культивованої сировини: для ендодерми специфічна наявність смужок (поясків) Каспарі, наявність молочників з жовто-коричневим вмістом у первинній корі, утворення в придаткових коренях склеренхімних кілець, наявність розколини та порожнині в придаткових коренів, наявність розколин у серцевині. Вперше розділені корені рапонтикуму на: головний стрижневий корінь, корені першого порядку, другого порядку, третього порядку.

10. Розроблені проекти АНД ”Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”, “Екдизон – стандарат”, “Лютеолін–стандарт”. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр фармакогнозії і медичної ботаніки НФАУ та фармацевтичних факультетів Київського медичного університету ім.О.О.Богомольця, Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського, Ташкентського фармацевтичного інституту, а також апробовані на Дослідному заводі ДНЦЛЗ (м. Харків), в лабораторії хімії та технології фенольних сполук і лабораторії аналітичної хімії ДНЦЛЗ.