Шемонаєва Катерина Федорівна. Фармакокінетика координаційних сполук германію з біолігандами: дисертація канд. мед. наук: 14.03.05 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2003.
Анотація до роботи:
Шемонаєва К.Ф. Фармакокінетика координаційних сполук германію з біолігандами.- Рукопис.
Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.05 – фармакологія. – Одеський державний медичний університет, Одеса, 2002.
Дисертація присвячена вивченню фармакокінетики нового синтезованого класу біологічно активних речовин (БАР) – координаційних сполук германію з біолігандами – нікотиновою і бурштиновою кислотами (МИГУ-1 і 3) і нікотинамідом (МИГУ-2). Кінетику речовин в органах і тканинах пацюків вивчали по германію, який визначали екстракційно-фотометричним методом. Установлено, що через 15 хв після одноразового внутрішньочеревинного введення БАР, германій визначався у всіх досліджуваних органах і тканинах, при цьому найвищий його вміст був у печінці і нирках. Пік концентрації германію, що входить до складу МИГУ-1 і 2, в органах і тканинах пацюків спостерігався через 1–2 год після введення (за винятком головного мозку для МИГУ-1), а для МИГУ-3 – 15 хв (крім серця, легень і м'язової тканини, куди германій проникав повільніше). Протягом експерименту найвища концентрація германію, що містився в складі молекул МИГУ-1, 2 і 3, визначалася в нирках і печінці, а найменша - в головному мозку. Германій, що всмоктувався в кров після введення сполук, за часом нерівномірно розподілявся між плазмою і форменими елементами крові. Найвищий вміст германію в плазмі характерний для МИГУ-3.
Після введення МИГУ-1 і 2 розрахунки проводилися в рамках камерних моделей з усмоктуванням; при введення МИГУ-3 - тільки для серця, легень і м'язової тканини, а для крові, плазми, нирок, печінки, головного мозку, селезінки і жирової тканини - без усмоктування.
Усі вивчені сполуки виділялися з організму пацюків переважно із сечею. Період напіввиведення германію, обумовлений виведенням із сечею, для всіх сполук істотно не відрізнявся - 20, 18 і 19 год відповідно. Середній час перебування германію в організмі складав 29, 26 і 27 год відповідно. Кліренс германію в організмі для всіх БАР був приблизно однаковим. Сумарне накопичення германію в екскрементах пацюків, після уведення вивчених БАР, трохи відрізнялося і складало: МИГУ-1 – 82, МИГУ-2 - 85 і МИГУ-3 - 90%.
Вперше вивчена фармакокінетика координаційних сполук германію з біолігандами – нікотиновою та янтарною кислотами (МИГУ-1 та МИГУ-3 відповідно) і нікотинамідом (МИГУ-2), які являються фармакологічно активними і, в той же час, малотоксичними речовинами. Вперше розроблена спеціальна пробопідготовка тканин для подальшого екстракційно-фотометричного визначення в них мікрокількостей германію. Розраховані фармакокінетичні параметри сполук.
1. Доведена правомірність розрахунків фармакокінетичних параметрів досліджуваних сполук в рамках одно- та двохкамерних моделей з усмоктуванням та без усмоктування. Показники абсорбції свідчать, що швидкість надходження германію в одні і ті ж тканини для вивчених БАР різна. Після введення МИГУ-2, найвища швидкість абсорбції визначалася для селезінки (t1/2а= 3 хв), а найнижча – для головного мозку після введення МИГУ-1, (t1/2а=1 год 28 хв).
2. Результати експерименту показали, що всі сполуки швидко поступають в тканини, оскільки германій у них визначався вже через 15 хв після одноразового внутрішньоочеревного введення. При введенні МИГУ-3, уже через 15 хв визначається максимальна концентрація германію в плазмі, нирках, печінці, головному мозку, селезінці та жировій тканині. При введенні МИГУ-1 і 2 у більшості тканин (легені, нирки, печінка, серце, м‘язова та жирова тканини) пік концентрації спостерігається впродовж 1-2 год.
3. Досліджені сполуки розподіляються в організмі щурів нерівномірно. Через 15 хв, після введення МИГУ-1, найбільший вміст германію визначається в печінці, а найменший – в головному мозку, після введення МИГУ-2 і 3 найбільший – в нирках, а найменший - в легенях (МИГУ-2) та серці (МИГУ-3). Для всіх сполук, на протязі експерименту, найвища концентрація германію визначається в нирках та печінці, а найнижча – в головному мозку.
4. Вивчені БАР нерівномірно розподіляються між плазмою і форменими елементами крові. Через 15 хв, після введення МИГУ-1, у плазмі визначається 68 % германію від знайденого в крові, для МИГУ-2 - 41 %, а для МИГУ-3 - 84 %, після чого його концентрація змінюється хвилеподібно з переважним накопиченням германію у формених елементах у інтервалі до 24 години.
5. Встановлено, що МИГУ-1, 2 та 3 добре проникають через клітинні бар‘єри, хоча тканинна доступність їх різна. Межі коливання тканинної доступності складають: МИГУ-1 – 0,2-4,5; МИГУ-2 – 0,8-11,1; МИГУ-3 – 0,25-6,1 одиниць, що свідчить про найвищу тканинну доступність МИГУ-2. Найвищий показник тканинної доступності визначається для нирок і найнижчий – для головного мозку.
6. Встановлено, що лінійний зв‘язок між вмістом германію в плазмі і тканинах, не завжди спостерігається. Так, при введенні МИГУ-1, 2 і 3 в печінці і селезінці, МИГУ-1 і 2 в легенях і м‘язовій тканині, МИГУ-2 і 3 в головному мозку, МИГУ-2 - серці, МИГУ-3 - нирках та жировій тканині спостерігається лінійна залежність концентрації германію в плазмі і вказаних тканинах, тобто вони відносяться до центрального відсіку кінетичної схеми розподілу сполук. Нирки і жирова тканина (введення МИГУ-1 і 2), серце (МИГУ-1 і 3), головний мозок (МИГУ-1), легені та м‘язова тканина (МИГУ-3) відносяться до периферичного відсіку кінетичної схеми розподілу сполук і лінійний зв‘язок між концентрацією БАР в плазмі і в тканинах відсутній.
7. Доведено, що швидкість елімінації залежить від виду тканини та структури БАР. Швидкість елімінації сполук з тканин, які описуються в рамках однокамерних моделей переважає, а значення періоду напіввиведення коливаються в межах від 1,85 (головний мозок) до 16,78 год (легені). Висока швидкість елімінації, після введення сполук, характерна для головного мозку, у якого період напіввиведення складає 1,85-2,75 год. В рамках двохкамерних моделей період напіввиведення коливається від 13,16 (МИГУ-3, печінка), до 81,69 год (МИГУ-2, серце).
8. Встановлено, що всі сполуки виділяються з організму переважно із сечею. Їх період напіввиведення знаходиться в межах 20 – 21 год. Період напіввиведення кишковим трактом, навпаки, коливається в широких межах, однак істотно не впливає на показники сумарного процесу. Сумарне виведення вказаних БАР за 5 діб дослідження складає 82, 85 і 90 % відповідно, що свідчить про відсутність їх кумуляції.
9. Таким чином, структура, фізико-хімічні властивості та фармакокінетичні характеристики досліджених БАР свідчать про перспективність подальшого дослідження їх фармакодинаміки, встановлення механізмів дії та впровадження в медичну практику.
Публікації автора:
Екстракційно-фотометричне визначення мікрокількостей германію у тканинах експериментальних тварин / Кресюн В.Й., Відавська А.Г., Шемонаєва К.Ф.,Сейфуліна І.Й., Щербаков С.В. // Одеський медичний журнал –2000.-№6 (62).-С. 7-11. – 40% (вибір шляху введення сполук германію та відбір матеріалу для експерименту, проведення досліджень з визначенням вмісту германію за запропонованим методом та після введення МИГУ-1, МИГУ-2 і МИГУ-3, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, аналіз сучасного стану дослідження вмісту германію в біологічних об‘єктах).
Шемонаєва К.Ф. Фармакокінетична характеристика координаційної сполуки германію з нікотинамідом // Клінічна фармація. -.2001.- Т. 5, № 3.-С. 53-56.
Шемонаєва К.Ф. Фармакокінетика нової біологічно активної речовини – похідної янтарної кислоти // Одеський медичний журнал .-2001.-№5 (67).-С.34-37.
Шемонаєва К.Ф. Фармакокінетичні параметри нової комплексної сполуки германію із нікотиновою кислотою // Ліки.- 2001.-№5-6.-С.89-93.
Шемонаєва К.Ф. Порівняльна фармакокінетика нових похідних нікотинової кислоти та нікотинаміду // Буковинський медичний вісник.-2001.-№3.- С. 236-239.
Шемонаева Е.Ф. Основные показатели фармакокинетики нового гепатопротекторного вещества – производного никотинамида. // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2002. –Т.6, №1.- С.240.
Кресюн В.Й., Шемонаева Е.Ф., Видавская А.Г. Сравнительная фармакокинетика новых координационных соединений германия с биолигандами // Вісник психіатрії та психофармакотерапії.-2002.-№1.-С. 56-65. – 45% (введення сполук щурам і визначення вмісту германію в плазмі крові та головному мозку, після введення МИГУ-1, 2 та 3, в 7-ми інтервалах часу, статистична обробка результатів експерименту, обрахування фармакокінетичних параметрів, аналіз одержаних результатів, огляд літератури).
Шемонаєва К.Ф. Порівняльна фармакокінетика нових координаційних сполук – похідних нікотинової та янтарної кислот // Материалы научно-практической конференции “Лекарства-человеку”.-Х., 2001. С.-511-516.
Пат. 38285 А (2001) винахід № 8701 від 30.01.2001р. Спосіб визначення мікро кількостей германію в тканинах / Кресюн В.Й., Щербаков С.В., Шемонаева К.Ф., Відавська А.Г., Відавська А.О. (51) 7 А61В5/00 номер заявки 2000063521 от 16.06.2000 решение от 15.05.2001 // Бюл. №16.-С. 23 (самостійно провела низку експериментів для визначення германію в тканинах тварин з найменшими втратами, апробацію методу, статистичну обробку одержаних даних, аналіз результатів експерименту).
Шемонаева Е.Ф. Фармакокинетическая характеристика нового комплексного соединения германия. Одеса, 2-3 жовтня 2001 р.: Тези доповідей конференції “Актуальні питання дитячих інфекцій.”- Одеса, 2001. С.145-146.
Шемонаева Е.Ф. Фармакокинетика нового нейротропного соединения германия с янтарной кислотой. Донецьк, 23-27 травня 2001 р.: Тези доповідей 2-ї конференції Українського товариства нейронаук з міжнародною участю, присвячену 70-річчю кафедри фізіології Донецького державного медичного університету. // Архів клінічної та експериментальної медицини.-2001.-Т.10, №2.- С.238.
Шемонаева Е.Ф. К фармакокинетике нового перспективного координационного соединения германия с никотиновой кислотой. Одесса, 2001 г.: Материалы 7-й Международной научно-практической конференции “Современные достижения валеологии и спортивной медицины”. - Одесса, 2001 г. – С. 115-116.
Шемонаєва К.Ф. Основні показники фармакокінетики координаційної сполуки германію з нікотинамідом. Дніпропетровськ, 1-4 жовтня, 2001 р. : Тези доповідей 2-го Національного з’їзду фармакологів України “ Фармакологія 2001- крок у майбутнє”.- Дніпропетровськ, 2001.- С. 283.
Шемонаева Е.Ф. Фармакокинетика нового координационного соединения германия. Харків, 16-17 липня 2000 р.: Тези доповідей 3-ї науково-практична конференції з міжнародною участю “Нове у клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів”. – Харків, 2000.-С.42-43.
Шемонаева Е.Ф. Сравнительная характеристика фармакокинетики новых координационных соединений германия с биолигандами. Харків, 14 червня 2001 р.: Тези доповідей науково-практичної конференції «Ліки – людині». – Харків. 2001. С.100-101.
