Чекаліна Наталія Ігорівна. Фармакологічна активність пептидної фракції аорти при експериментальному атеросклеротичному та аутоімунному ураженні судин : Дис... канд. наук: 14.03.05 - 2002.
Анотація до роботи:
Чекаліна Н.І. Ангіопротекторні властивості пептидної фракції аорти при експериментальному атеросклеротичному та аутоімунному ураженні судин.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена експериментальному вивченню ангіопротекторних властивостей регуляторного пептиду, отриманого з аорт великої рогатої худоби – пептидної фракції аорти – в умовах моделювання різних видів атероартеріосклерозу та аутоімунного васкуліту. Пептидна фракція аорти (ПФА) являє собою комплекс водорозчинних поліпептидів з молекулярною вагою до 10 кДа, відноситься до класу цитомедінів та реалізує процеси саморегуляції клітинних популяцій у тканинах, з яких вона виділена.
Застосування ПФА в дозі 0,12 мг/кг при експериментальному перекисному атероартеріосклерозі призводить до нормалізації ліпідного спектру крові, перекисних процесів, коагуляційного гемостазу, відновлення еластичного каркасу та стану клітинних елементів стінки аорти. При експериментальному холестериновому атероартеріосклерозі введення ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає подібні ефекти. У стінці аорти також відбувається зменшення накопичення холестерину.
В умовах експериментального аутоімунного васкуліту застосування ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає нормалізацію вищезазначених показників крові та морфофункціонального стану стінки аорти. Також відновлюються функціональна активність й кількісне співвідношення лейкоцитів крові та відбувається зменшення гематогенної клітинної інфільтрації стінки аорти.
Отримані дані демонструють доцільність подальшого дослідження ПФА з перспективою створення синтетичного ангіопротекторного препарату.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка визначається експериментальним обгрунтуванням доцільності використання цитомедіну з судин великої рогатої худоби — пептидної фракції аорти — в умовах моделювання різних видів атероартеріосклерозу та васкуліту, що відкриває перспективи її подальшого дослідження з метою створення лікарського препарату.
Пептидна фракція аорти, яка отримана шляхом оцтово-кислої екстракції з аорт великої рогатої худоби, являє собою комплекс водорозчинних поліпептидів з молекулярною масою до 10 кДа, з максимумом спектру поглинання в ультрафіолетовій ділянці (200-220 нм) та має хроматографічну криву з 8 основними піками.
Пептидна фракція аорти в дозі 0,12 мг/кг маси тіла при введенні хом’якам внутрішньом’язово щоденно протягом 10 діб в умовах перекисного атероартеріосклерозу сприяє зменшенню накопичення кислих глікозаміногліканів у основній речовині медії та відновленню еластичного каркасу стінки аорти. Ефекти препарату порівняння Т-активіну щодо морфофункціонального стану стінки аорти виражені у меншій мірі.
При експериментальному перекисному атероартеріосклерозі пептидна фракція аорти позитивно впливає на ліпідний спектр крові, що проявляється у зменшенні вмісту холестерину (з 3,44+0,11 до 2,27 +0,13 ммоль/л, р<0,01) та атерогенних ліпопротеїдів (з 2,19+0,09 до 1,77+0,04 г/л, р<0,01), сприяє зменшенню накопичення у крові малонового діальдегіду на 16,8 %, призводить до нормалізації значень показників гемокоагуляції. Т-активін не впливає на ліпідний спектр крові та сприяє нівелюванню порушень у системі гемостазу.
В умовах експериментального холестеринового атероартеріосклерозу пептидна фракція аорти в дозі 0,2 мг/кг маси тіла при введенні хом’якам внутрішньом’язово щоденно протягом 10 діб сприяє відновленню еластичних мембран медії, зменшенню ліпідної інфільтрації та вакуолізації основної речовини. Препарат порівняння даларгін сприяє відновленню еластичних структур, проте у меншій мірі зменшує ліпідну інфільтрацію стінки аорти.
Пептидна фракція аорти в умовах експериментального холестеринового атероартеріосклерозу більш суттєво впливає на показники ліпідного обміну, ніж в умовах перекисного атероартеріосклерозу, що проявляється у вірогідному зниженні в крові вмісту холестерину на 31,0 %, атерогенних ліпопротеїдів на 28,8 %, загальних ліпідів на 31,9 %; сприяє зменшенню коагуляційного потенціалу крові: подовжує час рекальцифікації (від 78,3+3,1 до 89,6+3,0 с, р<0,001) та тромбіновий час (від 31,8+1,39 до 56,4+2,44 с, р<0,001), а також позитивно впливає на показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, що проявляється у вірогідному зменшенні у крові відсотку приросту малонового діальдегіду на 10,8 %, вмісту дієнових кон’югатів на 24,1 %, збільшенні активності супероксиддисмутази на 29,0 %, вірогідному зниженні вмісту малонового діальдегіду у тканинах печінки (на 79,5%) і нирок (на 79,5%) та підвищенні активності супероксиддисмутази у тканинах печінки на 14,5 %. Даларгін не впливає на показники ліпідного обміну, проте сприяє нормалізації перекисних процесів і гемокоагуляції.
Застосування пептидної фракції аорти в дозі 0,2 мг/кг маси тіла при введенні щурам внутрішньом’язово щоденно протягом 10 діб в умовах експериментального аутоімунного васкуліту викликає зменшення колагенізації інтими і медії, сприяє відновленню еластичних мембран, зниженню інфільтрації стінки аорти клітинами гематогенного походження. Препарат порівняння тималін сприяє відновленню еластичного каркасу, проте збільшує гематогенну клітинну інфільтрацію стінки аорти.
В умовах експериментального аутоімунного васкуліту пептидна фракція аорти, як і при моделюванні різних видів атероартеріосклерозу, вірогідно знижує вміст дієнових кон’югатів на 14,3 %, підвищує активність супероксиддисмутази на 18,3 % та каталази на 21,2 %, покращує перекисний метаболізм у тканинах нирок, що проявляється у вірогідному зменшенні вмісту малонового діальдегіду на 69,5 % та підвищенні активності антиоксидантних ферментів. За впливом на вищевказані показники ПФА не поступається тималіну.
При аутоімунному васкуліті пептидна фракція аорти, як і тималін, нормалізує кількість та співвідношення різних популяцій лейкоцитів, вірогідно підвищує фагоцитарну активність нейтрофілів на 53,5 % та зменшує здатність лімфоцитів до бласттрансформації на 15,8 %.
Чекаліна Н.І. Фармакологічна активність пептидного комплексу аорти в умовах експериментальної гіперхолестеринемії // Медицина сьогодні і завтра. – 2000. - № 3. – С. 64-67
Чекаліна Н.І., Губіна-Вакулік Г.І., Куценко Л.А. Вплив пептидного комплексу аорти на морфофункціональний стан стінки аорти при експериментальному атероартеріосклерозі // Вісник морфології. – 2000. - № 2. – С. 194-196 (внесок здобувача – 70 %).
Чекаліна Н.І. Вплив пептидного комплексу аорти та інших препаратів поліпептидної природи на стан вільнорадикальних процесів у тканинах органів та коефіцієнти маси органів в умовах експериментальної судинної патології // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001. - № 1. - С. 78-81
Чекаліна Н.І. Вплив пептидного комплексу аорти на морфофункціональний стан стінки аорти при експериментальному холестериновому атероартеріосклерозі // Лекарства — человеку: Материалы научно-практической конференции 14 мая 2001 года. – Т. 15, № 1-2. – С. 495-501
Чекаліна Н.І. Вплив цитомедінів аорти та тимусу на перебіг експериментального аутоімунного васкуліту // Вісник фармації. – 2001. - № 3. – С. 168
Чекаліна Н.І. Ангіопротекторні властивості пептидних біорегуляторів при експериментальному аутоімунному пошкодженні судин // Вісник наукових досліджень. – 2001. - № 3. – С. 85-87
Пат. № 45251 А України від 15.03.2002, А 61 К 35/30, 38/00. Спосіб отримання поліпептидів // Чекаліна Н.І., Кайдашев І.П., Катрушов О.В. (Україна). - № 2001074761; Заявл. 09.07.2001; Опубл. 15.03.2002; Бюл. № 3/109 (внесок здобувача – 60 %).
Чекаліна Н.І. Фармакологічна активність пептидного комплексу аорти при експериментальному перекисному атероартеріосклерозі // Матеріали ІV Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига. - 2000. – С. 332
Казаков Ю.М., Чекаліна Н.І. Експериментальна терапія атероартеріосклерозу пептидним комплексом аорти // Матеріали ІV Конгресу кардіологів України. – Київ, 2000.- С. 142 (внесок здобувача – 80 %).
Казаков Ю.М., Чекалина Н.И., Кудинец Ю.В. Терапия экспериментального атероартериосклероза пептидным комплексом аорты // Материалы Российского национального конгресса кардиологов «Кардиология, основанная на доказательствах». – М., 2000. – С. 123 (внесок здобувача – 70 %).
Чекаліна Н.І., Кудинець Ю.В. Фармакологічна активність пептидного комплексу аорти у порівнянні з іншими препаратами поліпептидної природи в умовах експериментального холестеринового та перекисного атероартеріосклерозу // Материалы республиканской научно-практической конференции молодых учёных «Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХІ века». – Харьков, 2000. – С. 80-81 (внесок здобувача – 80 %).
Чекліна Н.І., Кудинець Ю.В. Фармакологічна активність пептидного комплексу аорти в умовах експериментального перекисного атероартеріосклерозу // Материалы ІІІ Республиканской научно-практической конференции «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». – Харьков, 2000. - С. 28-30 (внесок здобувача – 80 %).
Чекаліна Н.І., Казаков Ю.М., Катрушов О.В. Застосування пептидного комплексу аорти в експериментальній терапії атероартеріосклерозу // Матеріали Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених “Клініко-морфологічні аспекти серцево-судинної системи”. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 20-21(внесок здобувача – 60 %).
Чекаліна Н.І., Усенко М.М. Порівняння фармакологічної активності пептидного комплексу аорти та даларгіну при експериментальному холестериновому атероартеріосклерозі // Матеріали 5-го Міжнародного медичного конгресу
студентів та молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2001. – С. 207 (внесок здобувача – 80 %).
Чекалина Н.И., Катрушов А.В. Эффективность применения пептидного комплекса аорты при экспериментальном аутоиммунном поражении сосудов // Матеріали об’єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. – Київ, 2001. - С. 185-186 (внесок здобувача – 80 %).
Чекаліна Н.І., Тимошенко К.В. Ефективність поліпептидних біорегуляторів — цитомедінів при експериментальному аутоімунному ураженні судин // Тези міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”.- Дніпропетровськ, 2001. - С. 180-181 (внесок здобувача – 80 %).
Чекаліна Н.І., Кудинець Ю.В. Порівняльна характеристика впливу пептидного комплексу аорти та інших препаратів поліпептидної природи на морфофункціональний стан стінки аорти при моделюванні різних видів атероартеріосклерозу // Матеріали ІІ Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса. – Київ, 2001. - С. 127-128 (внесок здобувача – 80 %).
Чекаліна Н.І., Катрушов О.В., Казаков Ю.М. Фармакологічна активність пептидного комплексу аорти порівняно з Т-активіном та даларгіном при експериментальному атероартеріосклерозі // Тези доповідей ІІ Національного з’їзду фармакологів України “Фармакологія 2001 — крок у майбутнє”. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 270 (внесок здобувача – 60 %).
Чекалина Н.И. Фармакологическая активность пептидных биорегуляторов при экспериментальном атероартериосклерозе // Материалы ІІ Российского Национального конгресса кардиологов. – М., 2001. – С. 397
