Анотація до роботи:

Янус О.В. Фармакологічна корекція метаболічних факторів прогресування ІХС триметазидіном MR та його вплив на клінічний перебіг післяінфарктного періоду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім.акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2006.

Досліджувались особливості клінічного перебігу ЇХС, зміни функціональних властивостей серця в післяінфарктному періоді в залежності від вираженості системних порушень метаболізму, активності системного запалення, оксидантного стресу та атерогенного потенціалу плазми; визначались механізми дії та терапевтична ефективність фармакологічних втручань із застосуванням триметазидіну MR. Дослідження мало клініко-експериментальний характер. В клінічній частині показано, що застосування триметазидіну MR протягом 6 місяців супроводжувалось прискоренням відновлення функціональних можливостей серця та толерантності до фізичного навантаження у поєднанні з пригніченням системного запалення, оксидантного стресу, підвищенням чутливості до інсуліну, зниженням атерогенного потенціалу плазми. В експериментальному фрагменті роботи встановлено наявність у триметазидіна MR прямої протизапальної, антиоксидантної, антиатерогенної та системної метаболічної дії незалежно від його кардіотропних властивостей. Отримані дані свідчать про ефективність та доцільність використання триметазидіну MR у хворих ІХС в післяінфарктному періоді.

В дисертаційній роботі на підставі аналіза результатів власних досліджень та даних сучасної літератури узагальнені теоретичні та практичні аспекти особливостей клінічного перебігу, толерантності до фізичного навантаження, стану гемодинаміки у хворих на ІХС в післяінфарктному періоді в залежності від характеру системних метаболічних порушень, активності системного запалення, а також визначено можливість підвищення ефективності лікування шляхом застосування триметазидіну MR.

1. У хворих з ГІМ та в післяінфарктному періоді відмічено наявність ІР, системних порушень метаболізму ліпідів, ЛП та вуглеводів.

2. ГІМ та післяінфарктний період характеризуються високим рівнем системного запалення, оксидантного стресу та атерогенності плазми незалежно від вмісту в крові загального ХС та ХС ЛПНЩ.

3. Застосування триметазидіну MR здійснює позитивний вплив на клінічний перебіг захворювання у післяінфарктному періоді і супроводжується вірогідним зменшенням на 50% частоти виникнення приступів стенокардії на всіх етапах спостереження. Вірогідно збільшується на 63% кількість хворих, у яких знижується потреба у прийомі нітратів.

4. Застосування триметазидіну MR у хворих в післяінфарктному періоді сприяє вірогідному прискоренню відновлення толерантності до фізичного навантаження із збільшенням об’єму виконаної роботи на 86% у порівнянні з 63,7% у хворих групи контролю вже до кінця 3-го місяця. Це поєднується з більш швидким та інтенсивним відновленням економічності роботи серця.

5. Ефективність впливу триметазидіну MR на відновлювальні процеси в післяінфарктному періоді знаходиться в зворотньому зв’язку з вираженістю порушень функціонального стану серця у вихідному стані, що свідчить про первинно метаболічний характер його дії.

6. Кардіотропний ефект триметазидіну MR у хворих в післяінфарктному періоді поєднується з системною метаболічною дією у вигляді підвищення чутливості до інсуліну (на 73%), значною статистично вірогідною нормалізацією обміну ліпідів, ЛП та вуглеводів.

7. Застосування триметазидіну MR у хворих в післяінфарктному періоді сприяє зниженню активності факторів атерогенеза: системного запалення, оксидантного стресу, накопичення в крові модифікованих ЛП, що зумовлює його антиатерогенну дію.

8. На експериментальній моделі системних метаболічних порушень встановлено прямий нормалізуючий вплив триметазидіну MR на активність системного запалення, рівень ВЖК в крові та ступінь ІР, вираженість порушень обміну ЛП та глюкози.

Публікації автора:

1. Шумаков В.О., Талаєва Т.В., Малиновська И.Е., Янус О.В. Патофізіологічне обгрунтування застосування статинів у клініці гострого інфаркту міокарда.// Кровообіг та гемостаз. – 2003. – № 1. – С.60-67. (Здобувач приймала участь у лікуванні та клінічному обстеженні хворих, які отримували стандартну терапію 30 хворих (1 група) та додатково до цієї терапії приймали симвастатин – 32 хворих (2 група) 6 місяців після перенесенного інфаркту; обробці та аналізі отриманих результатів).

2. Талаева Т.В., Малиновская И.Э., Третьяк И.В., Янус О.В., Шумаков В.А., Братусь В.В. Сочетанное развитие проатерогенных нарушений обмена липидов, липопротеинов и углеводов, обусловленное системным воспалением и оксидантным стрессом.// Український кардіологічний журнал. – 2003. – № 6. – С.98-108. (Здобувач приймала участь у лікуванні та клінічному обстеженні хворих, які отримували стандартну терапію протягом 6 місяців після перенесенного інфаркту (28 хворих), відтворенні експериментальної моделі системного запалення (25 тварин), в обробці та аналізі отриманих результатів).

3. Талаева Т.В., Малиновская И.Э., Третьяк И.В., Янус О.В., Шумаков В.А., Братусь В.В. Алиментарная перегрузка липидами и нарушение толерантности к ним как факторы атерогенеза, развития и прогрессирования ишемической болезни сердца.// Український кардіологічний журнал. – 2004. – № 1. – С.40-47. (Здобувач приймала участь у лікуванні та клінічному обстеженні хворих, які отримували стандартну терапію протягом 6 місяців після перенесенного ІМ, відтворенні експериментальної моделі системних метаболічних порушень, в обробці та аналізі отриманих результатів).

4. Братусь В.В., Шумаков В.А., Талаева Т.В., Малиновская И.Э., Янус О.В. Нормализующее влияние триметазидина на компоненты синдрома инсулинорезистентности и функциональное состояние миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца.// Український кардіологічний журнал. – 2004. – № 2. – С.41-49. (Здобувач приймала участь у лікуванні та клінічному обстеженні хворих, які отримували протягом 6 місяців після перенесенного ІМ як стандартну терапію, так і триметазидін MR додатково до неї; проведенні навантажувального тестування, ЕхоКГ; відтворенні експериментальної моделі системних метаболічних порушень, обробці та аналізі отриманих результатів).

5. Талаева Т.В., Крячок Т.А., Янус О.В., Шумаков В.А., Братусь В.В. Системное воспаление как патогенетическая основа синдрома инсулинорезистентности и эффективность триметазидина в предупреждении его развития.// Серце і судини. – 2005. – № 1. – С.31-40. (Здобувач приймала участь у відтворенні експериментальної моделі системних метаболічних порушень, участі в обробці та аналізі отриманих результатів).

6. Пат. № 6155 А Україна, МПК 7 G01N33/52. Спосіб діагностики інсулінорезистентності./ Трет’як І.В.,Талаєва Т.В., Братусь В.В., Янус О.В. № 20041008278; Заявл. 13.10.2004; опубл. 15.04.2005. – Бюл. № 4. (Дисертантом проведено обстеження хворих, аналіз та обробка отриманих результатів, оформлення патенту).

7. Талаева Т.В., Янус О.В., Малиновская И.Э., Шумаков В.А., Братусь В.В. Эффективность триметазидина MR как метаболического препарата широкого спектра действия при лечении больных ишемической болезнью сердца в постинфарктном периоде.// Журнал Академії медичних наук України. – 2005. – том 11, № 4. – С.706-727. (Дисертантом проведено обстеження хворих, аналіз та обробка отриманих результатів).

8. Малиновская И.Э., Шумаков В.А., Янус О.В., Чебан Л.П., Прохна Л.С. Оценка риска течения инфаркта миокарда в раннем периоде // "Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации". – Тезисы докладов научно-практической конференции с международным участием. – Минск. – 2005. – С.82. (Здобувач приймала участь у написанні тез на основі матеріалів власних клініко-інструментальних обстежень хворих та проведеного статистичного аналізу).