Кушнир Анатолий Николаевич. Фармакологічна корекція розладів поведінки та пам`яті в умовах формування експериментального психозу : Дис... канд. наук: 14.03.05 - 2008.
Анотація до роботи:
Кушнір А.М. „Фармакологічна корекція розладів поведінки та пам`яті в умовах формування експериментального психозу” - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. – ДУ «Інститут фармакології та токсикології» АМН України, Київ, 2008.
У процесі моделювання психотичних розладів шляхом введення сиднокарбу (протягом 14 діб в дозі 5 мг/кг) із першого використання з'являються стереотипічні форми поведінки, підвищення рухливості та агресивності, зменшення тривожності тварин. Починаючи з 7 доби спостережень, збільшується безумовно-рефлекторна активність, а на 14 день експерименту зменшується реакція гризунів на вплив малозначимих подразників. На 1-3 добу відбувається прискорене формування УРАУ, коли навченість тварин досягала 90,3%. Таким змінам відтворення умовної активно-оборонної навички на 14 добу моделювання психотичних розладів відповідало зменшення вмісту норадреналіну у фронтальній корі, а адреналіну та білка S-100 у Варолієвому мості, тоді як у гіпокампі, навпаки, відзначається накопичення норадреналіну і нервово специфічного білка S-100.
Погіршення у тварин показників вищої нервової діяльності, зокрема пам'яті, на фоні дії нейролептиків, наприклад, галоперідолу досить широко висвітлені в літературі . Істотною відмінністю, встановленою при використанні аміназину, галоперідолу та дроперідолу в умовах ЕП, викликаного введенням сиднокарбу, була втрата цього ефекту, або навіть, зміна його на протилежний. Спостереження показали, що застосування нейролептиків, починаючи з початкових етапів введення сиднокарбу, не тільки блокують зміни поведінки, але й зберігають до завершення спостережень здатність погіршувати показники виконання УРАУ у щурів. Такий вплив «типових» нейролептиків на мнестичні реакції у тварин з експериментального психозу, ймовірно, свідчить про відсутність, за такого способу застосування препаратів, розходжень у їхньому впливі на поведінку та пам'ять, що спостерігається в умовах однократного введення ЛЗ при сформованому СПС мозку. Нейролептики в процесі моделювання психотичних розладів знижують рухову активність і агресивність щурів. В цих умовах спостерігається накопичення адреналіну в досліджуваних підкоркових мозкових утвореннях, тоді як збідніння депо норадреналіну у фронтальній зоні неокортекса після введення “типових” нейролептиків, що спостерігається на 3 добу моделювання психотичних розладів, змінюється підвищенням рівня нейромедіатора на 14 день спостережень. Застосування сульпирида (у дозі 100 мг/кг) в більшому ступені, в порівнянні з “типовими” нейролептиками, зменшує появу тривожності та страху у тварин наприкінці експерименту і поліпшують досліджувані показники пам'яті у щурів. Таким змінам, що спостерігаються на 14 добу формування психозу, відповідає накопичення норадреналіна у фронтальній корі, а адреналіну та білка S-100 у Варолієвому мості, тоді як вміст НСБ S-100 у тканині гіпокампа і смугастого тіла, навпаки, знижується. Антидепресанти (меліпрамін та амітриптилін) на 3 добу моделювання психотичних розладів підвищують безумовно-рефлекторну активність тварин. На 14 день формування експериментального психозу у меліпраміну з'являється здатність зменшувати рухливість, а в амітриптиліну – стимулювати дослідницьку і пригнічувати безумовно-рефлекторну поведінку щурів. Амітріптілін, на відміну від меліпраміна, на всьому протязі моделювання психотичних розладів знижує агресивність тварин. На відміну від нейролептиків, антидепресанти, в цих умовах спостережень, змінюють свій негативний (на початку формування стійкого патологічного стану мозку) на позитивний (до кінця експерименту) вплив на умовно-рефлекторну пам'ять. Такому поліпшенню мнестичних процесів після введення меліпраміна відповідало накопичення білка S-100 у фронтальній зоні неокортексу, а для амітріптіліна - підвищення вмісту норадреналіна у цьому мозковому утворенні. Налоксон, що блокує опіоїдні рецептори, в умовах моделювання патологічного стану мозку шляхом 14-денного введення сиднокарбу, починаючи з 7 доби спостереження, зменшує рухливість щурів. Цей лікарський засіб поліпшує показники пам'яті на всьому протязі експерименту, втрачаючи, паралельно зі зниженням рухової активності, позитивний вплив на часові параметри УРАУ. Даним змінам мнестичних реакцій відповідає накопичення, під впливом налоксону (на 14 добу введення сиднокарба), норадреналіна в медіальному таламусі, гіпокампі і фронтальній корі.
В дисертаційній роботі встановлена доцільність вибору та застосування психотропних лікарських засобів на 3,7 і 14 доби моделювання експериментального психозу, шляхом щоденного введення похідного фенілсідноніміна – сиднокарбу, що проявлялося в змінах поведінки та пам`яті, нейрохімічних зрушеннях концентрації адреналіну, норадреналіну, НСБ S-100 в структурах ЦНС. Визначені за цих умов фармакологічні ефекти нейролептиків, антидепресантів та агоніста опіоїдних рецепторів – налоксона, в клінічній практиці можуть застосуватися для контролю за ефективністю лікування та прогнозування перебігу нападів у хворих на шизофренію.
У процесі моделювання психотичних розладів у білих щурів шляхом введення сиднокарбу протягом 14 діб в дозі 5 мг/кг, з першого використання з'являються стереотипічні форми поведінки, підвищення рухливості (на 31%, 35% та 95% на 3, 7 та 14 дні відповідно) та агресивності, а також зменшення тривожності тварин, що зростають паралельно тривалості застосування психостимулятора. Починаючи з 7 доби спостережень збільшується безумовно-рефлекторна активність, а на 14 день експерименту зменшується реакція гризунів на вплив малозначимих подразників.
На 3 добу формування експериментального психозу відбувається прискорене формування умовної активно-захисної навички, коли навченість тварин досягала 90,3%, а після 3 доби спостережень безпосередньо після введення сиднокарбу спостерігалось погіршення показників УРАУ. Таким змінам відтворення умовної активно-оборонної навички на 14 добу моделювання психотичних розладів відповідало вірогідне зменшення вмісту норадреналіну у ФК з 12,9 до 1,3 нг/г, а адреналіну і білка S-100 (з 14, 9 до 3,12 нг/г) у Варолієвому мості , тоді як у гіпокампі, навпаки, відзначається накопичення норадреналіну і білка S-100 (з 92, 8 до 128,8 нг/г та з 110,7 до 781, 1 нг/г, відповідно).
Нейролептики (аміназин, галоперідол, сульпірид) при повторних введеннях у процесі моделювання психотичних розладів суттєво знижують рухову активність і агресивність щурів. При такій схемі використання, на відміну від одноразового застосування при сформованому СПС мозку, зберігається здатність “типових” нейролептиків уповільнювати виконання тваринами активно-захисної реакції. За цих умов спостерігається накопичення адреналіну (на 39,2%) в досліджуваних підкоркових мозкових утвореннях, тоді як збідніння депо норадреналіну у ФЗН після введення “типових” нейролептиків, що спостерігається на 3 добу моделювання психотичних розладів, змінюється підвищенням рівня нейромедіатора з 1,34 до 34,69 нг/г (р< 0,05 ) на 14 день спостережень.
Повторні введення сульпіриду (у дозі 100 мг/кг) в більшому ступені, у порівнянні з “типовими” нейролептиками, зменшують появу тривожності та страху у тварин на 7-14 добу спостережень і поліпшують досліджувані показники пам'яті. Таким змінам УРАУ, що спостерігаються на 14 добу формування експериментального психозу, відповідає накопичення норадреналіну у фронтальній корі, а адреналіну та білка S-100 у Варолієвому мості, тоді як вміст НСБ S-100 у тканині гіпокампу (на 60,4%) і смугастого тіла (на 33,2%), навпаки, вірогідно знижується .
Антидепресанти (меліпрамін та амітріптілін) при повторних введеннях на 3 добу моделювання психотичних розладів підвищують безумовно-рефлекторну активність тварин. На 14 добу формування експериментального психозу меліпрамін зменшує рухливість, а амітріптілін – стимулює дослідницьку і пригнічує безумовно-рефлекторну поведінку щурів. Амітріптілін, на відміну від меліпраміну, протягом моделювання психотичних розладів знижує агресивність тварин. На відміну від нейролептиків, антидепресанти змінюють свій негативний (на початку формування СПС мозку) на позитивний (з 7 доби експерименту) вплив на умовно-рефлекторну пам'ять. Такому поліпшенню мнестичних процесів після введення меліпраміну відповідало накопичення білка S-100 у фронтальній зоні неокортекса, а для амітріптіліну - підвищення вмісту норадреналіну (на 85,4%, р< 0,05).
Блокатор опіоїдних рецепторів налоксон, починаючи з 7 доби формування експериментального психозу, зменшує рухливість щурів. Цей засіб поліпшує показники пам'яті протягом усього експерименту та втрачає паралельно зі зниженням рухової активності, позитивний вплив на часові параметри УРАУ. При цьому відбувалось істотне накопичення (на 14 добу введення сиднокарбу) норадреналіну в медіальному таламусі, гіпокампі і фронтальній корі (з 12,2 нг/г до 98,3нг/г, р< 0,05).
Результати доказують, що в дебюті шизофренічного психозу та в розпалі захворювання слід застосовувати „типові” нейролептики (аміназин, галоперідол), тоді як на прикінцевих етапах хвороби найбільш оптимально використовувати сульпірид, антидепресанти ( меліпрамін, амітріптілін) та налоксон.
Публікації автора:
О.Л. Дроздов, Г.Г. Зубковська, А.М. Кушнір. Зміни поведінки тварин у процесі формування експериментального психозу // Архів психіатрії. - 2005. - Т.11. - №1 (40). - С. 80-83.
(Особистий внесок здобувача: проведення виділення досліджуваних структур головного мозку, проведення експериментів, виконання аналізу результатів дослідження).
О.Л. Дроздов, А.М. Кушнір. Зміни умовної активно – оборонної навички у щурів в процесі розвитку психотичних розладів // Запорізський медичний журнал. - 2006. - № 1. - Т.34. - С. 51-54.
(Особистий внесок здобувача: дисертантом самостійно виконані дослідження з вивчення змін рівня нейрохімічних показників під впливом досліджуємих речовин, проведено аналіз результатів досліджень, написано розділи статті: результати дослідження, обговорення результатів дослідження).
О.Л. Дроздов, А.М. Кушнір, О.С. Кошелев, В.І. Чорна. Зміни вмісту нейроспецифічного білка S-100 під впливом нейролептиків в умовах моделювання психотичних розладів // Медичні перспективи. – 2006. - Т.7. - №1. - С. 26-28.
(Особистий внесок здобувача: дисертантом самостійно проведено аналіз результатів досліджень, написано розділи статті: результати дослідження, висновки).
О.Л. Дроздов, А.М. Кушнір, В.І. Чорна, О.С. Кошелев. Вплив налоксону на динаміку вмісту нейроспецифічного білка S-100 за умов стійкого патологічного стану мозку щурів // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - Вип.3. - С. 62-65.
(Особистий внесок здобувача: дисертантом самостійно виявлена актуальність написання статті, проведено аналіз досліджень, написано розділи статті: введення, результати дослідження, висновки).
О.Л. Дроздов, А.М. Кушнір, О.С. Макарчук. Спосіб формування еквівалента психотичного стану тварин / Патент України № 60224 А від 15.09.2003. - Бюл.№9. - С. 2.
О.Л. Дроздов, В.О. Козлов, А.М. Кушнір. Спосіб моделювання порушення пам'яті, переважно гіпермнезії, у тварин / Патент України № 60223 А від 15.09.2003. - Бюл. №9. - С. 2.
Анатомія пам'яті: Атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь в процесах пам'яті / О.Л. Дроздов, Л.А. Дзяк., В.О. Козлов, В.Д. Маковецький, А.М. Кушнір // Дніпропетровськ: “Арт-пресс”, 2004. - С. 157-166.
О.Л. Дроздов, Г.Г. Зубковська, А.М. Кушнір. Вплив антидепресантів на процеси поведінки і пам'яті в умовах експериментального психозу / Тези I Всеукраїнської наукової конференції “Карповське читання”. – Дніпропетровськ. - 2004. - C. 20-21.
О.Л. Дроздов, О.С. Кошелев, А.М. Кушнір. Вивчення ноотропних властивостей похідних АВП, як потенційно нової групи лікарських засобів, поліпшуючих якість життя / Зб. наукових праць конф. «Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини». - Дніпропетровськ. - 2003. – С. 388-389.
Л.А. Дзяк, Н.Г. Вишневська, А.Н. Кушнир. Расстройства памяти в психоневрологической практике / Методичний посібник. Дніпропетровськ: НП „Триада”, 2005. - 37 с.
О.Л. Дроздов, О.С. Кошелєв, А.М. Кушнір. Нейрометаболічні показники мозку при формуванні експериментального психозу / Зб. наукових статей міжнародної конференції «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики». - Запоріжжя, 2006. - Вип.15. - Т.3. - С. 611.
