Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Хімічні науки / Неорганічна хімія


Гуч Михайло Романович. Фазові рівноваги і кристалічні структури сполук у системах R2X3-Cu2X- In2X3(R-Y, La, Pr, Er; X-S, Se) та споріднених : дис... канд. хім. наук: 02.00.01 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. — Луцьк, 2007. — 153арк. : табл., рис. — Бібліогр.: арк. 141-153.



Анотація до роботи:

Гуч М. Р. Фазові рівноваги і кристалічні структури сполук у системах R2X3 – Cu2X – In2X3 (R – Y, La, Pr, Er; X – S, Se) та споріднених. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01. - неорганічна хімія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.

На основі рентгенофазового аналізу побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану систем R2X3 – Cu2X – In2X3 (R – Y, La, Pr, Er; X – S, Se) при 870 К у повному концентраційному інтервалі. У цих та споріднених системах вперше виявлено існування 31 сполуки, із них для 8-ми тернарних та 19-ти тетрарних встановлено кристалічну структуру методами порошку та монокристалу. Переважна більшість сполук мають вузькі області гомогенності. Їх структура належить до 10-ти структурних типів, 5 з яких нові: La4In4,67Se13, La2CuInS5, La2CuInSе5, Yb5,5AgSe8 та YbAgSe2. Проведено порівняльний аналіз досліджених систем із спорідненими. Охарактеризовано взаємозв’язки між структурними типами, дослідженими в даній роботі та відомими з літератури.

1. Розроблено метод синтезу зразків і вперше вивчено хімічну взаємодію компонентів у системах Y2X3–Cu2X–In2X3, La2X3–Cu2X–In2X3, Pr2X3–Cu2X–In2X3 та Er2X3–Cu2X–In2X3 де (X – S, Se) при 870 К. Побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану в повному концентраційному інтервалі для цих систем.

2. У системі Cu2S–In2S3 встановлено існування твердого розчину на основі сполуки -In2S3 з протяжністю до 15,5 мол.% Cu2S.

3. За подібністю у взаємодії компонентів досліджувані квазіпотрійні системи можна поділити на дві групи: R2X3–Cu2X–In2X3 (де R – Y, Er; X – S, Se) та R2X3–Cu2X–In2X3 (де R – La, Pr; X – S, Se). Із цих восьми систем лише у двох селенідних системах елементів ітрієвої підгрупи (Y, Er) не виявлені тетрарні сполуки, що, на нашу думку пов’язане із значними відмінностями у характері взаємодії компонентів у квазіподвійних системах Cu2S – In2S3 (наявність протяжного твердого розчину на основі сполуки -In2S3) та Cu2Sе – In23 (у межах вказаного твердого розчину існують чотири тернарні сполуки). Це, можливо, є причиною відмінностей у характері фазових рівноваг в інших аналогічних сульфідних та селенідних системах.

4. Вперше синтезовано 31 сполуку, із них для 27 (10 тернарних та 17 тетрарних сполук) встановлено кристалічну структуру методами порошку та монокристалу. Структура цих сполук належить до 10 структурних типів, 5 з яких нові: La4In4,67Se13 прост. група Pbam, a=1,2442(3) нм, b=2,2146(4) нм, c=0,41969(8) нм; La2CuInS5 прост. група Pnma, a=1,1487(2) нм, b=0,39760(8) нм, c=1,6911(3) нм; La2CuInSе5 прост. група Pnma, a=1,20382(6) нм, b=0,41185(2) нм, c=1,7556(1) нм; Yb5,5AgSe8 прост. група Fdm, а = 1,5328(3) нм; YbAgSe2 прост. група P212121, a=0,68168(2) нм, b=1,35842(5) нм, c=0,41302(1) нм. Інші сполуки відносяться до 5 відомих структурних типів: Ce3Al1,67S7, Nd4In5S13, Pr3InSe6, La3Mn0,5SiS7 та Eu2CuS3.

5. Цікавою особливістю всіх досліджених тернарних і тетрарних сполук є те, що всі вони відносяться до нормальновалентних. І, хоча валентна електронна концентрація VEC лежить в межах від 2,67 [Cu2S(Se)] до 4,8 [In2S(Se)3], відносна валентна електронна концентрація (на один аніон) для всіх сполук дорівнює 8. Це вказує на відсутність у сполуках зв’язків катіон-катіон та аніон-аніон і належність їх до сполук, що володіють напівпровідниковими властивостями.

6. Представлено взаємозв’язки між структурними типами, дослідженими в даній роботі та відомими з літератури. Складні структурні типи утворюються з простіших шляхом гомо- та гетеровалентного заміщення атомів у структурах.

7. На основі аналізу міжатомних віддалей можна судити про валентність елементів для деяких досліджуваних сполук. Показано залежність утворення координаційного многогранника від середньої віддалі катіон-аніон.