1. Уперше класичними методами фізико-хімічного аналізу (ДТА, РФА) досліджено 12 систем на основі сполук A3B2C9 (A-Rb,Cs; B-Sb,Bi; C-Br,I) з двохіонним заміщенням. Побудовано діаграми стану квазібінарних систем: Rb3Sb2I9-Cs3Bi2I9 (I); Rb3Bi2I9-Cs3Sb2I9 (II); Rb3Sb2Br9-Rb3Bi2I9 (III); Rb3Sb2I9-Cs3Sb2Br9 (IV); Cs3Sb2I9-Cs3Bi2Br9 (V); Rb3Bi2I9-Cs3Bi2Br9 (VI); Rb3Sb2Br9-Cs3Bi2Br9 (VII). П’ять інших систем виявилися неквазібінарними. Встановлено перитектичний тип взаємодії у системах I, II, VI, VII і евтектичний у III-V та утворення у всіх системах твердих розчинів на основі вихідних тернарних галогенідів, однак дещо вужчих за протяжністю, ніж для систем на основі однотипних сполук з одноіонним заміщенням. 2. Показано, що досліджені в роботі системи I і II з перитектичним типом взаємодії загалом дуже подібні до систем з одноіонним заміщенням Rb3Sb2(Bi2)I9-Cs3Sb2(Bi2)I9, що є наслідком дії головного факторурізниці іонних радіусів іонів Rb+ і Cs+. Головною причиною евтектичної взаємодії в системі III є деформація координаційних кубооктаедрів [RbBr12], характерних для Rb3Sb2Br9, що відбувається при поступовому заміщенні Брому на Йод або поліедрів неправильної форми [RbI6-8] при заміщенні атомів йоду сполуки Rb3Bi2I9 атомами брому. Перитектичний та евтектичний тип взаємодії для інших досліджених систем (VI,VII i IV,V відповідно) є наслідком дії аналогічних факторів. Певна специфіка спостерігається у системах, де в якості одного із компонентів виступають тернарні сполуки, що мають поліморфне перетворення. 3. Уперше розроблено близькі до оптимальних технологічні умови одержання монокристалів 8 різних складів твердих розчинів досліджених систем хорошої оптичної якості діаметром 12-15 мм і довжиною 25-55 мм. Для більшості монокристалічних зразків виконані поміри питомого опору (293 К) та температурної залежності електропровідності, досліджені спектри комбінаційного розсіювання та дифузійного відбивання світла, розраховані значення ентальпії та ентропії плавлення і ширини забороненої зони. Показано, що одержані монокристали є високоомними напівпровідниками. Заміна у твердих розчинах із двохіонним заміщенням Брому на Йод, Стибію на Бісмут або Рубідію на Цезій призводить до зменшення ширини забороненої зони зразків у порівнянні із аналогічними показниками для індивідуальних тернарних сполук. Такі зміни пов’язуються із збільшенням при зазначених замінах металевої та зменшенням ковалентної складової хімічного зв’язку у відповідних твердих розчинах. 4. Запропоновано дві альтернативні схеми розрахунку параметрів зв’язкової валентності (ЗВ), із застосуванням яких одержані надійні величини параметрів ЗВ для іонних пар Bi3+/Br– (r0 = 2,567 і b=0,421 ), Sb3+/I– (r0=2,712 і b=0,418 ) і Bi3+/I– (r0=2,794 і b=0,423 ). З використанням моделі зв’язкової валентності проведено кристалохімічний аналіз структур сполук Cs3Bi2Br9, Cs3Sb2I9 і Cs3Bi2I9, за результатами якого зроблено припущення про часткову делокалізацію 6s2 неподільної пари електронів іонів Bi3+ і зростання металічної складової хімічного зв’язку у сполуках Cs3Bi2Br9 і Cs3Bi2I9 у порівнянні з аналогічними стибієвими аналогами. |