Анотація до роботи:

Чеботарьова Н.В. Феномен агресії в людському досвіді: соціально-філософський вимір. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський військовий університет, Харків, 2002.

У дисертації досліджено феномен агресії, її сутність і природу, амбівалентність якої визначає загальний розвиток соціуму. У роботі розвивається напрям соціальної філософії, який заснований на новому методологічному підході за рахунок введення багатомірної пояснювальної моделі агресії, що усуває одномірний емпіризм у дослідженні агресії та деструкції. Визначено агресію в людському досвіді як соціальний феномен і невід’ємний компонент буття людини і суспільства. Доведено, що витоки і механізм деструктивності на мікро- і макрорівні лежать у площині перинатального та соціального. З’ясовано роль детермінант агресії, які формують деструктивні процеси та агресивну поведінку людини.

Досліджено вплив феномену агресії на становлення ненасильницького світу. Виявлено, що шлях до ненасилля пролягає через компаративність, толерантність, екологізацію сучасної свідомості, екофемінізм, що спрямовано на зняття протистояння людини і природи.

Запропоновано конструктивні підходи і методи до практичної реалізації по блокуванню агресії та сублімації у соціально сприйнятні форми, виховання неагресії.

У висновках формулюються теоретичні підсумки дослідження, пропонуються рекомендації теоретичного, методологічного і практичного характеру, визначаються можливі напрямки подальшого вивчення проблеми.

Результати дослідження конкретизовані у таких положеннях:

1. Феномен агресії є багатомірним соціальним феноменом, що формує деструктивні і конструктивні процеси та впливає на загальний розвиток соціуму.

2. Людина запустила механізми еволюції в зворотній бік та впровадила у біосферу новий для її сучасного розвитку еволюційний фактор. Криза цивілізації і руйнівність біосфери ініціюють процеси деградації суспільства і особи.

3. Знищити або вилучити агресію з суспільства не можна, оскільки агресія та деструкція є продуктом людського розуму, який еволюціював у інструмент агресії. Прогрес науки привів до створення хворого суспільства.

4. Запропонована інтегрально-пояснювальна модель агресії, яка дозволяє зрозуміти виникнення витоків деструктивності, вказує на особливості формування та проявів агресії на мікро – та макрорівні соціуму (перинатальна динамика та соціальні детермінанти).

5. Соціальні психопатологічні процеси визначаються перинатальною та транс персональною динамикою.

6. Синдром соціальної деструктивності виникає і набирає силу в умовах соціально-економічної нестабільності, нереалізованості людського потенціалу, екокризи, дроблення суспільства за національною, релігійною, етнічною та ідейною ознакою, і тільки змінення соціальної і духовної настанови суспільства дозволить зменшити вплив негативних соціальних детермінант та розв'язати проблему людської деструктивності.

7. Агресію можна тримати під соціальним контролем, трансформувати у безпечні форми, зменшувати її негативний вплив.

8. Становлення ненасильницького світу можливе за умови соціально-економічної стабільності, орієнтування суспільства на ідеї ненасилля й толерантності шляхом впровадження загальнолюдських цінностей у суспільну свідомість (національне та інтернаціональне виховання, виховання екосвідомості, освіта, духовні практики, спорт, мистецтво, література, політика), що знімає проблему руйнівного у суспільстві або дозволяє його сублімацію.

Публікації автора:

1. Чеботарева Н.В. Анализ деструктивності в европейской культуре // Збірник наукових праць. Філософія, соціологія, політологія. Випуск 2. – Харків: ХДАДТУ, 1998. – С. 197-203.

2. Чеботарьова Н.В. Проблеми насильства і зла у сучасному контексті // Науковий вісник. Філософія. Випуск 1. – Харків: ХДПУ, 1998. – С. 100-103.

3. Чеботарева Н.В. Армия и силовые структуры как путь по блокировке и сублимации агрессии // Наукові записки. Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія – Харків: ХВУ, 1999 – Вип. II. – С. 50-55.

4. Чеботарьова Н.В. Толерантність у самосвідомості нації // Науковий вісник. Філософія. Випуск 9. – Харків: ХДПУ, 2001, – С. 117-120

5. Чеботарьова Н.В. Жінка та агресія: соціальні тенденції та культурні аспекти // Науковий вісник. Філософія. Випуск 11. – Харків: ХДПУ, 2002. – С 128-129.

6. Чеботарева Н.В. Рационально–смысловое в теории человеческой агрессивности // Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Харків: Університет внутр. справ, 1998. – С. 195-197.

7. Чеботарьова Н.В. Етика ненасильства як розв’язання протиріч між добром і злом // Світова та вітчизняна культура. Методичні рекомендації для студентів педагогічного університету, інститутів і коледжів. – Харків: ХДПУ, 1999. – С. 37-45.