Анотація до роботи:
Крисенко О.В. Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка. – Рукопис. (183 с.) Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2005. У даному дисертаційному дослідженні було здійснено спробу розглянути феномен сучасної глобалізації світу в геоісторичному контексті за допомогою неоінституціональної методології. Згідно з концептуальними наробітками постнекласичної теорії обґрунтовано припущення щодо існування такого базового інституту як раціональність, котрий транслює власні феноменальні особливості на весь процес глобального історичного розвитку. Процес глобалізації таким чином слід розуміти як певний процес переорганізації структур та форм раціональності в кожну історичну добу, що викликано як об’єктивними природно-історичними процесами так й ускладненням соціально-інституціональної площини за рахунок соціокультурної надсуб’єктної інтеграції. Одним із головних авторських завдань є опрацювання просторових універсальних історичних інституціональних форм, котрі структуровані за раціональними принципами й зміна та внутрішня динаміка котрих по суті й являють собою глобальну інтеграцію людства (глобалізацію). Історична та структурно-функціональна типологізація таких форм надає можливостей створити певну систему соціокультурних координат, в рамках якої й слід розглядати глобальну історіографію людства, тобто виникає методологічне підґрунтя до формування так званої “об’єктивної макроісторії”. Задля збільшення та конкретизації сутнісного тлумачення поняття процесу макроінституціональних геоісторичних змін вводиться термін “синтетична глобалізація”. Вказане поняття є своєрідним пошуковим терміном, так званим “попереднім шифром”, що здатне більш чітко сфокусувати перед дослідником базовий соціогенезис філософії історії людства. | 